Мінус Даша і Олег :-(
"For whom the Bell tolls"
***
По кому дзвонять нині дзвони?
все далі баги і пітони,
і інциденти, і Зіони,
все ближче Шарік, і піддони...
***
(C)
Мінус Даша і Олег :-(
"For whom the Bell tolls"
***
По кому дзвонять нині дзвони?
все далі баги і пітони,
і інциденти, і Зіони,
все ближче Шарік, і піддони...
***
(C)
Попри те, що в Марафоні в нас черги з добровольців в військомати, в реальності все, м'яко кажучи, не зовсім так. І тут виникає питання - а чому?
Якщо викреслити тих, для кого це "не моя війна", "нехай воює син Зеленського", прихильників теорії жидівської змови, і просто людей з альтернативною морально-етичною основою, більшість наче усвідомлює, що йде війна зі Злом, що є обов'язок, і що все це реально потрібно. І тим не менш, часто люди, говорячи дипломатично, не прагнуть йти в ТЦК, і проявляють дива винахідливості для законного і не дуже уникнення цієї долі. Можна було б внести всіх їх у списки ссикунів, не_мужиків, а то і просто зрадників, якби це явище не було настільки масовим, причому в тому числі серед свідомої частини людей. А воно саме масове. Чому так відбувається?
Коли їду в авто - хочеш не хочеш - доводиться вмикати радіо. О майн гот, що там робиться. По ідеї, великі потрясіння мали б спричиняти виплески якісного мистецтва, та й загалом люди мали б ставати кращими. Але - ніт. Натомість, в медіа - хмара абсолютно дебільної творчості, єдиною мистецькою цінністю якої є згадки про смерті, армію, героїв, і інших тем, на яких можна хайпанути. Написане все це лайно без жодного натхнення, роздумів над сенсами, і без жодних відчуттів і почуттів. Єдине для чого це все робилось і ліпилось - по-швидкому зрубати балів і бабок на хайповій темі війни і трагедії. Воістіну, "поет в расєє больше чєм поет", він ще й хайпойоб і га%дон.
Ютуб знов почав підкидати мені всіляких плоскоземельників, Живих Людей, віруючих у хімтрейли, панівну роль "мохнорилих", змову масонів як причину війни в Україні, та іншу %уєту.
Це просто якесь божевілля. Хуйлостан з бульбостаном - прекрасні приклади того, як просте і дуже ефективне на перший погляд рішення - диктатура - спочатку призводить до впорядкування і розвитку, а на довшій дистанції - за невеличким відсотком виключень - до деградації, зубожіння, і концтабору.