google analytics

Monday, September 30, 2013

/dev/null

Вступ

       У всіх людей бложики як бложики - пізанські вежі, риби Єгипта, бухло, креветки, сири, і інші мегапозитивні штуки. А от в мене блог сумний - про довбойобів. Я помітив це кілька постів тому, коли в реалізованому і планах все більше місця стала займати взаємодія з владою і суміжні теми. Цей пост не буде виключенням -  в ньому викладається типова історія пробивання якогось питання через владні структури. Питання, на якому ніхто не може заробити чи попіаритись, і яке дуже легко вирішується при бажанні і належному за Законом виконанні своїх обов"язків виконавчою гілкою влади. Читайте і робіть висновки. Підкреслюю - це типовий workflow, з яким я стикався не один раз...

Sunday, September 29, 2013

Блиск та убогість української держави

Мені завжди було цікаво - чому в моїй дитячій поліклініці немає термометрів і не зачиняються двері, а міністерство охорони здоров'я має шикарні офіси. Або чому в тюрмах антисанитарія і по 30 людей в камері на 10 (взяв з інету і телефізора), а офіс управління пенітенциарної системи у Львові схожий на елітний особняк:





Львів непомічений

       Давно зауважив, що нам, львів'янам, немає часу помічати Львів. Ми все поспішаємо по роботах, а з нашими тротуарами піднімати голову догори в такій ситуації - небезпечно. А як тільки маємо дні відпочинку - збираємо валізи, і геть з міста. Та й якщо видаються вихідні у Львові, проводимо їх по кнайпах і гостях, теж переважно не піднімаючи голови. 
         Раджу спробувати підняти - побачите багато нового і цікавого. Задурно :-)





Thursday, September 26, 2013

Про користь алкоголю

      Якось у п'ятницю, після неслабої дози слабітєльного для мізків, прийшла в голови колективна думка про те, що купа програмістів, відверто каучи, не дуже-то й вміють програмувати. І на промоушні деяким набридло відчувати себе суддею, який вирішує промоутити людину чи ні, враховучи кількість випитого разом, минулі спільні подвиги, а то й гарні очі у випадку прекрасної половини людства. І робота часто не дуже-то сприяє виправленню цієї ситуації, оскільки переважно люди варяться в одних темах, і конкретно плавають в інших.
       Поговорили, і хотіли вже було розходитись, як хтось запропонував зайти в Криївку на морозиво. А там є медовуха - каталізатор мозкової активності, і тому стали ми думу думати - як ситуацію поправити. Ідея народилась в муках, потім була дошліфована у Люфті, звідки нас вигнали через пізню годину. Отже, ось що вийшло:

Manifesto
  • We study by writing code.This is the best way to become a good software developer.
  • We have so called "sessions", inside which we write code implementing some task. Each task takes <= 3 hours (two chunks 1.5 hours each).
  • Each session ends with the review of produced code by all participants.
  • We work in pairs to try pair programming, and sitting in one room.
  • We choose tasks from different areas, which will let us learn different technologies and practice in code design.
        Бажаючих виявилось - греблю гати. Програмувати в парі весело, і код виходить значно кращий, ніж коли пишеш сам. По-перше, багато проколів в архітектурі і коді одразу помічає колега. По-друге, людина під наглядом пише значно чистіше.
       Організувати - важко. Для учасників все просто - прийди на потрібну годину, і пиши код. Для організатора - майже пекло, яке до того ж ніхто не помічає. Задачу придумай, сформулюй, опиши, всім поясни, з усіма домовся, засоби налаштуй, кімнату організуй - море всього, і це потрібно робити без відриву від основної роботи.
      Сам процес - психологічно виснажливий. Це балансування між різними людьми, характерами, підходами до роботи і життя. Щоб всім було добре, щоб всім сподобалось. З однією метою - зробити нас сильнішими. Що важко терпіти - так це пасивність. Ми всі молоді, в нас має бути в сраці шило, в замість того в 90% людей там грузило. І це сильно ускладнює процес. Під кінець сесії, як правило, сильно хочеться випити, і дуже болить голова.
        В результаті першої сесії ми отримали шість результатів від шести пар, які були спільно відревьювані. Відревьювані дуже мляво, майже без звертання уваги на архітектуру і дизайн коду, але ми це зробили! 

    Нам є куди розвиватись. Нам потрібно вчитись вдумливо дизайнити код, говорити, писати, взаємодіяти, а головне - переплавляти грузила в жопах на багато-багато шил, які зроблять нас згуртованою командою профі.

Wednesday, September 25, 2013

Будеш математиком!


Яке щасливе і розумне обличчя в цього хлопця. Прямо так і хочеться купити цей підручник своїй дитині, жеби була схожа на цього пацика.

