Знову Знаки

Коли я ще ходив пішки, мене сильно напрягали пошкоджені іржею дорожні і не лише конструкції, які я часом виправляв...

Ранкові інсайти

Після блогу екс-архітектора Львова Чаплінського мене накрив ранковий інсайт
Капремонт капремонтом, але якщо за дахом щодня дивитись, він або не дійде до аварійного стану, або дійде, але за незрівнянно довший період. Наче очевидна річ, але більшість наших людей це категорично нездатна зрозуміти.
В результаті все відбувається наступним чином. Роками ніхто нічого не робить, всі проходять повз іржаві труби і дахи, а потім, коли труба рване або дах протече в квартири, героїчно ліквідовують наслідки аварії, оперативно підключивши всі служби. І ще цим пишаються!

Замість того люди могли б помалювати і теплоізолювати трубу, і раз на два роки підмальовувати іржавілі ділянки даху антикорозійною фарбою, і тоді життя стало б куди як передбачуванішим! Ан нєт, так ніхто не робить
А тепер інсайт. А що в нас на макрорівні? Кожен видів! Люди обирають собі царя-батюшку (Пе, Зе, чи Ку - в даному випадку різниці абослютно ніякої немає), і сидять-чекають 10 років, не займаючись своїм домом в широкому сенсі цього слова. А потім, коли всьому настає повний пі%дєц, всі збігаються оперативно і героїчно ліквідовувати наслідки прориву методом Майдану і масових страждань. За 10 років все повторюється.
Хоча насправді, якби більше людей думали про те, що їх оточує, щодня, героїчні зусилля можливо і не знадобилися б.
Ця аналогія розповсюджується і на здоров'я людини - можна щодня пити, курити, не чистити зуби, жерти джанк-фуд, і не реагувати на те, що болить зуб, а через п'ять років прийти до стоматолога з повним ротом карієсу, і героїчно намагатись вирішити ситуацію.

https://www.youtube.com/watch?v=fruwWbnjy5g

Під лежачий камінь

Прийшла відповідь. Я тепер маю привід поїхати в Житомир.

Оригінальне звернення:

Масонська ложа

Вийшли з Kostyantyn Leschenko на обід. Поїсти не поїли, але провели виїздне засідання масонської ложі (хто раптом не в курсі, масони також починали як каменщики).
Кароче, на шляху поступу ми лиш каменярі, які за компанію зігнали з зебри мерседес, і згубили шпатель Тепер в місті Львів зникло три місця, які дратували моє око безладом.

Кінець річній боротьбі

Це була цікава історія. Питання, що мало б вирішитись за один день, вирішувалось рік. Спочатку писали відписки - "не передбачено". Потім відписки мене вкурвили, і я почав писати звернення про бездіяльність. А потім і записався на особистий прийом до заступника мера. І от після цього нарешті крига скресла, і тепер тролейбус на цьому перехресті більше не буде заблокованим припаркованими аби де рагулями.

Галицька РДА закриває гештальти

Тиждень тому писав електронне звернення щодо пошкодженого тротуару на вул. Матейка, 7. За тиждень. Ні, не так. За тиждень!! Галицька РДА не просто зремонтувала цю ділянку, але й (увага!) зремонтувала всі аналогічні пошкодження на сусідній вулиці - С. Крушельницької. Сама. Без заявок. Круто, круто, круто!
Андрій Зозуля, ви цього разу великі молодці, дякую!

 

 

Новий лежачий полісмен

Кільце готове

Ех, ми добили кільце в Стрийському Парку! Дві вилазки, і велика проблемна ділянка стала гарною. А ще - Костя купив кльовий байк, на якому пофоткались всі бажаючі.

Зле звернення :)

Заїбали

Для чого?

Чергове непорозуміння і чергова довга дискусія з Іванкою. 

- Чому ти маєш прибирати горище, яке тобі не належить? 

- Чому ти маєш платити за прибирання будинку, якщо там ще 20 квартир? 

- Навіщо робити якісь лавки, садити клумби, і робити ще 100500 речей для когось, якщо вони навіть це не цінують і не дякують? 

