Тіха украінская ночь...

 

Відпустка. Так, їду. В іншу кімнату.

 Це моя друга в житті відпустка, коли я відчував, що мені потрібна відпустка

Сезон-2023

 Цього року основні роботи Сезону завершились достроково.

Всьо для фронта всьо для побєди!

    Не минуло і року, як уряд зрештою заговорив про пріоритети в еокноміці - економіка має жити по-новому. Те, що Притула збирає з людей на машини 200 лямів, і в той же час 200 лямів витрачається на добудову басейна в Кам'янці-Буській - абсолютний і повний сюр і треш. Те, що на шляху підарів немає залитих бетоном дотів, а за 100км від лінії фронту повним ходом лиють фундаменти під новобуди - також треш. А те, що все це відбувається на фоні того, що ми постійно просимо весь світ мобілізувати зусилля економіки для допомоги нам - це найбільший треш.

Шкільна бібліотека

Найчарівніше для мене місце Сили в школі. Шкода, що майже тут не бував. З чарівною атмосферою. Оця драбинка - просто пушка. Так і згадується фільм Джек і Бобове дерево...

Останній дзвоник

    Колись давно я зустрів в нашому магазині сусіда Славіка, ми почали говорити про школи, і я почув про КМДШ. За 5 років було багато хорошого і не дуже, але Школа забезпечила комфортні умови, гарний колектив, безпечне середовище, і відсутність неадекватів і гоп-стопа в коридорах :) За ці роки доведено до сказу кількох "менторів" і "тьюторів", деякі з яких зненавидять всіх дітей до кінця життя. Купа часу разом, ночівлі в школі, безсонні ночі перед екзаменами, і все, чим хорошим і поганим можуть і мать запам'ятатись шкільні роки. Виросли діти, з ними виросла і школа. Час подякувати їй за проведений разом час!

Мда...

Так ось чому нам надали касетні боєприпаси...

Буду стрілять по ногах!

    Україна стрімко перетворюється в Сомалі :( Загони якихось у%обків у військовій формі ловлять людей просто посеред вулиці, при можливості їх гамселять, а то й стріляють, грузять у бус наче худобу, і вуаля - армія має нового бійця, а суспільство загалом - стійку мотивацію боротись з ворогом.
Влада вперто не бажає цей треш помічати і виправляти, натомість, схоже, видала новітнім опричникам індульгенцію і ліцензію на відлов, а тепер вже й відстріл. Зауважу, що все це відбувається на фоні казок від ОП про те, що ми "не такі", і тому подібної пурги.

Апдейт прогноза

 Після останніх подій, потрібен новий прогноз.

1. Мінськ-3 на основі якихось гарантій від Заходу в межах року - 70%
2. Рубилово до останнього і нескінченні поставки зброї Заходом - 10%
3. Успішний контрнаступ швидкими темпами, і Перемога такою, якою її продає пабліку влада і Марафони. - 10%
4. Якийсь катаклізм і падіння режиму в рф - 10%

Ось так...

Нові ЗСУ, аморальний дегенерат, і п-да...

    Дуже болючий і дуже показовий скандал. Не багато не мало - всередині пілотного проекту нових ЗСУ, і серед його отців-засновників. З купою бруду і "правди" з обох боків, і відповідними наслідками.

    Але. Мені це говорить про те в яких ілюзіях живе суспільство. Це була ідеальна бригада. Зразкова. Бригада прориву. Бригада майбутнього. І що тепер з усієї цієї Міфології, Цінностей, і іншого пафосу? Замість прориву в Крим з метою дати інтерв'ю на набережній Ялти - інсайти про дебільне командування і скотське ставлення до бійців? Пацани, ви серйозно? 

Калібрами по Львову

    Вночі прокинувся від дуже сильного вибуху. Нічого подібного ніколи не чув. За 5хв ще, і потім ще один чи два. Ми спустились в підвал, але за кілька хвилин вже пішли відбої тривоги.
Виявилось - по Львову прилетіло кілька ракет Калібр, влучили зокрема в будинок, який я дуже добре знаю - навпроти входу в стрийський парк. Вбило 10 людей, розвалило купу всього, в тч ресторан Love&Lviv.

