Форма має значення

Міша, ну ето какая-то постная хуйня...

(С) Гепа і Допа

   Згадайте найгарнішу жінку, яку Ви знаєте (так так, звісно свою дружину). А тепер уявіть, що замість облягаючої сукні на ній мішок з-під борошна з диркою для голови, а на голові - кроляча шапка. Причому шапка така давня, що виглядає, ніби той кролик здох прямо в красуні на голові. Ну і як? Далі красіво, чи йдемо шукати нову кандидатуру на посаду першої леді? 

#Перемога

Я не міг звідти виїхати в бік центру з роботи. Дуже небезпечне місце з поганим оглядом. Місто довго шукало варіанти рішення, і таки щось вирішило.

Не можу витягнути кулєгу на пиво

Довелось написати в робочий чат шефу (Томас).

Тепер не відкрутиться:

Багатий тато, бідний тато

Продовжуємо цикл публікацій на фінансові теми :)

      Крім гри КешФлоу Кийосакі написав також цілу гору книг, в яких, одну з яких на пробу прочитав я. Точніше, якщо чесно, не прочитав, але таки подужав 120 сторінок із 170-ти. Чому кинув читати далі? Бо зрозумів, що автор все сказав за перші 20 сторінок, а далі просто товче воду в ступі. Відчуття таке, що читаєш те саме різними словами. Може то така методика, але мені здається, що письменництво - явно не сильна сторона Роберта. Він це і сам десь згадував. Його сильна сторона - продати те, що він написав, і зробити себе таким чином Богом для одним і шахраєм та ідіотом для інших.

Все, завтра йду бухати з Професором

Все потужно заєбло. Ідіть всі нахуй. Завтра день Бахуса!

CashFlow або "Про Що Це Тобі?"

    Відомий багатьом Роберт Кийосакі крім купи книжок і власного банкрутства створив гру для навчання людей фінансовій грамотності. Коли тренер питає мене чому я туди пішов, мені хочеться сказати правду - "жінка притягнула". Основна ідея кешфлоу, як і багатьох "психологічних трансформаційних ігр", в тому, що кубик ніколи не падає просто так. На початках я намагався сперечатись з цим абсурдним для технаря твердженням, але пояснити це більшості людей, і особливо жінкам, абсолютно нереально. "Гра ніколи не бреше! Вона покаже тобі все!" Тому врешті решт я закрився, сказавши собі, що кубик все ж таки кидаю я, своєв руков, якою командує моя довбешка, і тому його покази все ж таки важко назвати абсолютно випадковими. Ну і ладно.

Найкращий коньяк в моєму житті

"Себе потрібно любити" - подумав я, і вирішив спробувати коньяк, який навряд чи колись ще спробую. На щастя, мосьє Тессерон вирішив замість продавати спирти з власних запасів коньячним домам типу Хенесі, випускати коньяки сам. І зокрема, випустити "пробнік" з коньяками чотирьох різних витримок - 90-го року, 76-го, 53-го, і 29-го (!).

Приблизно як і висока кухня, коньяки після 5-7 років непрофесіоналу розрізнити важко. Всі добрі, та сказати який краще - не скажу.

Печерний Сексизм і Націоналізм

На мою думку, сучасне суспільство зробило дві величезні помилки в розвитку. Обидві мають спільне коріння - уравніловку. Перша - визнати, що всі люди - однакові , перекресливши всю генетику, всі традиції, і всю тисячолітню історію різних націй. За це зараз страждає величезна частина людства, і це - лише початок. Приємно, що в цьому плані з’являються проблиски одужання і розуміння.

Інша помилка, не менша, але з більш віддаленими наслідками - зрівняти чоловіків і жінок, і зробити з жінок чоловіків. А всіх, хто знає, що жінка і чоловік - то не те саме - назвати "сексистами". Перекресливши таким мудрим ходом всю фізіологію, історію, і природу. Наслідки цього можна побачити в Європі, де жінка вдягається як чоловік, вйобує як чоловік (а то й більше), і спілкується як чоловік. Все це виглядає мені дуже сумно і безперспективно.

Як дивно іноді працює мозок...

    П’ятниця. Сьома година вечора. На дворі мороз, а вранці був мокрий сніг, і тому мій припаркований біля офісу дирижабль безнадійно обмерз. Парковки в нас, доречі, толком немає, і машини стоять просто довкола офісу без жодної охорони і огорожі. Вийшов, глянув на залізного супутника життя - капєц повний. Навіть двері сі не відкривають. Так-сяк відкрив одну методом простукування. Переконався, що щітка той панцир на склі, певна річ, не бере, і сів в машину слухати музику під звуки пічки, що гріється мінімум п’ять хвилин навіть на ходу. Доречі, більшість водіїв вперто гріє машини, хоча в інструкціях на нові авто чорним по білому написано, що гріти їх непотрібно, завів і поїхав. Але хто ті інструкції читає...

Ватєта кароши?

Пацани обговорюють віскі. Оце:

Двоє людей спробували і написали відгуки:

Видно останній від ціни був настільки ох...ший, що спромігся лише на "ватєта кароши!".

Перший технічний пост

If all you have is a hammer - 

everything around looks like a nail.

Здається, перший технічний пост в блозі. Просто думки, які приходять в голову останнім часом. Всі вони апріорі суб’єктивні, і жодним чином не претендують на істинність.

 

Думка перша. Про JavaScript

    Ви ж пам’ятаєте часи, коли ця прекрасна мова використовувалась для встановлення фокусів на елементах? Ви помітили, як Яваскрипт потихеньку став центром всесвіту у веб-програмуванні? Останні роки центр мас змістився в rich frontend, і на яваскрипті почало писатись буквально все.  Швидко з’явились спочатку зручні ліби, а потім і охуєнні mvc-фреймворки, які допомагають писати все, аж до бекенду. Писати на мові, що взагалі-то не призначена для писання всього, а призначена скоріше для встановлення фокусів на елементах пейджа.

     Це, звісно, гіпербола, але в цьому явно є велика доля правди. Непристосованість JS до серйозного програмування помітна неозброєним оком будь-кому, хто на ньому хоч щось хоч колись писав. Але альтернативи немає, бо SPA - тренд, який не зупинити, і який виглядає цілком логічно і слушно. Потреба в коді є, а інструменту, що відповідав би цим потребам - нема. В результаті  програмування виглядає як ходіння п’яним по тонкому льоду з зарядженою рушницею в руках.

       Останнім часом з’явився цілий клас фронтенд-погромістів, що займаються добуванням золота палкою-копалкою, обвішуючи її різноманітними аксесуарами і саморобними подєлками, що так-сяк допомагають використовувати цей застарілий і непристосований для видобування золота інструмент. В результаті палка перетворюється на монстра, а в копачів всі руки і душі вкриті ранами. Скільки це буде тривати - невідомо, бо хайпу на цю тему я наразі ніде не бачив. Можливо я просто помиляюсь, і все на фронтенді ок.

 

Думка друга. Про REST

     На іншому кінці дроту, нажаль, все теж виглядає досить підозріло. З входженням світу в еру мікросервісів і SPA/rich_frontend з’явилась гостра потреба в концепції, яка б допомогла розробляти більш-менш схожий і уніфікований АРІ. SOAP занадто складний, XML-RPC занадто недорозвинений. І тут на сцену вийшов вуйко, і сказав:

Ось же є HTTP, я його робив - хороша штука. Давайте його юзати. Там все просто. Що вам ще треба, хлопці??

