google analytics

Saturday, December 21, 2013

Що далі?

   Мабуть, ми програли битву. В мене є відчуття, що бліцкриг проти свавілля і безвідповідальності влади - провалено. Провалено у прямому і переносному розумінні. Супротивник просто зробив вигляд, що не побачив нас, і не зрозумів чому ми прийшли захищати своє. А може й справді не зрозумів в силу своєї обмеженості. На прямі питання людям розповіли про машинобудування, динаміку поголів"я великої рогатої худоби, та інший "кусочєк щастья". Іншої відповіді не буде - це вже зрозуміло. Не розкажуть нам чому вважають за можливе розвертати курс цілої держави без жодних пояснень, чому можна лупасити невинних людей з жорстокістю садистів, і чому так важко знайти хто винен  в цьому, але так легко і швидко знаходяться і караються люди по інший бік барикад.
     Майдан не приніс того результату, якого чекала від нього більшість учасників, але результат однозначно є. Він згуртував людей. Наівно було б думати, що все вирішиться швидко, над цим доведеться попрацювати.
Як? Все пропало, опускаємо руки, і розходимось по домівках? Чи мерзнемо, танцюємо, і чекаємо на нові атаки беркуту далі? Що в нас зі стратегічними планами?

      На мою думку, в мене і людей мого кола є три основні виходи.
Перший - жити далі у відносно спокійній країні USkraine, ігноруючи ті елементи Ukraine, з якими доводиться стикатись. Якщо так вийде. Але якщо ви думаєте, що вам вдасться уникнути зіткнення з реальною Україною - у вас великі шанси помилитись. Нажаль, так буде виходити лише коли в вашому житті все буде більш-менш добре, інакше всю гнилість системи ви відчуєте дуже скоро і дуже болісно. Якщо ми будемо плисти за течією і далі, стає все ясніше, що течія принесе нас не в океан, а на очисні споруди. 
      І тому існує другий вихід - звалити звідси. Він має своє плюси і мінуси, але якщо хочеться швидко опинитись в розвиненому суспільстві - мабуть це єдиний реальний вихід.
      І нарешті третій вихід - спробувати змінити світ. Система влади - наскрізь гнила. Це іржавий, незграбний, уйобочний механізм з відповідної якості гвинтиками. Його основна задача на зараз - красти гроші нагору, відмазуватись від своїх обов"язків, і зупиняти тих, хто може зазіхнути на стабільність цієї системи. І підтримувати нарід в стані худоби, час від часу даючи подачки, жеби не було бунтів. Так працюють всі рівні - від ЖЕКів до президентів. 
      Це потрібно виправляти. І це за нас - молодих і освічених людей - не зробить ніхто і ніколи. Ні політики, ні революції з майданами не допоможуть, бо це тривала боротьба. Тактика схожа на партизанську - в тилу, на великій території, постійно тероризувати упирів, які заважають нам жити в нормальній країні. Ця боротьба доступна кожному з нас, і її суть можна коротко описати двома словами:
Не Мовчіть!
   Вся ця гнила система тримається завдяки тому, що в нас 99% населення абсолютно пофігу що відбувається в метрі від їх порогу. Всі мовчать, всіх все влаштовує. Не мовчіть, і майте активну громадянську позицію! Якщо ЖЕК не прибирає в дворі, якщо хтось зніс півстіни вашого будинку без дозволів, якщо хтось забрав шмат парку для особняка - не мовчіть!  Жалійтесь в РДА. Якщо РДА не реагує - йдіть до мера. Якщо меру пофіг - пишіть в прокуратуру. Якщо прокуратура мовчить - позивайтесь до суду. Це просто приклади, але загальна ідея цих дій - створити дискомфорт для тих, хто називає себе владою, а насправді є купою крадіїв, брехунів, і нероб. Дати їм зрозуміти, що ми не будемо терпіти їхні вибрики і неефективність. Сила цього методу - в масовості. Якщо небайдужих людей буде 10-15%, все зміниться або вибухне і завалиться дуже скоро.
        Не будьте байдужими. Будинок - ваш, місто - ваше, країна - ваша. Не лише 50м.кв., а все довкола - наше. Ми тут господарі, і ми маємо піклуватись про своє, і наводити в своїй хаті лад. Зробіть свій внесок. Багато що можна зробити без всякої влади. І роль Майдану тут дуже позитивна - він довів, що люди здатні до самоорганізації. Потрібно лише навчитись цього в буденному житті, а не лише в екстремальних умовах.

      Так, це не революція. Ви не станете героями, не здобудете славу, і не матимете шансу "вмерти за Україну". Максимум вигрісти пару разів звіздюлєй, і втратити трохи часу. Не доведеться навіть відмовлятись від зеркалок, камамберів, парашютів, і Тибетів. Але це дієвий і реальний метод боротьби за краще життя для нас і наших дітей, який доступний кожному.

1 comment:

Роман Макарчук said...

тверезі думки.. так само сперечалися з дружиною, яка останнім часом була дещо ізольована від повсякденної львівської "хазяйновитості" і традиційного вже рагулізму. шкода тільки, що для молоді пріоритетніше вмирати епічними героями (хоча вже за декілька місяців від тої епічності не лишиться навіть згадки), ніж бути звичайними відповідальними власниками своєї країни. моя думка - розуміння власної відповідальності приходить в певному віці, а ми наразі ще молода і надміру енергійна країна. Хочеться вірити, що Майдан 3.0 вже не буде фізично на Майдані, а масово по всій країні відбуватиметься в кожному "колодязі"/підвалі австрійського будинку чи на прибудинковій території багатоповерхівок..