Перший дзвоник

Схоже, закінились спокійні часи, коли дитину віддавали в садок на цілий день, і там вона їла, бавилась, гуляла, та ще й вчилась. Тепер вона буде лише вчитись, а в 11:30 її потрібно забрати, погодувати, вигуляти, поводити по всім гурткам. Але то все для батьків. Для дитини перший дзвоник - це свято...

 

Що кидається в очі в школі - страшна бідося. Все пошарпане, навіть після літнього ремонту. Пляц, де відбувається лінійка - теж страшний. Тішать око деякі мами (звичайно, я маю на увазі Іванку), і випускниці :) Весь решта обряд - фігня - затаскані слова про найкраще місце на Землі, про любов до України, вірші від 11-класників, у яких в очах читається невимовний ентузіазм з приводу післялінійкової пиятики.

Згадав школу, засумував страшно - ніколи не любив це місце, а з тих часів ну нічогісінько не змінилось...

Схоже, що кОстюма мені куплять вже хіба в гробівець - скільки вже минуло подій, а я все в джинсах і футболці :)

А нам кульки не дісталось :(

Справедливість відновлено !

Ех, хочу в перший клас...

Давно я не носив дівчатам портфелі, але кваліфікацію ще не втратив. Старий конь...

Яка ж школа без вошей. Пам"ятаю, спецбригади з ліквідації вшивості ходили школою після 1 вересня в пошуках вошів в наших юних головах. Пам"ятаю, як я після літа в селі виводив їх кілька місяців, і ще кілька трусився від кроків в коридорі під час уроків - боявся, що спецбригада мене виведе на чисту воду. Жах !

Пізніше татко навчить тебе правильно забивати замок сірником або копійкою. Всьому свій час...

Найкращі дівчата на світі.