І дав всім поради як саме можна юзати HTTP для побудови API. Всім наче сподобалось.

     Але з часом в людей починає виникати все більше питань і все більше різновидів розуміння РЕСТу. Тепер він вже ніфіга не простий і ніфіга не однозначний. В нього тепер навіть є рівні, які, ясна річ, також ніде і нічим не стандартизовані, а просто начертані на скрижалях в апокрифі від Мартіна Фаулера. Поки що люди в основному схильні закривати очі на той факт, що РЕСТ постійно ковбасить, і по ньому немає жодного стандарту. Ми думаємо, що це є наслідком молодості ідеї, і ось-ось все утрясеться, і програмісти заживуть щасливим безтурботним життям. Не буде більше холіворів на тему правильного дизайну АРІ, і правильного розуміння абревіатури РЕСТ. Все буде стандартизовано і зрозуміло.

    Або все буде інакше. Чи в правильному взагалі напрямку рухається спільнота, намагаючись стабілізувати і стандартизувати РЕСТ? В мене є підозра, що одна з первинних причин цієї ситуації полягає в тому, що адепт HTTP дещо штучно "натягнув" його на потреби програмістів. Як і JavaScript, HTTP ніколи не розроблявся для того, для чого його використовують зараз. І тому, ймовірно, він просто не може виконувати цю роль без постійних компромісів.

     Природня для HTTP передача ресурсів-сторінок - це все ж таки не те саме, що віддалені виклики в розподілених системах. І тому CRUD в РЕСТфул АРІ, якщо придивитись, виглядає досить таки штучно. Наразі цю штучність намагаються прикрити для себе люди, яких нудить від поганого дизайну, але ці спроби дедалі менш вдалі.

     Схоже, що ці конфлікти мають корені в самій ідеї використовувати модель HTTP взаємодії для побудови API. Навіть розшифровки центральних абревіатур підходу - HTTP та REST звучать не надто співзвучно до їх використання - побудови API. Доречі, Java*Script* у випадку вище теж трохи натякає, що це не зовсім той інструмент, на чому пишуться великі системи і фреймворки. Це ніби смішний аргумент, але програмісти знають, що якщо ім’я змінної не відповідає її функції - це дзвіночок, що з кодом щось не так.

Думка третя. Про мікросервіси.

     Мабуть мікросервіси - це те, що можна назвати одним з основоположних елементів сучасної розробки. Ідея дуже проста, але мені здається, що очікуване багатьма спрощення системи розбиттям її на мікросервіси не досягнути. Складність при цьому просто розмазується по горизонталі, і частково переноситься на рівень взаємодії, але аж ніяк не зникає, і навіть навряд чи суттєво зменшується. Краще масштабується - однозначно, легше деплоїти маленькі шматочки, ніж велику монолітну байду - можливо. Але складність...

     Вам давно доводилось вносити зміни, що залежать від інших компонентів, в систему з мікросервісною архітектурою? Це іноді неслабо виносить мозок через необхідність внести зміни в десяти різних компонентах, окремо їх всі зарелізити, бампнути всі версії, і так далі. Це ніфіга не просто. Виникає відчуття, що складність не сильно і залежить від таких речей, як розтягування системи по горизонталі.

Гра "Родичеве Бінго для дівочок"

Трапилось в ФБ. Абсолютно геніальна річ, як на мене :)

Поле:

Навіщо читати книжки?

Батьки все життя просять дітей читати, і наче всі знають, що читати - це добре. Але чому? Зазвичай батьками і вчителями використовується один аргумент - "будеш більше знати, будеш розумний". Але насправді знання - це не все. Є ще щонайменше дві дуже потрібні в житті речі, які чітко відрізняють людину, що читає.

Дорога в офіс

Від машини росте дупа, падають соціальні навички, і виробляється тунельний зір. А довкола стільки прекрасного! Мені пощастило - дорога до офісу дуже гарна, і ходити нею - саме задоволення. Я навіть зібрав колекцію фото, зроблених дорогою в офіс.

Дорога на роботу починається в верхньому центрі Львова. Це такий ще центр, але вже без шалених натовпів туристів.

В цікаві часи живемо

Тьотя написала в ФБ пост про бездіяльність міліції у справі дівчинки, яка впала в яму з вугіллям в бухті вікінгів, і попекла ноги. Мовляв, розслідують два роки, жодного разу не опитали свідків...

Ну і тегнула в ФБ Дмитра Загарія - голову обласної міліції.

Круто, нє? От би ще допомогло...

If it hurts - do it more often

Трапилась досить цікава книжка, що пояснює складні речі простою мовою - Найбагатша Людина Вавілону.
Мудрість, викарбувана на калених глиняних табличках, прийшла до нас з прадавніх часів, коли ще не було навіть флешек - з міста Вавілон. Принаймні, так написано в книзі.

UkrGears

Купив іграшку - сейф від нашого стартапа UkrGears. Штука на перший погляд просто космічна - повністю з дерева (навіть без цвяхів), і з працюючим сейфовим механізмом!

Японське віскі

Трапилось японське віскі Нікка з дуже гарним рейтингом:

Мой ох...ий внутрєнній мір!

Автор невідомий. Мабуть крик якоїсь айтішно дівчачої душі :)

***
В пятницу вечером тяпну бокальчик,
Сыром элитным коньяк закушу,
И, утомившись от плотских желаний,
Топик о бабах возьму напишу.

Я не владею искусством соблазна,
И красноречием я не блещу.
Но, как и всем настоящим сеньорам,
Хочется секса, тепла и борщу!

Хоть конкурентов, конечно, немало,
Читерских методов я не приму.
Несправедливости в виде пикапа
Личную я объявляю войну!

Мой арсенал для борьбы неизменен:
В баксах зарплата, зеркалка и сыр.
Ну и, конечно, козырная карта —
Мой оxуительный внутренний мир!
***

In Vino Veritas

Життя - біль. Це фото народилось в результаті нічного обговорення Поганого Миколая, і дитинства, що так скоро, і часом так болісно, минає...

Поганий Миколай, по раз другий.
Не хочу піднімати сумнозлий пост минулого року, та цього разу повтор - мало, не то, і не таке. Я вже сам починаю щось підозрювати - або він ніякий не чарівник, або його взагалі нема :) Піду-но я хлопну 150.

...

Про зп, курку, і яйця

Не можу коли в Тирнеті хтось неправий :) Ось і цього разу хтось сказав що чиновники мають низькі зряплати і працюють відповідно.

Людина без паспорту

Цікаво, чи потрібна людині держава, і що це таке? І як взагалі утворились перші сучасноподібні держави? Напевне це було якось так:

Жили собі чуваки, ловили рибу, сапали бульбу, і гнали медовуху. Один був крутіший за інших, і сказав, що він тепер буде називатись "Князь", а всі хто довкола будуть відстьогувати князю за "дах". Хто не згідний - "будуть проблеми" з пацанами. З часом, протягом тисячоріч, "князі" поділили таким чином все, де хоч щось росте і родиться, і прикрутили всіх вільних людей. Згодом перейменували "пацанів", які здатні створити проблеми, в МВС, випустили бланки паспортів, і роздали їх своїм "вівцям", заповнивши гарним каліграфічним почерком. Щоб всі знали чєй холоп перед ними. Холопів, доречі, на той час вже перейменували в "громадян", що звучить значно солідніше і вуху приємніше. 

