ЄвроПайтон-2011

Ось нарешті дійшли руки коротко описати враження про Флоренцію і Конференцію. Важливо не плутати ці два поняття, хоча синтаксично вони і схожі. Отже, Флоренція - це божевільне місто, набите під зав"язку старовиною і пам"ятками. А Конференція - це те, що заважає мені знайомитись із Флоренцією і її божевільними мешканцями.

Почнемо все ж таки з Флоренції, а точніше з готелю Blunotte B&B ("блакитні ночі"?), в якому чомусь відмовляється працювати інет під Убунтою, при цьому чудово працює  (touch wood) з-під Вінди. А ще там є кльова кухня, на якій можна їсти хоч вночі - плюшки, йогурти, соки - на шару. Господар готелю - вуйко Марко, англійською не говорить, але очі в його добрі. Коли я залив вином свій номер, намагаючись відкрити пляшку, він не вимагав сатисфакції, а лише сказав "It's nothing". Совість мучає досі.

А діло було так:

Зайшл ми з українським учасником у ресторан, де замовили вино. Ну, думаю, грам по 100 принесуть - як у нас всюда. Ан нєт - принесли пляшку, а товарищ виявився непитущим, отже 0.7 я випив сам. Потім, гуляючи містом, зайшли до мене в готель кинути сумки, і тверезий товарищ визвався допомогти мені відкрити пляшку вина без штопора. Ну і відкрив. Спочатку він смачно загнав пробку ножем всередину пляшки, що дало перший фонтан по стінах. Але він на цьому не зупинився, і поміг мені другий раз, що довершило інсталяцію. На ранок я прокинувся тверезий, і при сонячному світлі побачив всю цю пічальку. Ну, а далі ви знаєте...

Про готель я вже трохи писав, зараз лише кілька фото.  Хороших нема, бо через малі розміри, знайти позицію для зйомки неможливо.

Прикольно те, що, маючи ключі, можна виходити і заходити в готель у будь-який час. Це особливо цінно, тому що вдень у місті неймовірна спека, а ніч і вечір тут - час, коли місто наповнюється життям.

Ледь відіспавшись пішов на конференцію, яка проводиться у великому готелі неподалік. Конференція проводитьс у декілька потоків, які мають назви страв місцевої кухні - лазанья, равіолі, спагетті, і т.і. 

Найбільша кімната - Спагетті. Чуваки в жовтих футболках - помічники. Вони вирішують організаційні питання, допомагають учасникам, і взагалі вони завжди поруч.

До конференції ведуть покажчики - не заблукаєш ніяк.

Вхід у ту частину готелю, де проходить конференція

Одна з кімнат, у яких читаються доповіді.

Ще одна кімната, носить горду назву Тірамісу

Просто тусняк божевільних програмістів у просторі між кімнатами.

У якості ресепшионісток та продавців футболок по 25 євро за штуку виступають отакі милі дівчата,  подивившись на яких одразу розумієш - програмістом бути круто !

Окрім власне доповідей, на конференції є тренінги (не пішов з багатьох причин), рекрутінг-сешн, де фірми і люди шукають одне одного, а також т.з. Lightning Talks. Останнє - це набір 5-хвилинних промов, частина з яких промовляється людьми напівбожевільними, які хочуть донести свої ідеї громадськості.  Намагаючись вкластись у 5 хвилин, божевілля накладається на швидкість, і зростає квадратично.

Європайтон щедро годує своїх учасників двома кохве-брейками, і обідом - стоячим швецьким столом. Доволі смачно. На обід в якості напою подають вино багатьох марок, а з безалкогольного дають лише воду. Можливо, тому найважчий час - перша доповідь після обіду - один раз я просто заснув (доповідач п...в щось геть незрозуміле колисовим голосом), і голова моя впала на плече, добре що не весь я впав зі стільця. Незручно було б...

Інтернета на конференції нема. Точніше, він є, але такої якості, що це не можна назвати "є". Нагадало діалап по вбудованому модему, розшарений на все село. Ніби сьогодні вже було покращення, але як і раніше він працює в основному коли всі на обідах чи кава-брейках.

Все, йду спати. 

Ciao

І ось, сьогодні на розіграші призів двоє видатних програмістів сучасності - я і Оля - виграли призи:

Я виграв дві книжки, а от її приз матеріалізувати буде нелегко, хоч і сказали, що він коштує 1000 баксів. Ми навіть не розібралися що це. Здається, це підписка на якийсь журнал по програмуванню, бізнес-серія :-)