    Братушкі в своїх пабліках написали, що успішно розфігачили казарми натівських найманців, а один підарас навіть "упізнав" на фото розйобаного будинку казарму, в якій він жив коли був студентом вищого політичного училища у Львові. Тепер там розташована сухопутна академія. 

1984 у всій красі...

Завтра

Тато, завтра дощ буде вже радіактивним.

Запомніть цей твіт...

ДН Ярчика 2023

Дійшли руки викласти кілька фото з ДН.
Включно з заходом в 4Friends, який остаточно застарів, уви.

Як завжди, пізно ввечері подзвонили в двері, і на порозі з'явилась гора дівчат з тортом. Якбихтопитав, "Вагітна в 16" - популярне в них телешоу.

Мінус член Д-Клаба

    Засідання Клубу на цьому тижні було неповним. Одного з нас зупинили в Карпатах на трасі, завезли в РВК, і за півдня "оформили" в армію. Не дали навіть подзвонити, бо телефон забрали, не дали загнати авто назад у Львів ("нехай забирають друзі"), і взагалі - не випустили з рвк до здачі в ВЧ.
Отак - ти можеш вийти з дому за кефіром, і вже не повернутись. Або повернутись вже мобілізованим.
В прекрасні часи живемо.

Треш...

Місце Сили

Заєбали всі і все...

    Приходжу на роботу в 10, і починаю свою таску. В 11 в мене стендап, в 1115 вже пишуть, що в когось щось не робе, і треба розбиратись, бо поламав схоже теж я, кому ж іще. І тут МЛ тіма пише що треба термінові зміни, а о 4й в нас ноуледж трансфер сесія, бо МЛщик скоро валить.
Я берусь за цю нову роботу з МЛ, щоб їх розблочити, і тут дзвонить батько, і в нього важливе питання - а стаціонарний телефон лишати, чи ні, як я думаю?
    Я кажу "потім", і працюю далі, але тут тре бігти в поліклініку за тестя, бо він вже довів лікарку до сказу своєю тупизною в медицині, і швидкістю 0.25х.
    Я прибігаю з поліклініки, і відчуваю, що мені треба 20хв поспати. Поспати не вдається - до Ярослави приїхав хлопець, і вони туди-сюди лазять і готують піцу.
В 1500 настає момент коли я сідаю за фічу (а вона велика, масштабні зміни), і тут - хуяк - в Олхендс чаті терміново на нині таска - виявляється (сюрпрайз!), ми проходимо сертифікацію, і тому тре терміново:

Ярчикова наука

    Ми давно не втручались в її навчальний процес, і навіть в процес вибору майбутньої професії. Максимум що я робив - намагався щось радити, коли вона "зашивалась". А ще працював водієм, підтримував морально, годував, і оберігав від стресу і зайвої роботи. А ще, ближче до екзамену доводилось вчитись всім разом до ночі.

    Це була епічна робота, справжній емоційний марафонський забіг, який далеко не всім вдалося пройти без втрат, і з гідним результатом. Дівчата страждали, депресували, переживали, деякі плакали протягом всього екзамену, встановлюючи світові рекорди з часу безперервного плачУ. Вони влаштовували спільні навчальні ретрити в когось вдома, допомагали одна одній, тренувались з репетиторами, і переживали за результат.

Екзамен, судячи з результатів, і емоцій тих, хто виходив з класу, був реально непростий. Наш результат - 583 бали з 600. Математика - 193, Мова - 190, і 200ка з історії!

Нічні навчання

Ремонт сходових

Сезон почався, і одразу з масштабних робіт. Завдяки Ігорю і його родичу Сергію, ми зремонтували всі сходові згори донизу! І не просто щось там десь підмалювали, а зробили реально ремонт - з вирівнюванням стін, кутниками, і акриловою фарбою у якості фінішного покриття.

