Заєбали всі і все...
Приходжу на роботу в 10, і починаю свою таску. В 11 в мене стендап, в 1115 вже пишуть, що в когось щось не робе, і треба розбиратись, бо поламав схоже теж я, кому ж іще. І тут МЛ тіма пише що треба термінові зміни, а о 4й в нас ноуледж трансфер сесія, бо МЛщик скоро валить.
Я берусь за цю нову роботу з МЛ, щоб їх розблочити, і тут дзвонить батько, і в нього важливе питання - а стаціонарний телефон лишати, чи ні, як я думаю?
Я кажу "потім", і працюю далі, але тут тре бігти в поліклініку за тестя, бо він вже довів лікарку до сказу своєю тупизною в медицині, і швидкістю 0.25х.
Я прибігаю з поліклініки, і відчуваю, що мені треба 20хв поспати. Поспати не вдається - до Ярослави приїхав хлопець, і вони туди-сюди лазять і готують піцу.
В 1500 настає момент коли я сідаю за фічу (а вона велика, масштабні зміни), і тут - хуяк - в Олхендс чаті терміново на нині таска - виявляється (сюрпрайз!), ми проходимо сертифікацію, і тому тре терміново:
- пройти два тренінги
- підписати акробат доку ручним підписом (скан + копіпаста в 10 місцях)
- поставити на машину антивірус
- антималваре
- фаєрвол
- зашифрувати диск
- і надати докази всього цього для аудиту.
Женічка, послушай, крошка!
Потрудись еще немножко,
Перемой-ка всю посуду
И натри полы повсюду,
Дров на месяц наколи,
На год кофе намели,
Посади среди цветов,
Сорок розовых кустов,
И пока не подрастут,
Подметай дорожки тут.
Я все кидаю, і починаю їбошити скріншоти антвірусів, їбошу до 4ї, і тут починаєтья міт з трансферу МЛ до нас. Тут мені вдається поїсти. Глід (Бояришнік по-вашому) в ягідках з кісточками. Дуже, с-ка, поживно!
Потім їбошу скріншоти до 9ї, і берусь до роботи, сиджу півгодини, і тут приходить ММ, і питає як пройшов похід в поліклініку. Його не відішлеш - він подолав шлях в сусідню квартиру, і він переживає. Півгодини я слухаю промови і побоювання 85-річної людини з пізнаннями в медицині на рівні першокласника, і працюю психологом-ревматологом.
В 2130 сідаю до роботи, а вже в 2210 вдчуваю що все. мені капут.
І все це після випускного, і загалом вчорашнього дня, який був ще пздовішим...
No comments:
Post a Comment