Вот... Все це було так давно, що вже ніхто й не згадує як все починалось.

От власне цікаво. А якщо хтось незгідний? А якщо я не хочу належати до якогось "князя", і не хочу платити йому за "дах", тобто платити податки? Так можна? Я ніколи в житті не чув про такі випадки. Людина може взагалі не мати громадянства?

День Гамака

В кабінеті відбувся День Гамака! Який робочий процес без цього прекрасного винаходу людства? Спеціальними гостями були Вовка, доктор Цвак, і доктор Бехер.

Адеямаюстати?

Їдеш такий собі зранку в офіс, повний творчих планів на день, сонце світить, місто прокидається, і за вікном авто так несподівано вже майже весна. Дерева, що підготувались до зими, не знають що робити далі, а дівчатка, повінуючись зову природи, скидають свої зимові шубки, наповнюючи все довкола красою і надією...

І тут бачиш, як просто на зупинці автобуса, на аварійці, стоїть хороша машина твого колеги, поки колега купує сигарети чи жуйки в кіоску неподалік. Звісно, йому важко пройти тридцять метрів, йому ж мабуть вже років тридцять. Він же купував машину не для того, щоб ходити пішки за цигарками. Просто під’їхав куди треба, включив аварійку - і ложив він на всіх лохів довкола.

І тебе охоплює сум. Якщо молоді освічені люди, не ворюги менти, не митники, і не податківці, а люди, які мали б бути зразком і рушієм всього нового і хорошого, не розуміють таких простих речей - це діагноз. Що тоді можна вимагати від інших, і на що можна сподіватись?

В прекрасний світ з теплою зимовесною, сонцем, і весняними дівчатами за вікном, хтось влив ложку гівна. Що вийде, якщо змішати три кілограми малинового варення і 100 грам гівна? Вірно, 3100 гівна...

"Паліативна економіка"

Трапилась цікава книжка, яка перевертає з ніг на голову всю солодку риторику про дива вільноринкової економіки і торгової інтеграції. Книжка для мене дуже складна і переповнена термінами, але суть, що повторюється сто разів, здається, полягає в тому, що:

1. Об’єднання торгівлі багатих і бідних країн призводить до подальшого збагачення багатих і подальшого зубожіння бідних учасників процесу. Настає так звана "спеціалізація країни на бідності". Спочатку з бідних країн зникає власна промисловість, потім - власне сільгосподарство. Все це ускладнюється еміграцією найкращих і найсміливіших людей на заробітки в багаті країни.
2. Багаті на теперішній час країни на ранніх стадіях розвитку робили речі, протилежні тим, які зараз активно радять недорозвиненим країнам для розвитку. Підтримували своє виробництво, захищали його, і лише збагатившись, відкривали кордони для вільної торгівлі.
3. Країна може стати багатою і розвиненою лише маючи власне високотехнологічне виробництво. Адже лише технологічне виробництво має високий "мультиплікатор" (зароблене/вкладене), і характеризується зменшенням витрат при збільшенні прибутку за рахунок технологічного процесу, який перетворює сировину і час в кінцевий продукт.

По мотивам книги:

Ерік Райнерт

"Як багаті країни стали багатими і чому бідні лишаються бідними"

Англія. Різне

Здебільшого просто фото з коментарями.

Аеропорт Jasionka в околицях Ряшіва, звідки RyanAir літає в Британію і Скандинавію. Маленький, гарненький, без черг. Розсувні двері затисли мою каву :)

Якщо Ви їдете до Ряшіва-Жешува авто, запаркувати її можна в конторі Park&Fly в трьох хвилинах їзди від аеропорта. Коштуватиме це приблизно 1Є в день. Трансфери до і від аеропорта включені!

Псевдонаціональна недоідея

    Набридли однакові як під копірку пости ненависті в бік рф, і пости поклоніння в бік Європи. Як набридла вся ця владна і довколовладна пиздобратія, яка пропонує нам в якості національної ідеї якусь порожню макуху. Увага - Національна Ідея і Стратегія України. Вона дуже проста і полягає "згрубша" в двох пунктах. В першому вказано кого ми маємо любити - ЄС+США. В іншому - кого ми маємо ненавидіти - РФ. Все. Це проходить яскравою стрічкою через всю риторику, що лине в наші вуха з Києва.

Чогось тут, здається, бракує. Ага, мабуть бракує власне України. Вам не здається дивним, що Національна Ідея і сенс існування *України* полягає в двох інших світах, які жодного стосунку до України не мають, і інтереси яких категорично інші? Щоб було простіше, аналогія на мікрорівні.

    Уявіть собі ідею і стратегію своєї родини, яка складається з двох пунктів. Перший - любити сусіда згори і мріяти видати за його сина свою доньку. Другий - ненавидіти сусіда знизу. Не обробляти власний город, будувати свій дім, піднімати з руїни занепале обійстя, розвивати сімейний бізнес. Не  виховувати доньку так, щоб до неї стояла черга шляхетних і багатих претендентів. Тобто не те, в центрі чого стоїть власне Ваша родина. Не те, що зробить родину самодостатньою, сильною, шляхетною, і такою, яку поважають і з якою рахуються сусіди. Ваша стратегія - лизати дупу сусіду згори, сподіваючись, що він дасть грошей на пропой, і посилати нах сусіда знизу, бо він перекриває Вам каналізацію, має плани на Вашу ділянку, і його не любить сусід згори.

Схоже, що цей сурогат і пропонує нам влада в якості національної ідеї. І ми згідні, судячи з ефірів і фейсбуків. Ідея приваблює своєю простотою. А то ж доведеться йти складнішим шляхом - почати наводити лад на своїй території, будувати свій дім, вкладати сили у виховання дітей і розвиток власного сімейного бізнесу. Це значно складніше, ніж лягти під когось, випросивши чергову пачку грошей від сусіда зліва. Правда доведеться змиритись з роллю алкаша-жебрака, який не в стані дати раду власному обійстю, що врешті решт неодмінно призведе (і вже насправді призводить) до розподілу його добре розташованого маєтку між двома "добрими" сусідами.

Це дивне почуття

Коли ти пишеш на ФБ питання, тегнувши чиновника з Ратуші, попадаєш в точку, і тобі дають оперативну відповідь!

Це Успєх :)

http://tvoemisto.tv/news/yevgen_koval__73626.html

П.С.
Але я харю наїв, тре худати...

МоїНовіПолітики

"Адін мой друг" розповідав. Має дзєцко у школі. То як все, каже, раніше було, при срср чи Януковичі? Як тільки місцеві вибори - дзвонять йому, кажуть - тре прийти в школу на годину таку-то. (він голова батьківського комітету).
Буде виступати голова обкому партії, чи пізніше, під час двічі несудимого, голова місцевого відтинку Партії Регіону. Тре масовку. 

Посібник з Покращення Світу

Try and leave this world 

a little better than you found it.

Марс, ввєді войска!

Не читав новини місяць. Почитав.

