Адеямаюстати?

Їдеш такий собі зранку в офіс, повний творчих планів на день, сонце світить, місто прокидається, і за вікном авто так несподівано вже майже весна. Дерева, що підготувались до зими, не знають що робити далі, а дівчатка, повінуючись зову природи, скидають свої зимові шубки, наповнюючи все довкола красою і надією...

І тут бачиш, як просто на зупинці автобуса, на аварійці, стоїть хороша машина твого колеги, поки колега купує сигарети чи жуйки в кіоску неподалік. Звісно, йому важко пройти тридцять метрів, йому ж мабуть вже років тридцять. Він же купував машину не для того, щоб ходити пішки за цигарками. Просто під’їхав куди треба, включив аварійку - і ложив він на всіх лохів довкола.

І тебе охоплює сум. Якщо молоді освічені люди, не ворюги менти, не митники, і не податківці, а люди, які мали б бути зразком і рушієм всього нового і хорошого, не розуміють таких простих речей - це діагноз. Що тоді можна вимагати від інших, і на що можна сподіватись?

В прекрасний світ з теплою зимовесною, сонцем, і весняними дівчатами за вікном, хтось влив ложку гівна. Що вийде, якщо змішати три кілограми малинового варення і 100 грам гівна? Вірно, 3100 гівна...