Майбутнє vs Реванш?

Зе звісно слабенька фігура, але і Прх конкретно підза%бав

1. Своїми страшилками, якими він прикриває всі свої проколи і недоробки. 
2. Своїми хорор-казками про те, що без нього - Сонцесяйного - всім і всьому довкола капєц. Сонце впаде на землю, а Дніпро потече назад, кури припинять нестись, а собаки - застрибувати одна на одну повесні. 
3. Тим, що остаточно примітивізував свідомість і без того тупого народу, поселив їх у штучний бінарний світ, і примусив жити в системі координат "або я або ніхто" і "свій-чужий". Його можна зрозуміти, такими людьми легше керувати.
4. Тим, що не займався вихованням і відновленням людей що його обрали. А замість того культивував "ідею" доброго царя-батюшки, що все порішає за тебе. "Фюрер думает за нас", все це вже було в історії. В результаті в народа ще сильніше закріпилась ця ідіотична ідея сакральності влади і тотальної залежності їх життя від Президента.
5. Тим, що розвів ціле кодло "топ-блогерів" для лизання монаршої дупи. Вони ж в результаті його і потопили, бо схоже що він і гадки не мав, що його стільки людей не любить. Типова, доречі, ситуація - Чаушеску також в свій час був здивований чому бунтує нарід - його ж всі обожнюють.
6. Тим, що вся його так звана "стратегія" полягала в любові до заходу і ненависті до сходу. Навіть на "дебатах" він говорив половину промов про путіна і "наших західних партнерів", а не про свою країну. В результаті країна стрімко втрачає залишки незалежності і суб'єктності.
7. Постійним присвоєнням всього хорошого собі, і запереченням причетності до всього поганого.
8. Тим, що не розуміє простої істини. Не буває в бідній країні якісної поліції, медицини, і непідкупних суддів. Але тут він нажаль в більшості, тому я здаюсь.

Цей список можна і продовжити. За час правління Петра Першого дійсно було зроблено багато всього. Я ніколи не був його фанатом, і в той же час зовсім не вважаю його злодійкуватим, а також не вірю, що його мета - красти. Він непоганий менеджер, і за його участі зроблено багато доброго. Але йому час йти.

     Дуже прикро, що на його місце стане Володька. Я не вірю що він свідомо грає роль зіцпрєдсєдатєля Фунта, не вірю що він фанат Путіна, і взагалі не вірю в його злі наміри. Я останнім часом починаю заздрити людям, що живуть у простому бінарному світі. Цей поганий, це хороший, голосую за хорошого. Мені так не виходить. Зе мені схожий скоріше на ідеаліста з типово зазбручанськими поглядами. В них немає нічого сепарського чи проросійського, просто за Збручем в людей немає сліпої ненависті до срср, рф, і росіян. І культу Бандери також немає. І такої уваги до мови немає. Ці вибори, зайвий раз показали, наскільки Україна різна, і наскільки вона не готова бути єдиною. Нажаль. І винен в цьому кожен з нас, не лише історія. Це створюватиме нашому народу проблеми і надалі, і з цим щось потрібно робити...

Тепер про те, що буде. Думаю, ніхто не почне зривати портрети Шевченка і вішати на їх місце портрети Пушкіна. Ніхто не почне закривати українські школи, а путін не заселиться на Банкову. Це все казки абсолютно примітивної виборчої кампанії Чинного, розрахованої на певну категорію людей. Забудьте, вам набрехали. Далі, на мою думку, в нас три варіанти.

Перший

Зе зрозуміє, що бути президентом - це жопа як складно. З того що я чув - його ідеї по покращенню ситуації - смішні, і від них за кілометр відгонить ідеалізмом і повним нерозумінням що його чекає. Він зламається і скотиться в варіант №2

Другий

Зе потихеньку почнуть керувати товаріщі, які зовсім не ідеалісти, а переслідують свої конкретні цілі. В це вірити взагалі не хочеться, але ймовірність висока.

Третій

Зе вигребе і стане гідним політиком. Малоймовірно.

Пристібніться, буде цікаво. І головне... кидайте покладатись в своєму жиче на вибори. Інфантильно це. Більше ініціативи і справ, більше справжнього патріотизму, а не фасадного, і все буде добре. Замість шалено репостити інформаційний кал протягом місяця раз на п'ять років, і потім рвати віртуальне волосся на сраці коли обрали не того що ви хтіли, дбайте про свою країну, місто, район щодня. Не на словах, а справами. Любов - це турбота, а не слова і пісні. Коли таких людей буде хоча б 10%, вибори втратять вирішальну роль, а влада - сакральність. Кожен з нас стане Людиною, а не виборцем і електоратом. Цей світ належить нам, а не президенту. Будьмо Людьми!

Амінь