Парк засрали...

Просто оставлю ето здєсь :)

 

Девальвація

Уявіть собі, що вам, скажімо, тридцять років. І у вас є кредит. Нормальний такий буржуйський кредит на 25 років, 100500 євробаксів, і під 1.5% річних. І от у вас є складний вибір - замість 1.5К в місяць виплачувати 3К, і виплатити кредит за 12 років, в результаті заощадити 50К на відсотках, і на 12 років наблизити вождєлєнний вихід з кредитного рабства? Чи платити так як по графіку - 25 років по 1.5К в місяць?

Legacy

 Legacy. Как много в етом звукє. Я завжди дивувався цій дивній еволюції у зворотній бік. Те, що написано десяток років тому - глибоке легасі, яке ніхто не любить, і ніхто не хоче сапортити. Там не так все - не такі імена, не ті фреймфорки, не такий файлнеймінг, і не той підхід до написання тестів. Всі це ненавидять і всі мріють це нарешті випиляти, та допоки воно якось працює - воно житиме. Всі будуть обходити це болото десятою дорогою, охочих це правити хрін знайдеш. Всі будуть прагнути написати нове і гарне, за усіма сучасними стандартами і підходами. Сексі, правильне, красиве, і сучасне. Яке...

Вангую!

Якби мені рік тому сказали, що вірус може настільки змінити людство сучасному світі, я б довго сміявся. Якби мені рік тому сказали, що це триватиме довше, ніж до травня 2020 року, я б сміявся ще довше. А тепер я маю відчуття, що це не просто надовго, це - назавжди. Пандемія може назавжди змінити самі принципи існування і розвитку людства.

 

Ростік

    Це давня, як цей світ, історія. Настільки давня, що вже й не розбереш ні імен, ні дат. Як з тіла за рік лишається лише скелет, так від історії лишилась лише фабула, яка має жити і вчити.

 

Здатна_Здивувати!

Іноді УкрПошта таки здатна дивувати! Відправити посилку чи документи закордон? Прощавай гемор і клопіт, відтепер це просто, як два байти переслати! Заходиш на сайт, реєструєшся, в особистому кабінеті додаєш відправлення, заповнюєш форму кому-куди-що, і друкуєш вже готові документи зі штрих-кодом.

На відділенні працівникам цього досить, щоб просто і швидко зісканувати штрих-код, запакувати в пакет відправлення, і взяти з вас гроші. І все - жодного питання!

 

Ну бімба же!

Якщо вона ще й дійде, взагалі буде пушка!

 

 

Карантин вихідного дня. Фейк.

Карантин вихідного дня по-львівськи. На око, 60+% закладів в центрі - працює. Більшість ліниво і дуже палєвно маскуючись, а багато хто - у відкриту. Людей немає, адже вони думають, що заклади цього карантину вихідного дня дотримуються. Насправді, ні - не дотримуються. Купа поліції абсолютно нічого з цим не робить, і мовчки проходить повз. З одним з адміністраторів я навіть встиг поговорити, і він сказав, що скоро в нас буде як в США, де губернатори клали болта на розпорядження президента. Називайте це як хочете - на традиційний манер феодальною роздробленістю, чи на новітній і такий всім чомусь страшний - федералізацією. Але ми стрімко до цього йдемо, і всі останні події - від виборів до карантину вихідного дня і локдауна - про це свідчать.

Ще одне хоббі :)

Жоден притомний господар ніколи в житті не лишить на поталу кліматичним явищам шмат незахищеного від корозії металу. Чого не скажеш про міську господарку, для якої це чомусь норма. Дорожні знаки і стовпи обробляються лише при народженні, і то так-сяк. А далі вони стоять, гниють, і псуються. Не кажучи вже про те, що це просто жахливо виглядає, і створює тим відчуття глибокої дисгармонії в моїй душі

Ну, але досить нити. Ми ж всі президенти, як каже наш лідер, тому вйо до гармонії і краси у м. Львові! Ціна питання - копійки, різниця - як між любителями не чистити зуби, і прихильниками регулярної чистки.

 

 

Сто грам сирника від мера

 

Роздача слонів за участь у реставрації історичних брам. Люди традиційно вважають мерів і президентів Богами, що підписом можуть зробити класну медицину, реформувати поліцію, зремонтувати дороги, і навести лад у містах і селах. Чиновники і самі активно підтримують цей імідж всесильних господарів. "Х прийде - порядок наведе, припинимо красти і буде як в Швейцарії, всім безкоштовний проїзд, європейську медицину, кожному хлопцю по дівчині і навпаки" - кожні вибори та сама маячня, в яку вірить 90% виборців. Насправді ж, якщо подивитись і послухати "небожителів" зблизька, стає зрозумілим, що ці люди працюють в умовах постійного жорсткого браку грошей і ресурсів, на надзвичайно хиткому і непевному правовому полі, будучи повністю залежними від всіх і всього. Замість Сяючих Золотих Богів у блискичих обладунках - постарілий і замучаний мер, за%опаний зброєносець у пожованому костюмі, а замість чорної ікри з шампаньолою - фронтові сто грам. Сирника. Нам всім варто навчитись тверезо ставитись до влади. Вони багато роблять, але можуть зовсім не так багато, як ми собі уявляємо...