Гавнер проти хуйла

23/02 я на запрошення Івана зайшов до нього в офіс, і випив останню текілу о першій ночі 24/02 в Que Pasa. На ранок почалась війна.

Вчора на запрошення Андрія ми перепробували все що він мав в нього вдома, а на ранок військо Жеки-підара захопило Ростов.

Я вже боюсь ходити бухати...

Нова тактика людоловних військ

Спостерігав з вікна - їде бус, зупиняється біля кожного чоловіка, миттєво виходять двоє, з різних боків, документи, і оце все. Виглядає як облава гицлів не бродячих псів, вибачте.

Звісно, це така собі тема для жартів, але можливо в майбутньому їх виділять в окремий рід військ - Людоловні Війська. В них будуть свої військові звання, свої "учєбки", полігони у вигляді міських лабіринтів, своя форма, і свої шеврони у вигляді кота з пазурами і папочкою під пахвою.

Жесть, бля...

Святкувати чи не святкувати

Вирішували на батьківських зборах моральне питання - чи можна святкувати випускний під час війни. 

З одного боку - якось не пасує тусити коли в країні війна, і люди гинуть сотнями щодня. Краще віддати ці гроші на гуманітарку чи армію. Оркестр на Титаніку, пір во врємя чуми, і отетавсьо.

А з іншого?

Закон Х%я

Натхненний спостереженням за ставленням людей до людоловних військ (ТЦК/СП), сформулював Закон з робочою назвою Закон Х%я (він же Закон Коваля).

***
При виконанні будь-якого Законного Правила щодо тебе, що передбачає штраф або інше покарання чи негативний наслідок, завжди існує така сума штрафу (або ступінь покарання), при якій виконавець стає х%єм незалежно від ситуації.
***

Пояснення

Просто спортивний Ярчик

 Якось підвозив Ярославу на тренування, і вирішив зазнимкувати цю красу на пам'ять :)

Музей Терору

Якось мені не було куди йти під час шопінгу Іванки з Ярославою у Форумі, і я вирішив потинятись кварталом біля Логіки. Зараз ідея потинятись може видатись дивною і ризикованою, але тоді це було можливим. Пройшовши міст, я зупинився біля музею Терору під мостом, і наважився зайти всередину. 

Музей - пушка! Він розташований біля залізниці на місці колишньої пересильної в'язниці сталінських часів. Він сучасний, ідеально охайний, і креативний. Музей зачаровує тим, що він збудований довкола людських доль, а не на сухих фактах. Тому він "читається" на одному диханні, і в кожному залі хочеться лишатись і досліджувати. Завдяки людино-центричній ідеї за деякий час починаєш наче відчувати те, що відчували люди, яких в різні часи різні режими у Львові знищували і принижували сотнями тисяч. Від людей залишались лише понищені часом гребінці і ложки, а сама людина з усією її божественою сутністю і фізичним тілом - зникала навіки. В безкрайньому Сибіру, в примітивній пічці на машинному маслі, чи в брудній залитій водою ямі. 

А ще - крім ложок і гребінців - лишилась пам'ять. Завдяки цьому музею зокрема.

Я провів там біля двох годин. Коли Іванка вирвала мене звідти дзвінком про завершення шопінгу, я не хотів звідти йти. Шкода, що мало людей відвідують подібні місця...

ЦНАП і поліклініка - комунальний прогрес

Давно вже не був в таких закладах - спочатку Ковід, потім - війна. Але трапилась підбірка фото зі львівського центру обслуговування мешканців. Колись я був вражений і хотів це забложити, та забув.

ЦНАП Франківського р-ну м. Львів.Електронна черга, ремонт, ввічливе обслуговування, і взагалі крутизна.

Ресторан з бабцьою

Були часи. Просто так запросили бабцю в крутий рестік в центрі, і камерно посиділи. 2016р.

Різдво в Англії 2017

Господи, наче вчора було. Гарно показує ставлення англійців до Різдва, і всю атмосферу і магію.

