Якось у п'ятницю, після неслабої дози слабітєльного для мізків, прийшла в голови колективна думка про те, що купа програмістів, відверто каучи, не дуже-то й вміють програмувати. І на промоушні деяким набридло відчувати себе суддею, який вирішує промоутити людину чи ні, враховучи кількість випитого разом, минулі спільні подвиги, а то й гарні очі у випадку прекрасної половини людства. І робота часто не дуже-то сприяє виправленню цієї ситуації, оскільки переважно люди варяться в одних темах, і конкретно плавають в інших.
Поговорили, і хотіли вже було розходитись, як хтось запропонував зайти в Криївку на морозиво. А там є медовуха - каталізатор мозкової активності, і тому стали ми думу думати - як ситуацію поправити. Ідея народилась в муках, потім була дошліфована у Люфті, звідки нас вигнали через пізню годину. Отже, ось що вийшло:
Manifesto
- We study by writing code.This is the best way to become a good software developer.
- We have so called "sessions", inside which we write code
implementing some task. Each task takes <= 3 hours (two chunks 1.5
hours each).
- Each session ends with the review of produced code by all participants.
- We work in pairs to try pair programming, and sitting in one room.
- We choose tasks from different areas, which will let us learn different technologies and practice in code design.
Бажаючих виявилось - греблю гати. Програмувати в парі весело, і код виходить значно кращий, ніж коли пишеш сам. По-перше, багато проколів в архітектурі і коді одразу помічає колега. По-друге, людина під наглядом пише значно чистіше.
Організувати - важко. Для учасників все просто - прийди на потрібну годину, і пиши код. Для організатора - майже пекло, яке до того ж ніхто не помічає. Задачу придумай, сформулюй, опиши, всім поясни, з усіма домовся, засоби налаштуй, кімнату організуй - море всього, і це потрібно робити без відриву від основної роботи.
Сам процес - психологічно виснажливий. Це балансування між різними людьми, характерами, підходами до роботи і життя. Щоб всім було добре, щоб всім сподобалось. З однією метою - зробити нас сильнішими. Що важко терпіти - так це пасивність. Ми всі молоді, в нас має бути в сраці шило, в замість того в 90% людей там грузило. І це сильно ускладнює процес. Під кінець сесії, як правило, сильно хочеться випити, і дуже болить голова.
В результаті першої сесії ми отримали шість результатів від шести пар, які були спільно відревьювані. Відревьювані дуже мляво, майже без звертання уваги на архітектуру і дизайн коду, але ми це зробили!
Нам є куди розвиватись. Нам потрібно вчитись вдумливо дизайнити код, говорити, писати, взаємодіяти, а головне - переплавляти грузила в жопах на багато-багато шил, які зроблять нас згуртованою командою профі.