 

Карантинний тімбілдінг

Бар Дзвін, відсутність марафонів, і біотероризм. В результаті я ледве звідти виповз, і то не зовсім сам. а нелегкою дорогою додому згубив таки свої подаровані на "третю" річницю на Йолі цукерки :)

Спогад про айкідо

 Несподівано підкинув ФБ, і розбудив спогади про ті часи...

На смерть топіка

Поховали епічний топік на ДОУ...

Вічна пам’ять...

***
Ну от і все.. зник Маламен,
і боти зникли без імен,
Не славить данців Ковальов,
І Коваль спокій віднайшов.

Немає віскі за піцот,
що пив з Мариною БотБот,
Забув про хліб скажений Кос,
Не захищає Жук хаОс.

Тепер один старий адмін,
шукає Мускулу замін,
І продавець лопат біг-бос,
рахує з форуму бабос...
***

Eleven!

     Вперше я ржав з цього років десять тому. Ридали, як то кажуть, всім аулом - всією айронпорт тімою. В той час ці проблеми cutting edge технологій здавались такими чужими і далекими, що я аж ніяк не міг уявити, що стану колись такою ж їх жертвою, як ці два шотландці. Причому не в постановочному ролику, а в житті, і в житті це виявилось далеко не так смішно, як в ютубі.

 

 

     Сама по собі ця проблема здавалась мені давно забутою і переможеною, як холера чи бубонна чума. І тому я впевнено так під'єднав телефон (новий гугль_піксель, якбихтопитав) до бортового компа, і натиснув кнопку Дзвонити.

- Call!

- Sorry! Who do you want to call?

Monte Vista

Карантин змушує шукати нових форм відпочинку. Щоб довкола не було людей. Цей раз пошук дав цікаві результати - шале Монте Віста. Власники готелю Гранд Пилипець придумали запропонувати людям інший формат відпочинку - повністю "detached" будинок. Вони взяли в оренду кілька горбів, і збудували "пробний" будинок. Поза селом, окремо від цивілізації, але разом з тим з усіма зручностями. І мегакрутим Інтернетом прямо з готелю Пилипець!

 

Ant City

Що можна подарувати людині, в якої все є? Власний Світ! Який буде рости і розвиватись на твоїх очах. Світ, в якому ти Бог. Деістичний Світ, де Бог - лише Творець і Спостерігач, а не активний гравець. Бог, який може підняти Світ одним пальцем, вимкнути світлодіодне сонце, і увімкнути його знову. Зустрічайте. Мурашине Місто!

Місто приходить Новою Піштою розібране, а мешканці-місіонери - в скляній колбочці, з запасом харчів і матеріалами для благоустрою колонії. За кілька днів мешканці самі (не питайте мене як вони знають куди йти) переселяються вниз з тераси через тоненьку трубочку, і починають обживати і будувати Місто. Потім Бог облаштовує чілл-аут зону на терасі, і Світ готовий. Принаймні, роль Бога в ньому завершена...

 

Ти - просто стрьомний!

Дивимось Шерлока.

- Ярослава, тобі подобаються такі хлопці як Шерлок?
- Так! Він в принципі стрьомний, але гарний.
- Як я?
- Ти - просто стрьомний.

 

Суспільний запит проти пеньків

Можливо, це буде перший у Львові дорожній знак, видалений без "пенька".

Хоча й з другого разу. В нормі такі пеньки завжди лишаються, і нікого це не хвилює. Відповідно і замовники-райадміністрації і дорожно-підрядні фірми лишають їх по всьому місту, яке рясніє цими пеньками, збільшуючи і без того високу ентропію нашої землі.

А насправді, це одна з тих речей, які мало що коштують в грошовому еквіваленті. Якщо десяток людей пожаліється на "пеньок", на одинадцятий раз його не лишать. Таким чином, так званий "суспільний запит" здатен змінювати ситуацію на краще.

 

 

Плюс один бордюр

Здійснив давню мрію! Цей бордюр тероризував мою душу рік часу, і от вчора в нас дійшли руки відновити баланс в природі і урбан-середовищі!

Карпати в бік Турки!

Цього разу поїхали не стандартним шляхом на Київ-Чоп, а в напрямку Турки. Бомба! При порожній дорозі.

Район Ужоцького перевалу. На перевалі стоїть прикордонний пост (там кордон України, Польщі, Словаччини), питають хто і куди, далі ще триста метрів, і дорога закінчується.

Але якщо в районі с. Бориня повернути з головної дороги, за тридцять кілометрів опиняємось на дорозі Київ-Чоп трохи вище за Плай.