"Путін бомбить сірію. США проти"
"США і РФ помірялись ядерними потенціалами"

Раптово захотілось, щоб втрутилось якесь міжгалактичне ООН, і навішало по соплям обом ядерним уйобкам за допомогою нейтринних анігіляторів. Поки "супердержави", йоб їх мать, не знищили планету, засравши весь космос своїм космічним сміттям. Після первинної обробки анігіляторами забрати всю потужні зброю (мовляв, "сорі, вам рано"), стерти нахер з пам’яті всю маніакальну інформацію про свою "наддержавність", і місію облагодєтєльствовать розвалити весь світ . Потому роздати найпростішу зброю - дубіни виробництва Альфи Центаври, і створити полігон розміром пару сотень кмкв десь, де нікого нема. І най собі махаються досхочу, бо вже всіх заїбали - сил нема.

Марс, ввєді войска бляць! Бо з такими темпами скоро доведеться всі мапи сонячної системи перемальовувати.

Північне море

Англія - це не лише чистесенькі вівці і інші тварини. Хоча якось їм вдається зробити так, що англійський віслюк пахне чи не краще за мене. А вівці не обісрані, а чистенькі - хоч зараз вивертай і як кожух надягай. Загадка природи мля.
Ех, ладно. Англія - не лише ароматизовані віслюки і вівці. Це ще й північне море.

Воно було від нас за дванадцять миль. Мандрівка даблдекером на другому поверсі через англійські села - це особливий кайф. Підкочує до зупинки приміський автобус, чистий як сльоза маршрутчика. Сидить там вуйко в краватці і білій сорочці, з виглядом свекра Кейт Мідлтон. Біля вуйка замість обриганої "торпеди" і поролонки з прорізями для копійок - якась хитра каса, з якої дзвінко сиплеться решта. Єдиний гандж - все це разів в двадцять дорожче за поролонку з копійками і бомжа за кермом. Ну то таке. 

Дитина українського айтішника

Почую кожного :)

Місто зробило тротуар, і тепер всім карашо. Відчиняють тому, хто стукає.

Історія питання тут: http://emkoval.blogspot.com/2015/01/blog-post_31.html

В порушника теж є лице

Як правильно робити зауваження тим, хто паркується на переходах і не лишає проходу пішоходам? Зазвичай небайдужі люди повчальним тоном висувають претензію, і вимагають негайного відновлення справедливості. Причому далеко не завжди пояснюють в чому проблема. Цей підхід часто працює, але часто і призводить до конфліктів. Річ в тім, що в людей є гордість, і їм зазвичай на рефлекторному рівні дуже не подобаються дві речі. Перше - коли хтось дає їм негативну оцінку, друге - коли хтось примушує їх зробити щось. 

Конфлікт цивілізацій

Якось несподівано обірвалась книжка "Зіткнення Цивілізацій". Мабуть тому, що я її не купив. Але ідея зрозуміла, і якщо в 1993 році автор вважав це гіпотезою, то тепер прогнози і ідеї можна вважати доконаними фактами.

:)

- Ярослава, ну як тобі Любомир - нормальний хлопець?
- Нормальний, але щоб одружитись - ні.
- Чому? Грошей не має?
- Багато читає. Це перевищення норми!

Не Бу Хай

"Ми ж поїдемо на Небухай, правда? Там буде виступати Кому Вниз!"

Коли мова йде про Кому Вниз і Андрія Середу, в Іванки відключається свідомість, закочуються очі, і вона себе майже не контролює. Тому - так, ми поїдемо. Незважаючи на те, що формат фестивалю - Не Бухай - не дуже вписується в моє життєве кредо. Незважаючи на дуже погану погоду - дощ  і холод. І навіть на те, що вранці я потопив в каналізації свій GPS. Просто як знак з неба. Я витяг його з машини, бо хотів вдома вбити в ГПС координати фестивалю. І тут мені довелось підважувати важкий каналізаційний люк, рюкзак злетів з плеча, і ГПС відправився туди, де він вже ніколи не зловить жодного супутника.

На Родіну

Близько 800 років тому ватага вікінгів стояла в горах Шотландії, думаючи кого б то ще пограбувати і погвалтувати довкола. Вночі мене, 28-річного вікінга, поставили на стійку пильнувати ватру, ібо ночі в Шотландії такі вітряні, що не можна навіть вийти з чуму попісяти. Десь о 4-й ранку я не витримав холоду, випив 150 single malt віскаря, і заснув. Ватра згасла. На ранок Ярл зібрав стендап-мітинг, і мене ізгналі з племені, а місцевий шаман прокляв, прирікши на безсмертя. "Будеш ти тинятись світом вічно 28-річним, аж поки не полюбить тебе...". Потужний копняк і сильний вітер не дали мені дослухати хто саме.
З того ранку я не старію, не п’янію, і небайдужий до тих, хто згідно прокляття повинен би полюбити мене...

Щас буде дуже сумний пост

     Для початку кілька "дисклеймерів". По-перше, я не плутаю туризм з еміграцією. Я знаю про існування зворотнього боку місяця - вісімнадцять видів геїв, мішанку-калейдоскоп рас, погану асиміляцію, недоліки надмірної лібералізації, і надмірної зарегульованості, притаманної розвиненим країнам. По-друге, цей текст написано після п’яти візитів в Великобританію до родичів, і через тиждень після крайнього візиту. Лише один з візитів був туристичним.  Тому на емоції і синдром повернення, чи хибні враження туриста все не спишеш. По-третє, в Україні я почуваюсь досить впевнено, у всіх сенсах. В мене є добра робота, мені є де жити, я маю можливість подорожувати, мені достатньо грошей, і так далі. А ще, я ніколи не був адептом ідеї "в нас повна жопа, а на тамтому березі - суцільне Баунті". І взагалі я люблю думати, і не схильний до швидких висновків.

Пісня про нєфть

Слєпаков смалить напалмом:

Сила лайка

"Я на пляжі такому-то"

"Я в аеропорту такому-то"

"Я з бухлом за 50 ойро і кальмарами"

"Я в новому кабаку"

"Я в новій країні"

Як точно!

Вірш на підтримку американської вчительки

(не моє звісно)

Я в двенадцать лет уже любил приложиться к бутылке,

Ходил в школьной форме и пионерском галстуке

И ужасно мечтал какой–нибудь педофилке

В преступные ручки попасться бы.

Берлін очима скептика

Я міг би розповісти як проїхав тисячу кілометрів машиною до Берліна, як кльово було пити коктейлі, споглядаючи звитяжну працю повій ОранієнбургШтрасе, як дівчата вкривались мурашками, слухаючи Титанік від вуличного музиканта біля берлінського Дуомо. І ще купу всього позитивного. Але тоді я втрачу свій імідж песиміста і скептика.

Бацька сказав

Президент Беларуси Александр Лукашенко заявил, что конфликт в Украине является во многом следствием начавшегося глобального передела мира, и предупредил, что подобная ситуация может потенциально угрожать и Беларуси.

 

"Мы очень просто рассматриваем ситуацию в Украине: националисты, фашисты, коррупция и прочее. Это на поверхности. Но вспыхнула ведь Украина не только по внутренним причинам. Да, она была удобна, чтобы перевернуть все. Но за этой дракой по одну и по другую сторону стоят сильные мира сего".

Діалог з племінницею

Евеліні 4 роки, і вона пише переважно ногами...

Візит в офіс

Бігала по офісу, пила лате, читала книги, дивилась мультики. Потім лягла в пуфик і відрубалась.

