Лаком треба!

Повільно, але впевнено, до завершення навігації я завершив майже все, що планував в цьому сезоні:

З багатого досвіду кількох років я зібрав колекцію моїх найулюбленіших реакцій сусідів при вигляді мене в робі зі шпателем або пензлем у руках. 

Отже, найпопулярніші види допомог на нашому терені:

"Хто це, пане, примусив Вас працювати в неділю?"

       Нерідко автор цитати знаходиться в стані алкогольного токсикозу після вчорашнього, або вже зранку десь прийняв на груди. Все вірно - в неділю працювати - то є гріх. Бухати, пиздити сім'ю, ламати фікус - растєніє корисне - то є справа свята. Головне перед цим сходити до церкви. Як правило, не відстають навіть після "Бог все бачить, Бог оцінить.", і "Я потім сповідаюсь.".

"Там внизу хтось шибу вибив"

("Там ще отамті двері не закриваються", "я вже 20 років хців отам пофарбувати",...)
   Зауваження видається з дуже серйозним виглядом просто після привітання. Іноді замість привітання. З натяком, що коли ти закінчиш тут, треба йти і вставити шкло. Як правило в такий момент ти стоїш однією ногою на драбині, тримаючи між ніг шуруповерт, а в зубах цвіки, і не можеш навіть по-людськи послати помічника накуй. Хоча дуже хочеться.

"Тут було б непогано спочатку підшпаклювати"

      ("Тут краще було б вскрити лаком, так краще видно структуру дерева", "Мені здається, що колір якийсь занадто яскравий", ...).

Зауваження належить до широкого сімейства "допомог", які я особливо важко переношу. Був випадок, коли мені запропонували змити щойно нанесений шар фарби, і "вскрити все лаком", при чому обіцяли залишки лаку з ремонту. На сильно понівечену поверхню площею 8 квадратних метрів! Дуже зворушливо...

     Тримаючись обраного курсу, відповідаю по-ідіотськи браво і неприродньо дружньо, як на таку ситуацію. В результаті помічник одразу йде далі, спокійний що його поради мені допомогли і принесли неабияку користь довкіллю. А я, відповідно, працюю далі.

"Треба написати в ... щоб..."

     "В ЖЕК щоб поремонтували каналізацію.", "Меру щоб вздрючив ЖЕК." "Президенту щоб вграв мера", "В Юнеско щоб відкохали всіх"...

Дуже популярна, масова реакція. Причому враження таке, що писати в будинку вмію лише я, а всі решта неписьменні. Бо якщо відповісти "Треба, складіть будь ласка листа, я відпишу і відішлю" - людина гарантовано каже "Ок", і зникає з вашого життя назавжди.

"А коли біля мене так само зроблять?"

       Або "А чому там не зробили?". Належить до запитань, на які дуже важко підібрати необразливу і спокійну відповідь. Адже якщо ти фарбуєш одні двері, ти маєш пофарбувати всі двері в будинку, включно з тими, в які жодного разу в житті не заходив. Логічно, чо...

"Я говорив з заступником мера..."

       З заступником мера можна говорити можна обговорити назвичайно багато корисних речей. Ще б пак, то є статечна людина, що обіймає високий пост! Якби у всіх цих говорунів включно з самим "заступником мера" замість язиків були молотки і пензлі, німці зі швейцарцями їздили б до нас на обмін досвідом, а не побухати дешеве пійло і помацати гарних дівчат. А поговорити з заступником мера завжди є про що. І про це завжди цікаво послухати з цвяхами в зубах...

       Висновків не буде. Свідомо. Вони в кожного свої - в мене, в порадників, в заступника мера... Пост має суто сатиричний характер, без жодних образ на будь-кого з описаних персонажів.