- Вдома вже все пороблено? 

- Багато зайвих грошей? 

Як це часто буває, в підвищеному емоційному стані я, здається, знайшов непогану відповідь. Іванка навіть припинила сперечатись після цього. Мабуть подумала - пацієнт безнадійний :)

У меня секретов нет,
слушайте детишки,
я удачний свій атвєт,
помєщаю в кніжкє

(С)

Покращення, Стрийський парк

Покращення дійшло до Стрийського парку! Ми лише почали, але за наступним разом відновимо практично все в одному з найулюбленіших моїх місць відпочинку - біля пам'ятника і великого кола. Повністю оновлено шість лавок, а шпалами, що звільнились, зремонтовано більшість сидінь на бетонному бордюрі поруч. Я мріяв щоб там було гарно з часів прогулянок з візочком, і тепер ми зробили це.

Це було круто, швидко, злагоджено, і результативно!

Закручування шурупів свердлом. Авторська технологія :)

Це я гештальт закрив, та?

Як там зараз правильно говорити? То я гештальт закрив? Мені здається, це був найбільш абсурдний випадок в моїй практиці. Питання, що вимагало півгодини роботи і кількох кубиків бруківки, вирішувалось півтора роки, і вирішилось лише після звернення особисто до мера Львова :) Побачивши цей лист в дверях, я не повірив своїм очам, і вибіг на вулицю в футболці, щоб переконатись. Все зроблено. Це просто якийсь фантастичний день...



Лабрадоритові Пазли

     Це був був найважчий пазл в моєму житті. Зокрема тому, що кожен елемент важив не менше п’ятидесяти кілограм. Це був пазл з найдовшим процесом складання. Загалом, з перервами ми складали його близько чотирьох місяців, з різними людьми, і за різних обставин. Найскладнішим було знайти місце для останнього елементу. Цей процес розтягнувся дуже надовго, бо останній елемент ніяк не хотів вписуватись і завершувати загальну картину. Після наших численних спроб і розчарувань, вмовити останній елемент стати на своє місце зміг лише каменеобробний завод міста Львова.

Чому в нас не тротуари, а смуги перешкод

Минулий раз це була дорога, а тепер - тротуар. Навіщо робити тяп-ляп, якщо доведеться робити двічі?

Тротуар - новий рівень

Я або доб"ю це питання, або Шевченківська РДА доб"є мене...

На початку місяця я подавав електронне звернення з приводу неможливості проходу проспектом Чорновола в р-ні залізничного мосту. За місяць перед тим в міськраду було подане колективне звернення за підписом 200+ людей з цього самого питання. Шевченківська РДА незмінно двічі відповіла, що тротуар потребує капремонту, і вони можливо за умови фінансування зроблять ремонт наступного року. Така відповідь є просто неприпустимою відпискою, оскільки я чудово розумію, що капремонт там потрібний, і це скоро не робиться. Але в моїх зверненнях йшлось не про капремонт, а про те, що тротуаром неможливо пройти! І про необхідність тимчасового рішення до капремонту. Це насправді усувається за півдня бригадою з 2-х робочих. Кладете 20-30 плит через калюжу, або засипаєте яму.Я не вірю, що Шевченківська РДА не знає як це зробити. Якщо я ще раз отримаю таку ж відповідь, я зроблю це сам, а Шевченківською РДА займеться прокуратура м. Львова.

 Відповідь дає слабку надію - в ній присутні хоча б ключові слова - "тимчасово" і "проблема".

Доброго дня! Шановний п. Євгене , на Ваше звернення повідомляємо, що його передано на реєстрацію у відділ «Гаряча лінія міста» стосовно вжиття тимчасових заходів по вирішенню проблеми, що існує.

Товариство захисту прав гівна

Низ вулиці з доволі інтенсивним рухом. Година пік. Один ряд. В потоці машин запиняється авто, висаджує якихось двох курок (я не люблю коли так говорять про жінок, але тут випадок особливий). Висаджує довго, а потім з ним щось обговорює через віконце. Всі терпляче стоять. Довго стоять, секунд 30. Далі водій ззаду дає коротенький ніжний сигнал. Курка обертається і починає кричати що за фігня що їм сигналять:) Вона настільки впевнена в своїй правоті, що стає страшно.