Глобальні ігри

Це дивне відчуття, коли не розумієш що відбуваться з твоєю країною і довкола неї. Так хочеться прийняти найпростішу версію, але мозок ніяк не відключиться, і намагається розібратись. Зрозуміло, що довкола ведуться якісь стратегічні ігри серйозних пацанів. Яких саме пацанів? Важко сказати. За що пацани боряться - незрозуміло. Глобально напевне "за сфери впливу", але як це конкретизувати я не знаю. Яка мета? Теж невідомо. Що саме є запланованою частиною гри, а що - просто так сталось - неочевидно. Коли почалась гра - загадка. Коли і чим вона завершиться - схоже, тут не в курсі навіть самі гравці.

Але я практично переконаний, що наша країна, як і ми всі, в цій грі - навіть не пішаки. Ми - частина мапи. Поле, на якому гравці роблять що хочуть. Мешканці не знають правил і не знають гравців, вони взагалі не в курсі, що на їх території йде гра. В них немає інтересу в цій грі. Їм просто "пощастило" опинитись в гарному місці на мапі. Я розумію, що крапці на мапі не належить знати правила гри. Але я хочу. Дуже.

P.S.
Я намагався знайти якісь матеріали по глобальній політичній будові світу і спроби аналізу ситцації, але марно. Все, що знайшов, крім крихітного винятку (та й той попахує) - конспірологія, і антиросійська-антиамериканська-антижидівська маячня. Якщо хтось підкаже - буду вельми вдячний. В світі мусять бути люди, що мислять глобально і стратегічно. А якщо вони є - вони мали б говорити. А значить, це мало б бути в Ютубі :)

Селфі з лопат

Ідеальний сервіс

Зайшов у відділення Ощадбанку на Січових Стрільців - поповнити картку. Автомат з поповненням знаходиться в операційному залі банку. Операційний зал... в мене не повертається язик так Це назвати. Я звик до подібних речей, але не до реставрованих різьблених батарей з кольорових металів, не до десятиметрових мармурових колон і шикарної ліпнини не стінах і стелі. Все ідеально відреставровано, не зашито вагонков, шпалерами, чи теплоізоляцією. Щелепа в мене відвисла одразу як я відкрив двері, і повернулась на орбіту лише в районі парку Франка.
Ощадбанк - радянський сервіс. Я був готовий.

Дартаньяни з Новояворівська

Хто пам"ятає - півтора року тому нам з Ярославою набрид смітник при вході в парк Франка:

І ми перетворили його на гарну зелену тумбу:

Він повернувся

У Львові і раніше підсмерджвало, але нині я не міг заснути через дикий сморід парашею. Виїдає очі...

Замість математики

- Порадь щось почитати.

- Почитай Патєряний рай.

...

- Ну як тобі?

- Хуйня.

Безвідповідальність помножена на скупість

- Ярослава, пристібнись будь ласка.

- Це обов"язково?

- Так. Це небезпечно.

- Знаєш, тато, я ще ніколи не їздила в машині, де пристібають дітей. 

Таке враження, що це робиш лише ти...

Це повторюється постійно. Коли я везу чужих дітей, і прошу їх пристібнутись - на мене дивляться як на ідіота, а на обличчях написано повне нерозуміння ситуації. Безвідповідальність і жадібність - наша, курча, національна вибухова суміш. Пристібання забирає дорогоцінний час, а дитячі крісла - дорогоцінні гроші і місце в салоні, яке можна з користю зайняти бульбов. Безпека для наших людей знаходиться на останньому місці. Чи часто траплялось Вам бачити батьків, які пристібають в машинах своїх дітей? Мені - ні. Значно частіше я бачу як дитина сидить на airbag (!), на колінах, чи біля керма. Батьки не розуміють, що при аварії це - гарантований трупень? Що в цих людей замість мізків? Чому їх не штрафують? Невже нікому не цікаво зробити з шести тисяч трупів на рік - п"ять? 

Коли нашій людині потрібні гроші - вона забуває про все. Готова їхати 180 по слизькій дорозі з 25 дітьми в 18-місній маршрутці, набитій під зав"язку багажем. І потім ще хвалитись як швидко доїхав, і ні разу не попався ненависним даішникам. Бо ж час дорогий! А більший автобус коштує на 100 грн більше, а ймовірність аварії така маленька! Піздєц! Хочеться взяти якогось дрина і вбити в тупі голови дорослих речі, які розуміють навіть діти!

Мукачево

Сподіваюсь, це не відкриття другого фронту хуйлом першим, але замєс вийшов неслабий:

Інформаційна політика "налагоджується" :)

Цікаво як висвітлюються резонансні події в закарпатті. Ніяк. Дуже мало, дуже скупо, дуже тихо. Лише провладні Найем з Лещенком не знаючи втоми і вихідних мочать "бандитів". В бандитів газет нема, тому вони мовчать. Трохи плюралізму є у ФБ, от наприклад цей, під вбивчою статтею Лешенка на УП:

Переглянув півсотні коментів, 90% проти Лещенка і УП. Дивно це якось. Нарід ніби проти, а телеканали всі - або За або мовчать. Ай да молодці, невже навчились мистецтву пропаганди?! То з тим треба обережніше сі бавити - небезпечна штука - легко в чорну минульщину скотитись.

Не лінуйтесь перевіряти прочитане

Напевне якби люди перевіряли прочитане на хоча б абсолютно елементарному рівні, в нас не було б зараз війни і багатьох менших негараздів. А якби автори на такому ж рівні перевіряли що вони пишуть - їх було б вдесятеро менше, від чого всі б лише виграли.

Аааааа!

Збиваємо зі старшим сусідом опалубку, щоб "вдарити бетону" і залити в дворі понівечені часом сходи. Інший сусід стоїть поруч із цигаркою.

- Євген, нашо тобі то треба?

- Красу люблю.

- Та нє,я серйозно питаю. Що ти з того маєш? Який твій інтерес?

- Ааа, ясно, я Вас одразу не зрозумів. Я в перспективі весь будинок хочу захопити! Спочатку каналізацію зремонтую, зараз от сходи, і так помаленьку все буде моє.

- Хмм... Та я серйозно питаюсь.

- Серйозно - єдиний інтерес в тому, що мені набридло жити в гавні і безладі.

Сусід відійшов, пробурчавши щось саркастичне про еуропейськість житомирян.

За годину він ініціював і взяв хорошу участь у відновленні давно зламаного прожектора, що освітлює двір. То він злякався чи прокинувся?

Хтось забрехався

За "глибокими переконаннями" нашого вождя солдатам в учебці в Яворові щодня дають на десерт... ананаси. Щодня Ананаси, Карл!

ПротиАктивність

      В час, коли в Україні йде війна, а Львів буквально валиться від гнилої каналізації, відсутності обслуговування житлового фонду, часом штиняє як купа гівна, і потерпає від купи купезної інших нагальних проблем, ми вирішили виїбнутись, і зафігачити пам"ятник Андрею Шептицькому. Та не просто який-небудь пам"ятник. Негоже пам"ятнику такій людині скромно стояти біля собору св. Юра! Він має стояти на власній площі при церкві, бо ж інакше "ту не є" гідно пам"яті Митрополита. Одна біда - нема де місце для тієї площі взяти. Хіба відрізати його в міста, забравши в нього скверик при Політесі. Правда доведеться для цього перенести дорогу, бо не може ж монумент при дорозі стояти. Одним словом, щоб не грузити всіх технічними деталями, з вас, панове платники податків, 32 лімони. Так так, не з церкви, якій потрібно розширити площу, прикриваючись іменем достойної людини, а з вас! А хто незгідний - той агент ФСБ, безбожник, і взагалі останнє хуйло.

