Харрогейт. Англійський Трускавець

Поза сумнівом, одне з найчудовіших місць в Англії - містечко Harrogate, особливістю якого є мінеральні джерела. На пораду родичів, ми не поїхали святкувати ДН леді І в Лондон, замінивши його Харрогейтом. І не пошкодували. Місто просто фантастично впорядковане, гарне, затишне, і цікаве. Сподіваємось повернутись туди ще не раз...

По-перше, купа зелені. І ця зелень - доглянута, я б сказав - ідеальна. 

І гарні-прегарні вулички.

Достатньо громадських туалетів. Чистих і безкоштовних.

Чомусь по всьому місті розвішані, розкидані, розставлені жовті велосипеди.

В одному з районів Харрогейту нам стало просто незручно бруднити своїми лапами тротуар. Захотілось розутись.

Загалом при відвідуванні цього району в мене в голові крутилась одна фраза: "Чому чому чому ми не можемо так жити???". Таке враження, що ми відстали від них на сотні років.

Для Англії характерні безмежні ідеально-трав"яні простори. Цей, наприклад, певно навбільшки з 10 футбольних полів.

Безкоштовний громадський туалет. Взагалі не смердить, а для користування не потрібно навіть торкатись якихось поверхонь. Все автоматично і безконтактно. Запхав руки - мило, одразу вода, за 10 секунд вмикається сушка.

Здається, місцевий будинок для людей похилого віку.

 

Біля нашого готелю.

Всередині готель досить класичний і аскетичний. Населений в основному старшими людьми. Взагалі, це харакерно для Англії - превалювання старших людей в недешевих місцях.

Крани в готелі. Як вони працюють я до кінця не допер і понині. Як сказав знайомий - всі країни мають унікальні сантехнічні ухили, щоб туристам не було сумно.

Моє улюблене фото з різних країн. В нас такі роботи засерають весь район, і огороджені палкою, що втикнута в зимлю. Я вже постив такі фото з Дубліна. Там все виглядає точно так само. Це ніби дрібниця, але дуже добре показує як працює Система в країні. В нас - аби ліквідувати прорив - розхерачили все екскаватором, забили в трубу осиковий кілок, зарили за тиждень. В них - є час і про якість довкілля подумати, і зробити це якісно і безболісно.

І знову жовті байки.

Найстаріший (як вони пишуть) паб Харрогейта. Проста і смачна їжа. І класний ель.

А от карти там - фігня. Я купив в автоматі за 1 фунт. В тій мапі навіть не було нашого готелю :)

Залізнична станція, найближча до Харрогейту.

Чомусь потяг був набитий нарядними леді і їх джентльменами. Якесь свято в Йорку. Взагалі, за 10 днів мої очі добряче відпочили від неймовірної концентрації дівчачої краси на наших теренах. Гарні жінки - не є сильною стороною Англії. Може, це і є наша національна ідея - зробити наших жінок щасливими? Вони того варті :)

Тут ми обжерлись ожиною (тією самою, по 250 грн за кг) з кущів під готелем.

Лопухи-мутанти.

Паб Hales, найстаріший (як вони кажуть) у Харрогейті.

Потяг. Не дуже вражаючий.

Трохи Йорку - найкраще збереженого середньовічного міста Англії. І столиці графства Йоркшир.

Це так мило - холерний цвинтар в центрі міста. Але ж дурні люди - зафігачили б там готель, чи висотку. Земля ж пустує. В нас би то миттю організували :)