Що як таким людям об"єднатись в Товариство захисту прав гівна? Повинно ж гівно гуртуватись в більшу кучу, щоб легше було жити в звичному стилі.

Змінювати світ - просто

Замість постійно скиглити і побиватись через недосконалість світу, варто взятись його покращувати. Зараз це моє хобі, і це найкраще хобі з усіх, які я мав. Це - просто, цікаво, весело, і приносить відчуття місії, якого бракує більшості людей.

З життя безхатченків

      Щоразу, коли проходжу повз безхатченків, особливо взимку, в мене стискається серце. Іноді я купляю їм їжу, а минулої зими в мене був свій підшефний бомжик, якого я щоранку частував гарячим чаєм на зупинці Головна Пошта. Але це все - крапля в морі. Таким людям потрібна системна допомога від благодійників і держави. Ніхто в 21-му сторіччі не має потерпати від холоду і голоду в центрі Європи. Особливий жаль в мене завжди викликає жінка з собаками, що ходить центром, і просить гроші. Собаки гріють її, а вона не дає замерзнути і померти з голоду їм. Іноді можна спостерігати дуже зворушливу картину - жінка накриває ковдрою собак, заощаджуючи на собі. Серце крається.

Опа! Менти!

...бо не вiрю у силу слова я, 

а вiрю в силу пiздюлєй.

 

(Л. Подервянський, "Павлік Морозов")

Всі описані події мали місце в місті Львові, всі дійові особи - справжні, але це було давно і неправда. Настільки давно, що навіть якби хтось хотів когось на основі написаного похвалити чи покарати - пізно.

Вступ

     Мені "нема шо робити". Я погано заробляю, дівчата й молодиці мене не люблять бо я лисий, злий, а ще люблю випити. І тому, щоб якось самореалізуватись, я чіпляюсь до людей. Переважно з різних дурниць, керуючись давнім принципом "Доєбісь до бліжнєго своєго". До кого доє...сь - завжди легко знайти, якщо є бажання. Ну скажімо, Ви заходите в ЖЕК. В принципі теж щоб доєбатись до ЖЕКу, щоб на зиму почистили каналізаційні колодязі. Ну для чого? Сиди вдома і не вийо..йся. Ан нєт! Колодязі мають бути чисті, бо Ви любите красу та порядок. А ЖЕК і не відмовляється. Просто обіцяє. Місяць, два, три... І коли на метеопрогу вже починає маячити страшна для комунального хазяйства тінь Зими, Вас тримісячне мовчання ЖЕКу вкурвлює, і Ви йдете в РДА. Щоб доє...атись і до них теж. Там, схиливши голову, Ви сповідаєтесь начальнику комунального господарства, і, сповнений почуття справедливої пімсти, йдете на роботу. Якщо пощастить, начальника ЖЕКу натягують прямо при Вас, на прийомі. А якщо не дуже, то десь в бекграунді, без Вас. Як результат - якийсь час ЖЕК Вас більше так відверто не ігноруватиме, а люки Ви почистите все одно самотужки.

Дорога на 100 грам

Поїздивши дорогами Неньки, придумав свою шкалу для оцінки якості вітчизняних автошляхів (насправді в нас на 90% замість доріг - гній, але ми традиційно звемо це гівно дорогами). Отже, дорога оцінюється в еквіваленті кількості горілки, яку необхідно випити після проїзду 100 км дороги для відновлення душевної рівноваги. Чим хуйовіша дорога, тим більше треба випити. 

Перша дорога, оцінена за новою міркою - дорога Львів-Ів.Франківськ. Дорога на тверду соточку. Сто грам, і Ви знову вірите в людство, і його здібності будувати дороги. А вапще, якщо по-простому, без числового еквіваленту - це йобаний піздєц, а не дорога.