Це Україна, Карл :)

Чи можна вважати комфортним життя, при якому здригаєшся і не відкриваєш при дзвінках у двері? Коли лякаєшся незнайомих людей в під"їзді, та не наважуєшся будувати плани навіть на короткий період? Коли більшість з суто книжних термінів, якими тебе все життя лякали, давно стали повсякденними супутниками життя, а більшість людей довкола цього і не помітила? Нещодавно зловив себе на думці, що наше життя просякло страхом і поганими очікуваннями, і це поступово і непомітно калічить нашу психіку. Багато людей цього не помічає, але люди взагалі здебільшого не надто мудрі і далекоглядні. До багатьох усвідомлення ситуації приходить вже в бомбосховищах...

Галя з Іркутська

Гуглю моря. Трапилась рекомендація Галі з Іркутська:

Добрый день! Замечательный широкий песчаный пляж, пологий вход и мелко в Voyage Belek Golf&Spa, для деток - рай, есть зона 16 плюс , бесплатный луна парк, аквапарк, да много всего...

Гуглянув...

Санта-клаус для дорослих

Більшість людей довкола поводяться дуже наівно, незважаючи на розумні голови. Вони свято вірять в деякі речі, яких не буває в природі. Це такий собі Санта для дорослих, який сідає в різдвяну ніч на край ліжечка, що принести подарунки. Я спостерігаю за цим вже тривалий час, і іноді хочеться просто вибити з голів людей ці шкідливі ідеї і переконання. Як може розумна людина вірити, що...

• Що якщо скинути Януковича - життя стане прекрасним, а на його місце прийдуть кришталево чесні люди з чистими немов в немовлятка, душами.
• Що на Майданах воюють люди з німбами над головою, які апріорі не можуть мати жодних інших мотивів окрім святої боротьби за справедливість у всьому світі.
• Що можна побудувати стале, зріле, свідоме суспільство революціями, автоматами, і війнами.
• Що на війні з нашого боку самі лише герої, а з "тамтого" - самі лише негідники.
• Що як тільки ми вивісимо прапор над Донбасом - в нас буде повне і суцільне щастя. 
• Що не буває поствоєнного синдрому в тих, хто воював ("бо це ж наші хлопці!"), і не існує адської кількості зброї, і людей, що готові її застосувати, і вже застосовують.
• Що буває так, що в одній країні все зашибісь, а в іншій - все погано.
• etc. etc. etc.

Цей список просто нескінченний. Люди в це вірять. Більшість людей вірить, хоча такі речі спростовуються елементарною логікою. Я не люблю конспірологічні теорії, але якщо позбавлення людини здатності думати - це чийсь хитрий план, він підходить до релізу. Нажаль. І наслідки цього не примушуватимуть на себе чекати.

while True: pass

В мене отупів фейсбук. Мало того, що майже всі там думають однаково, так ще й лякає примітивність цих думок. Якщо стерти з ленти фотки з їжею і ейфелевими вежами, то 90% постів і коментів до них  зводяться до наступного:

• Путін здохне за 2-3 тижні, рашка ось-ось розвалиться через ціну на нафту, ми в шоколаді, Слава Україні!
• Рашка - параша, США, Еуропа, і ми - офігєнні, Слава Україні!
• Товарищ Х - підарас, всі хто з ним - посіпаки підараса, Майдан стояв не за це, Слава Україні!
• Товарищ Y - ахуєнний пацан. Слава Україні!

Я сподіваюсь, що це все ж таки здебільшого робота міністерства правди, бо інакше доведеться визнати, що то фейсбук остаточно здеградував, і привчив людей до простих як двері примітивних думок. Почитавши все це, хочеться ще одну кнопку поруч з "Лайком" - кнопку "Треш". Причому зробити її потрібно великою, бо тиснути її доведеться часто. Я все розумію - зараз інформаційна війна. Але ж війна вже давно не означає є...ашити чавунними чушками в стіну під кутом 90 градусів. Сенси, думки, аналітика заміняються мантрами і гаслами.  Причому в авангарді цієї "творчості" - вожді нації, провідні журналісти, і інші відомі люди, які взагалі-то мали б бути інтелектуальною елітою. Все це порожнє інформаційне гівно збирає тисячі лайків і шар, на відміну від хоча б слабеньких спроб тверезого аналізу ситуації, чи спроб сформулювати хоча б щось змістовне. Змістовних постів, цікавих думок і лінків на ленті - одиниці. Їх ніхто не лайкає і ніхто не шарить. Мало того - є підозра, що їх ніхто не читає. Все більше хочеться закрити фб назавжди.

Для себе коханого

Вранці мене розбудив писк телефона. Нагадування. Досить несподіване, враховуючи те, що це мій телефон...

Гейм овер

Скоро кінець нашим з тобою божевільним іграм, Муха. Колись давно-давно я годував тебе з ложечки, і відчув глухий удар. Я зазирнув тобі в ротик і побачив, що в тебе прорізався перший зубчик. Ніколи не забуду як я стрибав від щастя, підкидаючи тебе в повітря. 

Тепер в тебе, здається, почали прорізуватись цицьки. Я помітив це випадково, під час двобою Принцеса проти Шмакозюбра. Раптом я усвідомив, що мені вже важко піднімати тебе до стелі, і ти вже давно не можеш вилізти на мене як на дерево. Ти виросла. Я буду сумувати за нашими божевільними іграми.

Рейтинг ненависті

Ярослава ненавидить Роксолану, бо та забрала в неї резинку. Ненавидить маму, бо мама відчитала її за ненависть до Роксолани. Любить бабу, бо баба промовчала. Ненавидить діда Михайла, бо він забагато говорить про політику. Іншого діда - Миколу - взагалі незрозуміло за що, бо він просто здається всюй день проспав. Можливо тому що він Іванчин батько. Під кінець дня рейтинги ненависті в зірочках були виписані на дошці. Призові місця розподілились наступним чином:

Я хоч і не втрапив в рейтинг, але зато потрапив в касту "зрадників" після невдалих маневрів між Іванкою і Ярославою. За те, що, будучи запрошеним на "вечірку ненависті", що планувалась замість дня народження, назвав Іванку (топ рейтингу) по імені і навіть обійняв її, поки Ярослава була в дУші.

Ппц в мене в голові каша під вечір...

Недосконала наука

Нещодавно мені захотілось підвести теоретичну основу під мої стосунки з алкоголем, і я вирішив розібратись в принципах його дії на організм людини. Через кілька годин гугління я відчув бажання випити, бо зрозумів, що вчені поняття зеленого не мають як діє алкоголь на мозок і організм вцілому. Спробуйте вивчити це питання, і ви зрозумієте, що вивчати практично немає чого. Як дворічний Вася знає, що якщо крутитись на місці - закрутиться голова, і це кльово, так вчені зі світовим ім"ям знають, що якщо засадити 0.25 горілки - буде круто, але якщо так щодня - то буде не дуже круто. І все. Є теорії, є дослідження, але ця тема в доволі зародковому стані, і механізми дії алкоголю не встановлені. Зокрема, одна з теорій, популяризована проф. Ждановим, намагається пояснити все простим злипанням молекул і закупоркою судин мозку під дією етанолу. Теорія проста, зрозуміла, і має лише один недолік. Вона невірна. А де ж вірна теорія механізму дії горілки на людину? А її немає. Просто не існує в природі. Ще гірше справи з досягненнями медицини в лікуванні пияцтва. Виявляється, медициною не доведена користь від лікування алкоголіків медикаментозними засобами, якими їх зараз лікують. І останнім часом вчені схиляються до лікування бухарів добрим словом :)
Одна з толкових статей на тему: як недобре киряти.