Крупний план:

Monday, September 23, 2013

Річка

      Річка - так називалось село, яке ми обрали для відпочинку в Карпатах цього року. І тому в наявності річки там ніхто не сумнівався, але саме річки там і не було. Прикро. Точніше вона була, але це важко назвати річкою, навіть з маленької літери. Взагалі, річка в Карпатах переважно схожа на маленький струмочок, в якому хіба помочиш ноги. А якщо вона тече через село, то цей струмочок ще й обов"язково загажений. Місцеві юзають потоки як смітники, і тому я не раз бачив цілі острови з пляшок, кульків, і памперсів - речей, які принесла цивілізація в карпатські села. Відганяю від себе думку, що мабуть зарано принесла...

Sunday, September 15, 2013

Філософське. Про Жопу.

П'ять днів тому повісив у себе в будинку таке оголошення:


Вгадуємо результат.

      Вірно. Ноль цілих хрін десятих. Поспівати гімн, поклавши руку на серце з обличчям святого - легко. Поволати "Слава Україні" - прошу дуже. Повідміняти східняків, жидів, донецьких що вони не такі і у всьому винні - тут ми перші. А як щось реально треба зробити - нікого з ліхтарем не знайдеш. 
         Це болісно і безжально розвінчує міф про активну позицію західняків. Брехня це все. Міф. Повірте, я знаю це напевне. Можливо так і було колись, та загуло. І поки не пригуде назад - ми приречені пасти задніх і жити в дупі. Адже будинок - це мікро-модель держави, яка чудово масштабується на рівень всієї країни. 
    Чого можна чекати від політиків, яких вибирають такі люди? Вибирають, певна річ, за принципом собі подібності. Тому в нас така жоппа кругом, що у справжніх господарів і провідників за такого електорату шансів немає жодних. Вибирають тих, хто голосніше кричить і більше бреше.

Amen

Saturday, September 14, 2013

Новий паспорт для Зірки

На перший ДН наш морсвін Зірка отримала свій другий документ:


Власниця паспорта:


Tuesday, September 10, 2013

Як заробити грошей?

Цікаво що вони мали на увазі :-)

Saturday, September 7, 2013

Під тиском Хроноса


Нас шестеро. Шестеро відважних шукачів пригод, людей, що не знають страху, сумнівів, та втоми. Шестеро безшабашних екстремалів, що не злякаються навіть встати о 5-й ранку, щоб з двома літрами горілки вибратись на Лопату - відомий пік альпіністської слави у районі Сколе. На неприступну примхливу Лопату, про підкорення якої мріють кращі ноги планети.
Наш капітан - людина-легенда, для якої немає слова "не можу", і слова "досить", особливо коли йдеться про горілку на марші. Він суворий, говорить мало. Він в очікуванні. Він відповідає за нас. Цей маршрут ми вже намагались пройти, та все марно - сувора природа не підпустила нас до неприступної Лопати. І лише тепер, під час іншого штурму, я зрозумів нашу помилку - в нас не було аджики!

Friday, September 6, 2013

Перша книга з бібліотеки



Перший зуб, перший крок, перше слово...
Всі ми шалено радіємо цим важливим моментам у житті наших бадюсів, але я ніколи не думав, що так зрадію першій... книзі з бібліотеки.
- Тато, а ти знаєш, що наназабл диплобок жив на суші, але любив ляпатись у болоті?
- Не знав.
- А мозок в нього був як горішок, хоча голова - велика!
- Круто.
- Він міг стояти на дні, а голова виглядала з води - така в нього була довга шия!
- Ярослава, звідки ти це все взяла?
- Зараз покажу.
 І от малявка зникла у своїй кімнатці, і прибігла з книжкою в руках.
"Тато, я взяла цю книжку в бібліотеці! Ми з дівчатами на перерві пішли в бібліотеку, і я попросила цю книгу."
Я не вважаю себе сильно сентиментальним, але в той момент мало не пустив сльозу. Сльозу радості за ще одну перемогу. За ще один момент, який ніколи не повториться.

Wednesday, September 4, 2013

Новини транспорту

У Львові запустили один трамвай місцевого виробництва. Він в біса довгий і гарний, хай їздить довго і щасливо:


Також, нарешті запрацювали автомати з продажу квитків. Правда автомати брудні і місцями іржаві (їм місяць часу), нещадно блікують, але я таки спромігся купити квитки!

Іванна на А8

Сьогодні Іванну наздогнав її підарунок на ДН, і вона стала щасливою власницею якщо не Bentley, то принаймні Audi A8 у світі офісних стільців !
Чим він крутіший за звичайний стілець за 50 баксів? Тим, що А8 налаштовується на відміну від звичайного офісного стільця. Деталі про налаштування можна глянути тут.
Їхав три тижні з гамерики, митниця не прикопалась, хоч ціна дещо перевищує максимально дозволену.
А Бентлі - ось він.

Sunday, September 1, 2013

Фонтан

Як же точно цей фільм відображає стан речей у галузі в сучасному Львові! Нічого по суті не змінилось. Запишу це на ДВД, і відправлю керівнику ЛКП Цитадель-Центр.
https://www.youtube.com/watch?v=fSUYzDEIiH8