Табличка на будинку

Я давно роздивився ледь помітну, замазану N шарами фарби табличку на нашому будинку. В далеких планах було її відновити, але сьогодні я вирішив попутно лиш пошкрябати її, щоб зрозуміти об"єм робіт. Моя мегадрабина Krause тепер підняла мене на нові висоти, і я дістався до таблички на висоті до 4м. Стою, шкрябаю, і чую - в сусідньому будинку зі підвалу страшний гуркіт, і купа пороху стелеться по всій вулиці. Давно я такого не бачив. А згодом з підвалу вийшли два брудні як чорти вуйки з протигазах. Ну, думаю, неподобство. Тре навести лад:

- Слава Праці! Ви ще довго свою роботу любитимете?

- Та де! Скоро сі зробить!

- Що за шайтан-машина?

- То є піскоструйка. Чистить всьо! От ти шо робиш?

- Тут була стара табличка. Хочу почистити, для історії.

- О! Хочеш, ми тобі її бахнемо? 6 секунд часу.

- Як?

- Піскоструйкою.

- Та ну вас нафіг, ви мені будинок завалите.

- Ми професіонали, пане. Всьо буде чьотко. Буде як нова!

Я дуже вагався. Шайтан-машина схожа на звіра, який викидає клуби піщаного пороху, і страшно гарчить. Але чистити табличку руками - адова робота, і трохи небезпечна. Впади з 4м - ніяка медицина тебе не складе. А особливо наша львівська. Десь читав, що згідно досліджень, при падінні з висоти від 6м, в людини взагалі мало шансів лишитись живою.

- Як тебе звати?

- Женя.

- Женя, давай бахнемо. Ти її сам так ніколи не почистиш. Як нова буде.

- Ну давай.

Звіра притягли за хобот, сказали всім відійти, і розв"язали пащу. Він взревів. Клуби піска піднялись вгору, і за 20 секунд обробки табличка відкрилась світу. А я замість очищення таблички зайнявся збиранням піску, яким, наче снігом, засипало все довкола.

- Женя, що ти то робиш? Зараз же вітер - все і так рознесе.

- Добре.

Ппц. Вітер все "прибере"... 

Звісно, я все прибрав без допомоги вітру. А прокльони тих сусідів, хто не встиг закрити вікна, я переживу. Зате тепер маємо таке диво:

Наша вулиця тепер вулиця Клейна? Якщо хтось знає хто такий Клейн, кажіть. Підказка, в авcтрійські часи вулиця називалась вулицею Kleinа.