В Карпати на вихідні

Ось вирвались на вихідні у Карпати. Лише на півтора дні, та воно того варте - змінили обстанівку, по горам полазили, повітрям подихали... Тим більше, що весь тиждень Львів нагрівався, і вихідні обіцяли бути спекотними. Електричка хоч і не суперкомфортний транспорт, та в рази краще і безпечніше за маршрутки - місця купа, вікна відкриваються, і навіть міліція є - спокій наш охороняє. А ще там трапляються цікаві люди, які читають Муракамі і розводять бджіл на мед...

Приїхали, пригостились традиційно несмачною їжею на нашій базі, і усвідомили, що кухаря вони з минулого року так і не поміняли. Моя спостережливість стає маніакальною - з трьох приборів, які нам принесли, всі предмети були з різних наборів. Можливо це своєрідна фішка закладу - ніколи не повторюватись:

Ще раз переконались, що карпатські готелі окуповані переважно туристично-кастрованими людьми, які цілими днями сидять у готелях, гуляють вздовж вулиць, і смажать шашлики, запиваючи їх горілкою. Вони відпочивають у горах :-) Таке враження, що вони або не розуміють, яка краса їх оточує, або просто бояться вийти з території - а раптом там ведмеді їх схавають, чи бандерівці перестрінуть і розірвуть, прив"язавши між двох берез...

Так і хочеться стати перед ними, і заволати - ЛЮЮЮДИ, довкола неймовірна природа, казкові краєвиди, справжні пригоди ! Ця краса нескінченна і велична, вам відкриті всі чотири сторони ! І якщо ви вдягнете кросівки замість каблуків, і відійдете кілька метрів від бази - ви більше не будете думати чим вам себе зайняти під час відпочинку !

Таа, людей-то шкода, та так довкілля буде чистіше, тож не все так погано. А срають наші довкола себе та як ніхто - це просто наше генетично, і це в нас не забере ніяка Еуропа. Най тільки кордони відкриють, ми й там все засеремо, а потім наймемось до них то все прибирати. Ось декілька ілюстрацій:

Цвинтар пляшок біля крутого готелю. R.I.P.

Поруч.

Варто трохи відхилитись від дороги, і довкола стає чисто і гарно.

 

Десь тут ми спали в обід. Єдине, що дошкуляє - комахи. Правда, цього разу вони були мирні і не кусались.

Дорога додому по шпалам. Кажуть, якщо прикласти вухо до рейок, потяг чути за декілька кілометрів.

 Хоч поїздка була короткою, але себе виправдала. Бюджет - трохи менше 600 грн, і море задоволення.