Я ніде і ніколи не зустрічав в інфополі а за що ми власне воюємо. За незалежність - надто розмито. За наш прапор над кремлем - надто нерально. За кордони 91-го - а що далі?
Яка наша стратегія і мета? В мене складаєтиься враження що її просто не існує, натомість ми керуємось ситуативним бажанням відбиватись. Вони нам закинули сотню ракет - ми їм десяток. Вони нас штурмують - ми їх контратакуємо. Вони нашу енергетику тероризують - ми їхню.
І в цей момент хочеться поставити коротке, як вибух, питання. І? І що далі? Я ніде ні від кого і ніколи не чув жодних варіантів відповіді. "До перемоги" - це не відповідь, адже досі ніхто не сказав що таке власне перемога. От якщо ми покладем 2-3 мільйони чоловіків, населення лишиться 10 мільйонів, все буде роз%обане, але ми вийдемо на кордон 91го року - це перемога? Точно? А як жеж теза про те що вихід на кордони нічого не вирішує?
Перемовини фу і зрада. Вони ж використають це як перерву, і підуть знову! Цю тезу якимсь чином вдалось продати більшості електорату, але я її абсолютно не розумію. Якщо припустити, що перемир'я потрібно кацапам для відпочинку, все одно - ми ж матимемо рівно стільки ж часу на зміцнення оборони, як і вони на підготовку нападу. Це ще якщо напад взагалі колись відбудеться.
Складається враження, що в нас взагалі немає жодної стратегії в цій війні. Просто ситуативно відбиваємось та й все. В бою з противником, що переважає нас в усьому. В самурая є лише шлях...
No comments:
Post a Comment