The Game. Geocaching

Winter is coming. І до неї за нас ніхто не підготується!
І от я стою, готуюсь, і раптом помічаю якийсь дивний рух при вході в парк. Туристи. Щось шукають. Про щось сперечаються. Копаються в купі листя в парку. Ну але часу немає, winter жеж is coming, і я працюю далі.
За якийсь час чую шпрехання за спиною. От не те що близько, а прямо там де я. Що, думаю, за фігня? Де мій особистий простір? І тут один з трьох прибульців дістає з-за стічної труби чорну фігню, яку я вважав за сміття і планував нині викинути, і каже -

- Don't worry, man! This is just a game.

Ясно! Закладка!

- Drugs?
- No drugs, just game!

Я став свідком полювання за "геокешем" (гра Geocaching). Не плутати з покемонами. Зі слів цієї компанії (до речі, вони виявились з Берліна), такі "кеші" розкидані по всьому світу, люди їх збирають, і "відмічаються".
Я загалом не любитель таких забав, але раз вже мені доля їх послала, я таки зарегався і відмітився. А німці написали про мене в апці! Цікаво, як вони знають що я "нейбор", невже навіть одяг і антураж не роблять мене схожим на маляра, що говорить англійською??