P.S.

      Як не існує в природі і стрункої теорії природи електрики. Відомо, що якщо запхати два пальці в розетку - йобне струмом. Люди навчитись навіть генерувати і приборкувати електрику, але не знають її природи. З гравітацією все ще гірше.

Berlin clubbing scene

Відвідини Берхайна (див. попередній пост) спонукали мене трохи почитати і подумати про берлінські клуби. Або, як вони кажуть, про місцевий clubbing scene. Клуби Берліну мають мало спільного з гламурно-респектабельними закладами України.

Кілька цитат:

The all-male Snax parties still take place twice a year, once on Easter weekend and once in November. At its most recent iteration — a sports-themed bacchanalia — the dress code required sneakers and "sportswear," and the line to get in at midnight was more than three hours long. A boxing ring was set up in the middle of the main dance floor, and as Boris, one of the resident DJs, played pounding techno the space filled up with men in jockstraps having sex, or giving each other blowjobs by the bar. At 9 a.m., the club was still full, and three men were trying to revive a passed-out man in the downstairs orgy room, while a dozen others had sex nearby.

Про чуваків, які потрапили на те саме паті:

I remember going there for a Snax party and finding a comfortable corner with mattresses to lie on for my friends. We had all made ourselves comfortable and settled down until there was a drip, drip, drip. We realized we were in the ‘I want to be pissed on’ section. Above us was a drain pipe, taped to a railing through which иpissers could do us a favour – NOT! We fled.

Більшість оповідань виглядають схожими, і загалом вписуються в мої особисті враження від побаченого. Напевне, подібні клуби виконують роль гумових дитячих центрів типу ЛеоПарка, де діти до одуріння скачуть, стрибають, бігають, жеруть піцу, і п"ють сік. А потім падають без сил і кажуть "все, везіть мене додому". Для дорослих просто інший набір "фіч". Замість піци - бухло, замість соку - наркотики, замість батутів - секс в парашах і танці до упаду. Основний поінт - місце, де дозволено майже все, і є лише одне основне правило - не ображати інших відвідувачів. Місце для гасіння енергії, яку важко погасити в реальному житті.

Ностальджи?

Раптом чомусь стало сумно. Вперше за місяць з хвостиком. Можливо, я просто скучив за домом. Жодної хвилини за весь цей час я не сумував. Довкола так багато цікавого, і часу на все цікаве завжди було замало. А тепер його раптом стало забагато. Нічого не хочеться і нікуди не хочеться. Журба.

От заката до рассвєта

... туди приїздять потусити з усієї Європи! Найкращий клуб! Тільки він зовсім не схожий на нічні клуби в Україні. Жодного гламуру і шику ти там не побачиш. Ця будівля - закинута електростанція на межі східного і західного Берлінів. Стара промзона. Район хіпарів - Кройсберг. Після падіння Стіни станцію самозахопили хіппі, і почали тут движняки. А згодом хтось поставив це на комерційну основу. Правда це в принципі гей-клуб, але ти не бійся - за дупу там тебе ніхто не хапатиме.
- Розвелось їх...
- Є трохи. Це Берлін!

Стомлений текілою

Берлін. Текіла. Я стомився.

Крута Пошта

Такого спаму кожному німцю приходить неймовірна кількість.

     В Україні пошта впевнено доживає віку і вважається анахронізмом, а поштарі розносять здебільшого туалетний папір і миючі засоби. Здавалося б, в розвинених країнах вона давно мала б взагалі зникнути. Нафіга потрібен "Snail Mail" в еру комп"ютерних технологій? Закрити цей рудимент, а всіх поштарів відправити в розвинені країни мити сраки багатим аборигенам. А самим користуватись гмейлом і скайпом. Але німці (та й ті ж самі англійці) до такого не додумались.

Туалет на прибиранні

Нині проходжу біля цього туалету, а там щось гуде. Триває прибирання. Це на табло так написано. Туалет прибирає сам себе :) Ета піздєц.

Бад Наухайм

Бад Наухайм - цікаве містечко біля Франкфурта, курорт і центр люксусових клінік для багатих німців.

Найцікавіший об"єкт - "саліни" - місце, де раніше добивали сіль:

Мій товарищ по палаті

Випадково трапився цей дядько з дуже цікавими і логічними думками. Можна почати з 35:50, а потім, якщо сподобається, переглянути спочатку.

Цитата, з якої цей чувак зачепив мене, і я переслухав майже всі його інтервью:

Ми живемо в надкомунікативному суспільстві, де в громадян надпроста свідомість, для якої доходять лише надпрості месаджі. В середньому за останні двадцять років по світу довжина тексту, який читає користувач Інтернет, скоротилась в 5 разів - з 7.5 до 1.5 тис знаків. Повірте, в статті на півтори тисячі знаків дуже складно щось аргументувати і пояснити. Можна лише впарити якусь примітивну думку... (35хв:55сек)

Я вже не раз згадував цю проблему в блозі, і вже починав було думати, що в мене манія. Аж тут несподівано я зустрів товарища по палаті, з яким мені є про що поговорити :)

Крім цієї теми є дуже цікаві роздуми про геополітику, і поточну ситуацію в Україні. Нажаль, його сумний висновок - людей, які здатні стратегічно думати навіть серед наших еліт - кіт насрав. Майже ніхто не те що не розбирається в ситуації глобально - не пробує розібратись. навіть на найвищому рівні держави.

Слухайте. Думайте. "Читайте книжки" :)

P.S.

Сестра! Санітарів в палату ускладнювачів прекрасної простої реальності!

Гарна пісня

Шкода що Скрябіна нема.

Заборонені слова

Як легко можна образити іншу людину. Я вже не раз натикався на конфлікти і образи без глибоких причин, і тому вирішив каталогізувати "заборонені" фрази, які бажано ніколи не говорити іншим.

Не беручи до уваги очевидне скотство, яке трапляється не так часто, будемо розглядати лише неочевидно образливі речі, які на перший погляд не такі й страшні, але насправді в переважної більшості людей викликають бурю негативних емоцій. Часто розумні і освічені люди довкола навіть не замислюються наскільки неприємними є ці фрази.

Отже, почнемо:

Теорія гівнології

Знайомий якось видумав теорію рівнорозподіленості гівна світом. Якщо пам"ятаєш підручник геометрії Погорєлова, там для пояснення інтегралу фарбували кулю, щоб показати нескінченну тонкість шару фарби. Так от, є теорія, що світ вимащений гівном наче та куля. 

Тут в Німеччині в мене враження, що люди не доросли до держави. З боку держави все зроблено на совість. Враження таке, що батьки зробили вдома добрий ремонт - ламінат, паркет, гарні стіни. Але діти бігають і сцяють на підлогу, малюють по тим стінам, кидають презервативи в акваріуми, і взагалі бешкетують. Батьки трохи намагаються їх за це дрючити, але виходить не дуже. Батьки змирились, і замість шльопати дітей по їх рожевим жоппкам, просто почали брати з юних олігофренів 40% податку, щоб робити поточний ремонт після того, як дітлашня заливає йогуртом нову стіну, чи пісяє в горщик з квітами. Оскільки дурні діти платити податок не в стані, бо не в стані щось заробити, за них платять ті діти, які і так свідомі, і в горщики з квітами не гадять.