Труба Плачу

    В життя кожного господаря одного дня приходить таке явище, як Труба Плачу. Це дуже прикре явище, яке полягає в тому, що труби холодної води влітку починають "плакати", не маючи жодних пробоїн. Більшість людей щасливо собі живуть, в житті не зайшовши у підвал свого будинку, але той хто іноді заходить, добре знає трагізм ситуації. Восени, взимку, навесні - все гут, заходиш влітку - всі труби мокрі, а на землі купа води. Труби таким чином гниють разом з підвалом. Якщо труби пластикові, а не металеві, підвал гниє сам - пластикові труби не іржавіють. А причиною всьому - конденсат! Всі бачили його на будь-якій холодній їжі з холодильника, чи на касі у Сільпо. Ні, упаковка не пробита. Ми маємо справу з конденсатом - водою, що утворюється з повітря в теплому приміщенні на холодній поверхні. Насправді, за цим всім стоїть серйозна фізика з усілякими точками роси, вологістю, і температурою, але нам цієї мудрості геть непотрібно. Нам потрібно, щоб конденсату не було. І тому розповім як з ним боротись, з'ївши на цій темі не одну собаку, а цілу зграю скажених мокрих собак.

Професія - активіст!

Професія - активіст!

   Напевно нікому це нічого не скаже, але є така ГО Потон - безкомпромісні борці з незаконний оборотом наркотиків у м. Харкові. Яких недавно закрили на дві місяці в СІЗО за щось там, неважливо навіть за що. Звісно, за святе діло - боротьбу зі злочинною владою і поганими ментами.

  До суду і на суді - полум'яні промови, браття_козацького_роду, менти_пі%араси, зеленскій_ввєді, ну і вотетавотвсьо.
А потім виявляється, що чуваки банально стригли бабки з аптек, наливайок, і наширяйок. Прикриваючись при цьому - ну чим же ще - патріотизмом, і боротьбою за справедливість. Скільки їх вже було, і скільки цієї пи%доти ще ходить довкола - не перелічити.

 
   Була б моя воля - ввів би в ККУ спеціальну статтю або обтяжуючу обставину - вчинення злочину під маскою громадського активіста і борцуна з несправедливістю. Чому так - бо ці люди вчиняють значно більше, ніж просто злочин. Вони дискредитують громадські рухи, і втемну використовують дійсно ідейних людей. А поки статті немає - горіти всім цим борцям у пеклі, якщо воно звісно є. А нам - терпіти натовпи продажних і проплачених негідників в масках активістів різних марок і систем, і страждати від того, що правильних від неправильних - хрін відрізниш...

Біба і Боба - два довбойоба

Інсайти ВООЗ

Цирк продовжується.
Ще місяць-два в розмові з родичами дізнався, що маску здоровій людині носити сенсу немає. Так каже ВООЗ. І дійсно - зайшов, поцікавився - ВООЗ так і говорить. Правда, якщо хоч мінімально включити голову, не будучи вапще ні разу лікарем чи вченим, то якось чисто інтуітивно очевидно, що якщо ти в масці, то всякі бацили з викашляним і виплюнутим в повітря носіями, банально менше досягають твоїх слизових. Але ж ВООЗ рекомендує, яка тут вже логіка?
І що ви думаєте? ВООЗ нещодавно оновила рекомендації, де абсолютно спокійно відмінила попередній висновок, і поділилась інсайтом. І полягає він в тому, що (сюрпрайз!) слюні менше летять на писок в масці. Від щирого серця хочу привітати їх з цим, не побоюсь цього слова, визначним відкриттям!

С-скромність

Про скромність

      Був я колись не такий наглючий і матьорий як от зараз, а юний і скромний комп'ютерний геній. І в мене було кілька клієнтів, яким я іноді допомагав щоб в них хоч якось працював Інтернет. Клієнтами їх назвати важко, бо вони в основному ніхера не платили. Скоріше це були мученики діалапа і об'єкти моєї комп'ютерної благодійності. Зате вони любили мене понад усе - як можна любити лише людину, що завжди готова допомогти, і нічого за це не просить. Деякі спілкуються зі мною і досі. Серед них був один чувак з шикарною двоповерховою хатою прямо в самому центрі міста, якому треба було від мене лиш одного - розібратись чому по гнилим обіссяним телефонним лініям погано працює діалап через модем, куплений за 15 баксів.

     Ми зайшли. Там все таке гарне, родина, діти, пес, і на столі апетитно димиться кастрюля з супом. Точніше, песик, маленький декоративний цуцик. Собаки мені за життя встигли так грунтовно набриднути своєю неадекватною поведінкою і несподіваними смертями, що я до них був абсолютно байдужий, і тому навіть не присів почухати того малого дрища за вухом.

Президент Трамп про найстрашніших собак і найсмертоноснішу зброю на варті Білого Дому :)

Здавалося б - 200-річна демократія, сталі еліти, а президент пише в твітері таку х%єту, що очі лізуть на лоба :)

(читати знизу догори, ібо це Твітор)