Думки вголос

Блог все більше перетворюється на платформу для висловлення думок, які останнім часом в голову лізуть просто як москалі через кордон.

 

Чому в нас для того, щоб твій вкрадений телефон почали шукати, треба або мати корєша в органах, або знайти нач. розшуку, і дати йому 50 євро? Чому щоб прочистили люки потрібно знайти сантехніка, і з ним домовитись? Чому є таке поняття як "дах" для бізнесу? Чому з школи виходять неуки, яким без репетитора не вступити до вишу? Чому нашу систему називають "дикою", а країну нашу - країною дикого капіталізму, або країною, що розвивається? Чому чим менш розвинене суспільство - тим вищі паркани?

Замислюючись над цим, мені спало на думку, що чим більш розвинена країна, тим більше вона має реально працюючих регуляцій (законів і правил). Чим розвиненіша країна, тим більш її "система" відрегульована і точна. І навпаки - чим більш дика країна, тим менше в ній регуляцій, і тим ці регуляції примітивніші. Я почав замислюватись над цим, почувши слова мого екс-колеги з Індії: 

Я люблю Індію, бо тут майже немає правил. Тільки самі первісні - не вбивай, не гвалтуй, не кради. В США забагато правил на кожен випадок життя.

В розвиненій державі немає сенсу будувати високі паркани, і ставити в будинки броньовані двері. Бо там працює поліція. Є реально працююча частина Системи, яка охороняє людей від злодіїв. З іншого боку, є реально працююча підСистема страхових компаній, які відшкодовують потерпілим втрати від злодіїв. В більш дикій країні немає ні першого ні другого, тому двері міцні, а паркани - високі. Ця частина системи не відрегульована, і тому люди беруть цю функцію на себе. 

Або візьмемо школу. Система базової освіти, скажімо, в Англії, влаштована таким чином, що учитель відповідає за кожного з своїх учнів. Реально відповідає. Сестра, що працює вчителькою там, сказала так: "Я маю їх всіх навчити. Якщо після уроку хоч один учень не засвоїв матеріал, тут вважають, що уроку не було. А якщо в кінці курсу він не здасть ЗНО на бал, який відповідає його здібностям (так так, не з кожного там вимагають 12-ки), то мені - піздєц." (лексику оригіналу збережено). Тобто *на рівні Системи* освіти визнано, що всі діти - різні, і вимагати з кожного з них 12 балів - нерозумно. На початках школи спеціальними тестами визначають здібності дитини, і потім всю школу з неї вимагають рівно те, що вона може видати. Якщо дитина показала, що її бал - 7, то ніхто не буде грати їй і батькам мозок, що дитина вчиться на 7-ки. Але якщо така дитина на ЗНО покаже 6, а не 7+, її вчителю - ппц. Відповідно, в університети йдуть лише люди, які мають відповідні здібності, а не всі хто хоче чи має гроші. В нас же ця частина Системи не відрегульована, і тому хороший вчитель сам, на око, вчить дітей абсолютно різного рівня, інтуітивно розуміючи, хто чого вартий, і з кого що можна вимагати. А для вступлення у виш люди наймають репетиторів з числа тих самих вчителів.

Настав час зробити висновки. Якщо щось в Системі потрібно, але не відрегульовано згори, воно автоматично дорегульовується знизу, самим суспільством. Те саме відбувається, коли якась частина системи незручна, або погано працює. Немає працюючої поліції - самі шукаємо телефони за гроші і будуємо двометрові паркани. Геморой з оформленням якихось паперів - платимо рєшалам. Школи вчать погано - платимо репетиторам, і вчимось самі. Не лікують лікарі - ходимо до бабок, і варимо варення з кульбаб. Не прокладають доріжки в парку, або прокладають їх незручним чином - доріжки з часом протоптують самі люди. І так далі.

Тобто недорегульованість Системи згори, або її незручність, призводить до її саморегуляції. А з цим - до встановлення ніде не прописаних правил, конфліктів інтересів різних груп, розквіту корупції, та інших неприємних речей. Тому що в такому випадку немає спільних правил гри для всіх. Або вони є, але відверто погані, або взагалі не працюють. Система з відсутніми або поганими (незручними) правилами завжди буде автоматично дорегульована до якогось стабільного стану знизу. І рівень цих неписаних правил-регуляцій завжди дорівнюватиме середньому рівню елементів системи. Тобто у випадку держави - рівню населення.

І поки Система в країні перебуває в значній мірі в стані саморегуляції, країна називається "країна, що розвивається", а капіталізм в ній носить горде ім"я "дикий". З часом і розвитком країна перебирає все більше регуляцій на себе, і працюючих правил, а з ними і ладу в Системі, стає більше. Після цього в мене для читачів дві новини, обидві хороші. Перша - нам ще є чого прагнути в плані досконалості Системи :) Друга - коли наша країна розвинеться, правил (законів) в ній стане не менше, а більше! Але вони будуть зручнішими, і працюватимуть краще. Розвинені країни відрізняються від недорозвинених саме добре відрегульованою *згори*, зручною для людей (і тому стійкою) системою.

Якщо ж Система сильно відрегульована згори, але для людей незручна (випадок диктатури), вона апріорі нестійка, і згодом або перерегулюється або завалиться, що ми регулярно і спостерігаємо по всьому світу. Як приклад такого випадку можна навести сухий закон в колишньому срср. Зникла горілка - незручна регуляція - люди почали гнати самогон, і пити одеколон Шипр з корвалолом. Регуляція була незручною, горілка була потрібна, і тому Система дорегулювалась автоматично, знизу. І коли вона дорегульовувалась, баба Параня писала нам в листах, що "міліція виливає по вулиці закваску, аж смердить" :)