Сталіна на вас нєт!

Мокра срака

"Ідьом, там оччєнь красіво! Канатна дорога, їдеш на саму гору! Крутяк!" - казав мені старий дружбан в одному з чудових містечок біля Франкфурта, які я для себе назвав справжньою Німеччиною. Такою Німеччиною, якою її малюють в мультиках і казках братів Гримм. З чарівними будиночками і неймовірним затишком у кожній деталі. А якщо тут є ще й канатна дорога - апще круто. І 14 "ойро" не шкода! Правда погода дуже хренова - сильний вітер і дощ, але ж це німеччина. Мабуть там щось таке:

Робоче місце

Ми зовсім не цінуємо робочі місця, які маємо в своїх теплих офісах. Не цінував і я, поки не опинився в чужій квартирі, де не було робочого місця. За компом потрібно проводити цілий робочий день. Спершу я спробував прилаштуватись на кухні:

Там де яблука - мав бути лаптоп.

Європа

Вирішив залізти у ванну, але перед тим - погуглити.

Цитата з першого сайту про Німеччину:

Оплачивается как водоподведение (стоимость чуть более 2 евро/куб.м.), так и канализационные стоки (стомость чуть более 3 евро/куб.м.). Таким образом, 1 куб.метр (1000 литров) воды стоит с итоге около 6 евро. Цены на воду в каждом районе немного отличаются. Но думаю, что в пределах +/-1 евро/куб.м. Годовые затраты на воду для семьи из 4-х человек составляют примерно 1000 евро.

Вирішив посмажити овочі. Але спочатку тре загуглити:

Газоснабжение налажено практически на всей территории Германии и функционирует бесперебойно. Используется населением как один из самых дешевых и доступных способов отопления и подготовки горячей воды. Годовые затраты на газ для семьи из 4-х человек составляют примерно 800 евро.

Ой нє, краще електроплитка...

Электроэнергия в Германии стоит недёшево - это факт. Но и доходы у населения неплохие. Годовые затраты на эл.энергию для семьи из 4-х человек составляют примерно 1000 евро (80-85 евро в месяц).

Одним словом, краще в душ :)

Така різна Німеччина

Доводиться визнати, що місцевим нішто нєчєловєчєскоє не чуждо, і вони срають під ноги та як має бути. Іноді навіть в буквальному сенсі.

Хтось навалив кучу просто на станції метро WestEnd. Свіжа, вона ще недавно парувала, і лише почала вкриватись скоринкою на момент фото. Я не надто задоволений грою світла і тіні, але я не мав час виставити світло. Вибачте. Я -  аматор.

Взяли рейхстаг

Зараз сюди водять екскурсії. Всередині дуже багато скла. Кажуть, бо відкритість. А я - українець - думаю, що просто в когось з влади Берліна своя скляна фабрика...

Вокзальний толчок на центральному вокзалі Берліна

Ціна - 1Є. Все автоматично, бесчеловєчно. Всередині все ідеально чисто і тиха гра "красіва таката". Мені завжди соромно фотографувати тубзіки, але не міг стриматись...

Тут і Там

    В середовищі програмістів і бізнесменів суперечки про те, чи варто їхати жити за кордон, дуже поширені. Від тих, хто проти, та навіть від тих, хто вже наважився, часто можна почути слова: "Тут дороге житло, високі податки, я в Україні більше зароблю.". І це - свята правда. В будь-якій цивілізованій країні у вас мало того, що заберуть половину заробленого, так ще й присутня "уравніловка". Тобто заробіток середньої людини не сильно відрізняється від заробітку вашого. Відповідно, неймовірно розумний і елітарний, Там Ви більше не зможете відкривати ногов будь-які двері, і почуватись представником вищої касти. Не зможете ходити в кращі приватні клініки і ресторани, купувати дорогі авто, знімати дорогі квартири. Будете як всі - економити воду і здавати пластикові пляшки.

Ще трохи Берліну

Нарешті випало погуляти Берліном. Нажаль, гарних затишних місць я побачив наразі дуже мало. Місто величезне, сучасне, закуте в бетон і цеглу. З купою дуже недорогої, як на західну Європу, їжі, малим в порівнянні з Лондоном різномаїттям кольорових людей, хорошим чистим транспортом, і німецьким мінімалістично-квадратним порядком. Порядком у всьому - все скрізь закріплено, нічого не падає з дахів на голову, все міцне, практичне, зроблено на совість. Якщо щось потрібно зробити - німець зробить це міцним, простим, і абсолютно практичним. Прямокутні однакові будинки, рівні ідеальні тротуари, відпід...ений до блиску транспорт (доречі, теж квадратний). Трохи пробують з цим порядком боротись мешканці, відчайдушно засераючи відчищені вулиці. І дещо їм таки вдається.

Я, побєда, і берлін

Все нижченаписане жодним чином не претендує на істинність, 
 і є особистим першим враженням про мої пригоди Берліні 
в перший тиждень перебування.

Пробач, Скрябін, що спер в тебе назву. Я б спер дві, але дві не передбачено інтерфейсом Блогспота. Друга, яку я хотів сперти -

 

"Місто, в якому не ходять гроші" 

 

     Вперше я вийшов з дому за зубною щіткою. Забув її вдома. Я був абсолютно впевнений, що взяв, але не знайшов. Кешу не було ані копійки, але світ зараз електронізувався, і тому, маючи картку з грішми на рахунку у кишені, можна бути спокійним. Навіть якщо якісь дрібні магазини не приймають карток, банкоматів понатикано скрізь стільки, що конвертувати пластик в кеш не становить жодної проблеми. Навіть в Україні, не те що в Німеччині - серці Еуропи і країні з найпотужнішою економікою і високим рівнем життя. 

Побутовий SOLID

В моєму будинку є два комерційні приміщення. Якась людина купила квартиру на першому поверсі, і всупереч всім правилам і законам, зробила з неї два офіси. Один здали в оренду двом довгоногим красуням під турагенцію, а інший...

Inception

     Якщо ми хочемо, щоб війна закінчилась, і більше її ніколи не було, найвагомішим внеском кожного буде винести телевізор на смітник. Всім людям. З усіх боків. Так, не лише росіянам. Всі страждають однаково, просто ступінь абсурду різна. Викинути нах...й з абсолютно усіма каналами крім хіба Діскавері. З інтернет-трансляціями. З усіма ток-шоу, новинами, і так званими аналітичними програмами. Задача медіа - зовсім не інформування мас, а формування їх свідомості в потрібному напрямку. І цей напрямок дуже рідко збігається з тим, що дійсно потрібно людям - "пропагандою" людяності і духовності, з якою в нас страшна біда. ЗМІ успішно користуються прикрою особливістю людського мозку, та й людської природи загалом - тяжіння до найлегшого, до шляху найменшого спротиву. Навіть молоді розумні люди дуже і дуже до цього схильні. Думати і аналізувати інформацію самому важче і довше, ніж брати готову перероблену їжу з чужих рук. Вона смачніша - вона приправлена смаженими фактами, сварками, інтригами, розслідуваннями, підсолоджена силіконовими цицьками і гарними картинками. Встояти важко.