На якийсь час життя блогу завмерло - бракувало натхнення.
За цей час в нас, після тривалого скиглення Ярослави, з"явилась морська свинка на ім"я Зірочка !
Морську свинку обрали як менше з багатьох зол, які поселяються в хатах в образах різноманітних домашніх тварин. Морсвіни не кусаються, живуть до 8 років, розумніші за хом"яків, менш смердючі за котів, з ними не потрібно гуляти як з собаками, і як додатковий бонус - виявилось, що сруть вони хоч і багато, та капсулами. Сміття в морсвіні збирається у щільні капсули овальної форми, як у деяких продвинутих пилососах марки Самсунг. Перед тим як купувати, я грунтовно питання прогуглив, і зокрема натрапив на якийсь жіночий форум, де дами обговорювали домашніх тваринок так, ніби мова йшла про їх чоловіків:
Так, він часом смердить, дуже багато їсть, буває, що шумить по ночам. Та якщо ви його любите - це дурниці !
В магазині Ярослава довго вибирала, вибрала таки руденьку свинку-дівчинку (фото потім), і очі її стали випромінювати абсолютне щастя. Що ще здивувало в магазині - так це те, що морсвінів, на відміну від людей, не годують всіляким гівном типу чіпсів, чупа-чупсів, та інших кока-кол, а дають їм збалансовану їжу, щоб бува не здохли. Тут тобі панімаш, і мінерали і мікроелементи, і теде. Напевне це пов"язане з тим, що люди і так нарожуються, а за морсвіна уплачено 150-200 грн, і тому легковажити питанням харчування не можна.
І ось на третій день йду я з колегами по роботі за коньяком на чебуреки, і тут надходить сигнал по лінії 067-х1023..86, де заплаканим голосом Ярослава повідомляє, що Зірочка забралась під шафу купе, і не вилазить.
Ну, думаю, кранти їй. Там же тісно - задушиться нафіг, і тоді моря сліз і зруйнованого щастя - не уникнути. Терміново було створено оперативний штаб з порятунку Зірочки, роль керівника якого до приїзду рятувальників виконувала Іванка.
Прийшовши додому, я знайшов ситуацію в такому стані. Під шафою купе в самому кінці тунелю 5х10х250см сидів рядовий Морсвін, по якому було зрозуміло, що він живий, і настрій в його нормальний. На відміну від Іванки і Ярослави, що лежачи на підлозі, світили на Зірочку потужним ліхтарем, який мною був одразу замінений на менш потужний. Крім того, Ярослава не припиняла хникати і вішатись на мене з благаннями врятувати Зірочку, а Іванка час від часу штрикала Морсвіна в зад хвостом розмотаної рулетки, що на її думку мало б переконати Зірочку, що під шафою купе не так вже й добре. Все марно. Інша ідея нагадувала рибалку. В тунель де сиділа Зірочка, запускалась та ж розмотана рулетка, і коли зірочка на неї ставала, рулетка потихеньку витягалась назад. Та все марно - щоразу як Морсвін розумів, що його тягнуть на світло, він зривався з рулетки, і повертався в кінець тунелю, незадоволено фиркаючи десь в надрах своєї хитрої зарослої морди.
Я людина технічна і люблю прості методи. Перша ідея - відкрутити передню панель шафи, та витягти Морсвіна провалилась щойно панель була відкручена. Ну, думаю, труба - треба відсувати шафу, а для цього її потрібно розвантажити. Поматюкавшись, почав діставати з шафи різне барахло, якого повно в кожній хаті, і яке не вичищається ніякими суботниками. А якщо вичищається - за півроку воно самовідновлюється. Після того як вся підлога поруч була завалена цінним хламом, який не можна ні заюзати ні викинути, я раптом зрозумів, що кавалерійським наскоком Морсвіна з зайнятого плацдарму не вибити, та вирішив трохи подумати перш ніж щось робити.
Що ми маємо:
По-перше, рядовий Морсвін - живий, і не поранений. За шафою місця достатньо, тож нічого йому не загрожує. Він рухається, і при потребі може розвернутись у тунелі, а значить може і повернутись. При наявності мотивації.
Як менеджер-початківець, я знаю, що мотивація буває двох типів - кнут та пряник. Кнут в нас є - Іванка досі тикає в Морсвіна кінцем рулетки, значить потрібен пряник. Примотавши шматок моркви до кінця рулетки, і запустивши його в тунель, ми почали "рибалку". Морсвін потягнув носиком повітря, і, почуявши моркву, почав її жерти. Обережно, буквально по міліметру, Морсвін наближався на світло, на якийсь момент завмерло все - сльози Ярослави, мої поради, серця у грудях. Занесена над виходом з тунелю рука Іванки, вусата харя Морсвіна, бросок ! Морсвін в руках. Ярослава витирає сльозки, ми - піт зі стомлених обличь, Зірочка - залишки моркви з мордочки.
Mission Completed !
