Просто спортивний Ярчик

 Якось підвозив Ярославу на тренування, і вирішив зазнимкувати цю красу на пам'ять :)

Музей Терору

Якось мені не було куди йти під час шопінгу Іванки з Ярославою у Форумі, і я вирішив потинятись кварталом біля Логіки. Зараз ідея потинятись може видатись дивною і ризикованою, але тоді це було можливим. Пройшовши міст, я зупинився біля музею Терору під мостом, і наважився зайти всередину. 

Музей - пушка! Він розташований біля залізниці на місці колишньої пересильної в'язниці сталінських часів. Він сучасний, ідеально охайний, і креативний. Музей зачаровує тим, що він збудований довкола людських доль, а не на сухих фактах. Тому він "читається" на одному диханні, і в кожному залі хочеться лишатись і досліджувати. Завдяки людино-центричній ідеї за деякий час починаєш наче відчувати те, що відчували люди, яких в різні часи різні режими у Львові знищували і принижували сотнями тисяч. Від людей залишались лише понищені часом гребінці і ложки, а сама людина з усією її божественою сутністю і фізичним тілом - зникала навіки. В безкрайньому Сибіру, в примітивній пічці на машинному маслі, чи в брудній залитій водою ямі. 

А ще - крім ложок і гребінців - лишилась пам'ять. Завдяки цьому музею зокрема.

Я провів там біля двох годин. Коли Іванка вирвала мене звідти дзвінком про завершення шопінгу, я не хотів звідти йти. Шкода, що мало людей відвідують подібні місця...

ЦНАП і поліклініка - комунальний прогрес

Давно вже не був в таких закладах - спочатку Ковід, потім - війна. Але трапилась підбірка фото зі львівського центру обслуговування мешканців. Колись я був вражений і хотів це забложити, та забув.

ЦНАП Франківського р-ну м. Львів.Електронна черга, ремонт, ввічливе обслуговування, і взагалі крутизна.

Ресторан з бабцьою

Були часи. Просто так запросили бабцю в крутий рестік в центрі, і камерно посиділи. 2016р.

Різдво в Англії 2017

Господи, наче вчора було. Гарно показує ставлення англійців до Різдва, і всю атмосферу і магію.

Подарунків має бути стільки, щоб кожен день кожен міг розпаковувати по одному-кілька подарунків щовечора протягом тижня!

Львів-Турка, карантин

Не так давно відновили альтернативну дорогу Ужгород через Турку. Поки там немає машин, і дуже гарні краєвиди. В карантин саме те.

Залізниця на кордоні з Польщею, Ужоцький перевал.

Карантинний Львів. Пандемія 2020-2021

В якийсь момент карантину стало можна виходити з дому, але більше не можна було нічого, і зачинено було все. Ми цим скористались, і трохи погуляли порожнім Львовом.

Денчик Ярчика 2022

 Красиво було! Хоч і війна...

Коронавірус і Герой

І це я вчасно не виклав. А подія значуща! Під час жорсткого карантину захотів побачитись з Героями, але оскільки всі кафешки були закриті через карантин - ми влаштували вечірку в готелі Рейкарц в Житомирі. Мушу сказати, що це був найкрутіший вид з вікна в моєму житті. Ладно, один з найкрутіших.

Виглядає трохи "по-сучасному", але просто в номері був халат :)

Балтика-2019

Коли ще зі Львова літала купа всього, в тч AirBaltic...

Ще один забутий пост. Таллін і трохи Риги.

Знову Знаки

Коли я ще ходив пішки, мене сильно напрягали пошкоджені іржею дорожні і не лише конструкції, які я часом виправляв...

Забуті вареники - 2017р

І от чому було забути сеанс ліплення вареників на Пластову вечірку?? Неприпустимо. Виправляю.

Львів-Житомир 2019

Хрінзна коли вони тепер приїдуть. Ковід, Війна, далі, впевнений, буде ще щось. Чомусь цей візит також не потрапив у блог, а шкода.

 Львів, лазанка в парку Культури.

Літаки. Колись ми маємо сюди повернутись

Під час ковіду Ярослава познайомила нас з місцем, звідки у Львові можна поспостерігати за літаками.

Зараз це абсолютно нереально, мабуть нас би одразу затримали, та й нічого там давно не літає. Аж не віриться, що півтора роки тому це було можливо. 

Сніданок. Літнє. не пам'ятаю коли

 

Либохора, перед війною

Потихеньку ретроспективно викладатиму все, що з якихось причин не потрапило в блог вчасно.

Цей візит я забирав коронавірусного Ярчика з Либохори з туси друзів. Через вісімнадцять днів почнеться війна...

Пригадую, тоді я склав вірш на мотив Старого Ковідного Діда, але я його здається забув :)

Дідо у Львові

Дорогою з Англії до нас завітав Дідо!
Житомир-Львів-Ряшів-Манчестер-Лідс-Краків-Львів-Житомир

Танчик

Цього товарища лишали нам кілька разів Андрій і Таня. Стаффордширський тер'єр Дарт, що за кремезну статуру і гучні пазури-гусениці на лапах отримав від нас псевдо Танчик. Танчика потрібно гуляти, годувати, він любить смачно перданути коли біля тебе спить, і взагалі з ним купа клопоту. Але. Коли Танчика забирають - таке враження, що вирвали частинку душі. Чорну, теплу, добру, і чарівну. Танчик - мій краш на все життя.

Забуті відчуття

Тепер цього в нашому житті майже немає, та іноді можна згадати...

Нарешті. Можна піти випити коктейль з Ярчиком.

Їли козаки таргани

Андрій з Таньою - це не лише прекрасні друзі, але й смак екзотики. Цього разу - смажені кактуси, і якісь сушені таргани під Мескаль.
Чи то через несвіжих тарганів, чи то через надмірну к-ть Контабасу і Мескаля - на ранок я ледь оклигав :)

Протокол Шарік

Мінус Даша і Олег :-( 

"For whom the Bell tolls"

***
По кому дзвонять нині дзвони?
все далі баги і пітони,
і інциденти, і Зіони,
все ближче Шарік, і піддони...
***
(C)