Подарунків має бути стільки, щоб кожен день кожен міг розпаковувати по одному-кілька подарунків щовечора протягом тижня!

Львів-Турка, карантин

Не так давно відновили альтернативну дорогу Ужгород через Турку. Поки там немає машин, і дуже гарні краєвиди. В карантин саме те.

Залізниця на кордоні з Польщею, Ужоцький перевал.

Карантинний Львів. Пандемія 2020-2021

В якийсь момент карантину стало можна виходити з дому, але більше не можна було нічого, і зачинено було все. Ми цим скористались, і трохи погуляли порожнім Львовом.

Денчик Ярчика 2022

 Красиво було! Хоч і війна...

Коронавірус і Герой

І це я вчасно не виклав. А подія значуща! Під час жорсткого карантину захотів побачитись з Героями, але оскільки всі кафешки були закриті через карантин - ми влаштували вечірку в готелі Рейкарц в Житомирі. Мушу сказати, що це був найкрутіший вид з вікна в моєму житті. Ладно, один з найкрутіших.

Виглядає трохи "по-сучасному", але просто в номері був халат :)

Балтика-2019

Коли ще зі Львова літала купа всього, в тч AirBaltic...

Ще один забутий пост. Таллін і трохи Риги.

Знову Знаки

Коли я ще ходив пішки, мене сильно напрягали пошкоджені іржею дорожні і не лише конструкції, які я часом виправляв...

Забуті вареники - 2017р

І от чому було забути сеанс ліплення вареників на Пластову вечірку?? Неприпустимо. Виправляю.

Львів-Житомир 2019

Хрінзна коли вони тепер приїдуть. Ковід, Війна, далі, впевнений, буде ще щось. Чомусь цей візит також не потрапив у блог, а шкода.

 Львів, лазанка в парку Культури.

Літаки. Колись ми маємо сюди повернутись

Під час ковіду Ярослава познайомила нас з місцем, звідки у Львові можна поспостерігати за літаками.

Зараз це абсолютно нереально, мабуть нас би одразу затримали, та й нічого там давно не літає. Аж не віриться, що півтора роки тому це було можливо. 

Сніданок. Літнє. не пам'ятаю коли

 

Либохора, перед війною

Потихеньку ретроспективно викладатиму все, що з якихось причин не потрапило в блог вчасно.

Цей візит я забирав коронавірусного Ярчика з Либохори з туси друзів. Через вісімнадцять днів почнеться війна...

Пригадую, тоді я склав вірш на мотив Старого Ковідного Діда, але я його здається забув :)

Дідо у Львові

Дорогою з Англії до нас завітав Дідо!
Житомир-Львів-Ряшів-Манчестер-Лідс-Краків-Львів-Житомир

Танчик

Цього товарища лишали нам кілька разів Андрій і Таня. Стаффордширський тер'єр Дарт, що за кремезну статуру і гучні пазури-гусениці на лапах отримав від нас псевдо Танчик. Танчика потрібно гуляти, годувати, він любить смачно перданути коли біля тебе спить, і взагалі з ним купа клопоту. Але. Коли Танчика забирають - таке враження, що вирвали частинку душі. Чорну, теплу, добру, і чарівну. Танчик - мій краш на все життя.

Забуті відчуття

Тепер цього в нашому житті майже немає, та іноді можна згадати...

Нарешті. Можна піти випити коктейль з Ярчиком.

Їли козаки таргани

Андрій з Таньою - це не лише прекрасні друзі, але й смак екзотики. Цього разу - смажені кактуси, і якісь сушені таргани під Мескаль.
Чи то через несвіжих тарганів, чи то через надмірну к-ть Контабасу і Мескаля - на ранок я ледь оклигав :)

Протокол Шарік

Мінус Даша і Олег :-( 

"For whom the Bell tolls"

***
По кому дзвонять нині дзвони?
все далі баги і пітони,
і інциденти, і Зіони,
все ближче Шарік, і піддони...
***
(C)