Форма має значення

Міша, ну ето какая-то постная хуйня...

(С) Гепа і Допа

   Згадайте найгарнішу жінку, яку Ви знаєте (так так, звісно свою дружину). А тепер уявіть, що замість облягаючої сукні на ній мішок з-під борошна з диркою для голови, а на голові - кроляча шапка. Причому шапка така давня, що виглядає, ніби той кролик здох прямо в красуні на голові. Ну і як? Далі красіво, чи йдемо шукати нову кандидатуру на посаду першої леді? 

     Звісно, "багатий внутрішній світ" - це головне. Але це зовсім не означає, що красуні можуть носити мішки замість суконь, а коньяк 50-річної витримки можна подавати в консервних банках чи підставках до вазонів. Форма важить дуже багато.

    Згадайте коли востаннє Ви були на презентації, і не боролись зі сном чи голодом. Я і не пригадаю. Після десятка років тусняка лише в львівському айті-комьюніті я не пригадую і десяти презентацій, де мені не було б сумно. І не тому, що спікери такі дебіли, чи я вже все знаю. Просто презентації були унилі. Незважаючи на якість і актуальність матеріалу. Були випадки, коли доводилось колоти себе ручкою в ногу, і уявляти всіляку похабщину, щоб не заснути просто сидячи на стільці. Так і хотілося встати і сказати вголос:

Чувак, ти не міг би прийти до мене додому о 23:00, і прочитати свою захоплюючу презентацію коли я лягаю в ліжко? Я погано засинаю, для мене це буде просто порятунок.

    Думаю, що якби на презентації не пускали з лаптопами, конфузи з засинанням і падінням під стіл під час презентацій давно стали б хедлайнерами айті-новин.

      В нас в політесі був один викладач, на прізвище Торфяний. Читав цікавий предмет, але на його парах всі бавилися в "точки", робили щось своє, або просто прогулювали. Один раз я не витримав, посередині пари попросився в туалет, і більше в той день до навчання не повернувся. На  парах Торфяного дійсно хотілося померти. Точніше, відчуття було таке, ніби ти вже помер. Помер, і потрапив у пекло, де тебе катують вічною монотонною парою. За що?? Тоді ладно, я тоді був студентом, і гартував свій дух. А за що я маю приймати цю муку зараз, коли я дорослий?

      Всі можливі і неможливі анти-патерни повторюються великою часткою спікерів щодня. Такий собі щоденний марафонський забіг по давно відомим і добре описаним граблям. Коли спікер белькоче щось колисковим тоном, затуливши собою рясно заповнений 14-м фонтом слайд - повірте, абсолютно байдуже що він говорить, і який він офігенний спеціаліст. Його ніхто не слухає. Всі сплять. Так само й з випадком, коли спікер жене зі швидкістю світла, намагаючись втиснути всі свої знання і життєвий досвід у годину доповіді. Мозок слухачів вимикається на другому слайді, і вмикається вже за табличкою з написом "Вихід". Важко побачити гарне тіло і глибокий внутрішній світ під мішком з-під борошна.

   Інформація в таких формах абсолютно не сприймається, незважаючи на зміст. А такі "техтоки", "презентації", і "доповіді" - це не більше і не менше, ніж спосіб на шару попити пиво, поїсти піцу, і вбити кілька годин.

      Людей, які можуть зробити гарну презентацію, чи зліпити докупи два слова - кіт наплакав. І це не тому, що це якийсь божий дар, доступний лише обраним. Просто цьому ніхто ніколи і нікого не вчив. І, на мою думку, абсолютно даремно. Це вигідно компаніям і тусовці вцілому. Наявність в штаті хороших спікерів - чудовий піар для будь-якої фірми. Від цього збільшується престижність і рейтинг айті-тусовки, до якої належить спікер. Це дає можливість залучати більш якісні нові проекти більш ефективно, краще спілкуватись з замовниками. Це дуже корисна новичка, яка потрібна постійно. І, на мою думку, цьому нескладно навчитись. Навчена говорити і презентувати матеріал людина виходить на новий рівень. Вона може говорити з замовником, залучати нові проекти, робити грамотно оформлені технічні пропозиції, писати гарні емейли і листи, читати доповіді і робити зовнішні презентації, після яких люди виходитимуть з аудиторії, і казатимуть - "Крутий чувак, от би попрацювати в одній компанії з ним!".

    Ладно професія і професійні доповіді. Фіг із ними. Але це одна з речей, які дуже потрібні в повсякденному житті, адже мова і жести - основа спілкування між людьми. Є сенс це вдосконалити!