google analytics

Monday, February 20, 2012

Дублін

Давно хотів написати пост про Дублін, та все якось не випадало - ввечері треба пити віскі, пляшок від якого на підвіконні в кімнаті Тараса зібралась вже ціла колекція. От з нього і почнемо, хоч якось трохи аморально починати з віскі, коли вечір провів з Гінесом - може бути жорстокий бодун...
Отже, два чи не найбільш туристичні об"єкти Дубліна - пивоварня Гінес і самогоноварня Джемісон, з них і почнемо !

Гіннесс
 
Гінес знаходиться в досить таки страшненькому районі, дещо схожому на промзону в районі Рогатки. Вхід в музей коштує біля 10 євро, в цю суму входить шарова пінта Гінеса в ресторані Гравітація на 7-му поверсі, звідки відкривається чарівний вид на Дублін.
Мій топографічний кретинизм проявився у Дубліні в найгіршому вигляді. Можливо тому, що один з колег чудово орієнтується на місцевості, і нас кругом водить.
Так схоже на завод львівського пива...
Гінес, напевне адмін-будівля.
Вхід у музей.

Що це таке - я не знаю. Але я трохи злий, що блогспот припинив перевертати картинки :-(




І тут синій "екран смерті". Навіть Гінесс від нього не захищений.


Телевізори всередині пивних бочок.


Ці фото зроблені з ресторану. В ресторані стоїть страшний гамір - там купа бухаючих людей.

Але в принципі згори все виглядає не так і круто...

Джемісон
Віскі Jameson - це те, що разом з Гінесом робить Дублін відомим містом. І там також є музей, який також коштує в районі 10 євро. І там також наливають 50 грам віскі на шару. 
Jameson Distillery знаходиться практично в центрі міста.


Люстра з пляшок.
Коротко про процес виготовлення віскаря. Отже, береться зерно. Яке - не суттєво. Воно якимось там чином проростає, утворюється брага, і запускають все це діло...
В величезний самогонний апарат, модель якого і представлена в цьому музеї.


І стікає з того величезного змієвика-конденсатора чистий первак. Точніше, чистим він стає після трикратної перегонки, яка власне і є однією з відмінностей ірландського віскі від, скажімо, американського.
І потім настає основна фаза приготування віскі, яка триває мінімум три роки - Maturation - "дозрівання". Отриману рідину заливають у дерев"яні кадуби, де мрія програміста настоюється н-ну кількість років, аж доки його не продадуть.
І от настає головна фаза екскурсії - дегустація віскаря.
Віскі за 5.000 - його можна купити.
І цей теж можна купити :)
Ну це так - дешевий шмурдяк, але теж можна купити :-)

Не розумію, чому я почав з віскі і пива, я цього зовсім не хотів, так вийшло. Переносити влом.

Дублін

Отже, Дублін- веселе місто з купою бухих людей молодого віку, неймовірним громадським транспортом, купою пабів і ресторанів, які вже трохи замахали своєю бульбою. З неймовірно чистими вулицями, по яким, здається, можна ходити без взуття. З вітряною погодою і вічною весною...
Аеропорт. Цей наплечник певно якийсь нещасливий - його гублять вже вдруге, правда цього разу його за добу знайшли, і привезли прямо в готель.
Ранковий Дублін, вулиця О"Коннелл.

Автобусна зупинка. Всі написи дубльовані на ірландській мові, якій це, нажаль, навряд чи допоможе - вона скрізь витіснена англійською :(


Ну от, напишу про те, що мене в Дубліні вразило найбільше, і піду нарешті спати.


Транспорт
Громадський транспорт Дубліна і околиць справляє неймовірно сильне враження на українця. Побачивши це, ще більше розумієш, в якій дупі знаходиться ця життєво важлива сфера в нас.
Даблдекери. Ніяких маршруток-скотовозок. Замість них ідеально чисті і швидкі великомісткі автобуси, що рухаються суворо за розкладом. Ганяють з вражаючою швидкістю, думаю що на 2-му поверсі на повороті можна всратись.
По всьому центру є отакі пункти прокати велосипедів, які знаходяться в дуже доброму стані, і паркуються в отакі гнізда.
Оплата за них відбувається теж автоматично - цим приладом.
А тепер моє улюблене - дублінський... трамвай !
Так, це не спейс шаттл, це - трамвай. Він має довжину десь до 30-40 метрів, всередині абсолютно не гірший, ніж ззовні. Пілотується людиною, але процес продажу квитків абсолютно роботизований. Всі зупинки в трамваї оголошуються машиною, та пишуться на табло.
Квитки продає отака машинерія, з якою не склало проблеми розібратися навіть мені. Вона навіть може говорити голосом, описуючи твою наступну дію.

Трамвайна зупинка. Пляшок, бичків - нема.
А це для проїздних квитків.
Трамвай зсередини. Чистота просто неймовірна.

Кабіна пілота трамвая. Водієм його назвати язик не повернеться :)
Залізнична станція Коноллі майже в центрі міста. Звідси ми їхали приміською електричкою у містечко за 25 км від Дубліна.
А ось ця електричка всередині. Коментарі зайві.

Місто цікаве, але часу на його дослідження недостатньо. День зайнятий роботою, ранком хлопці вставати не бажають ні за які гроші, ввечері треба пошукати де поїсти і випити віскі. Отже, основна маса місць відвідано у вихідні, які ми провели досить плідно.
Різниця температури повітря між Львовом і Дубліном на день відльоту становила приблизно 30 градусів, зима тут виглядає отак:
Пальми ??


Чайки на березі річки Ліффе.

Місто, принаймні там, де ходили ми - дуже чисте. Нема ні бруду від людей, ні калюж, ні болота. І результатів відхаркування нема теж - в нас під ноги плюють всі - від депутата до гопніка, а тут я жодного разу не бачив таких "прикрас" на тротуарах. Прибиральниць - нема, замість них їздять отакі пилососи:
Одна з центральних вулиць - Графтон стріт. Прибиральники таки є, але без віників :)


Ірландський смітничок.


Thursday, February 16, 2012

How we live

Моррісон Хотел у Дубліні, як не дивно, знають всі. Знав його дядько, якому я писав заяву про втрату багажу (але не міг назвати адресу готелю), знали співробітники, таксисти, однин словом - всі, кому треба.
Нажаль, його фото ззовні ще нема, але є декілька слів про номер.
Отже,  я вже розповідав, як я наїв на 22 євро з міні-бару в номері, але потім я знайшов ще ретельно замаскований холодильник:
Якщо з вечора набухаєшся, треба стримувати себе, щоб не похмілитись Хенесі поутру :)
Найбільш містична штука в номері. Зустрічайте - вимикач, який працює по рандомному принципу. Клацаючи я ніколи не знаю що я включу. В кімнаті є декілька ламп, які керуються звідси. Але не тільки звідси. Вони включаються і виключаються якимись комбінаціями цього вимикача при вході, плюс ще впливає вимикач біля ліжка. Я втратив всяку надію зрозуміти його логіку, і тепер просто клацаю, поки не отримаю потрібний результат.

Я ще не зустрічав двох готелів з стандартним способом включення води чи спуску води в унітазі. Кожен ліпить щось своє, роблячи наше життя цікавішим...

Tuesday, February 14, 2012

Офіс

На вході в офіс нас зустрічає отака стласна монстла, яка зроблена з різних баняків, ланцюгів від ровера, та іншого металобрухту:

Ще снитися буде... Але ми з цим шмакозюбром трохи пофотографувались:

Були ще інші думки для художніх фото, але вони не надто цензурні, тому їх ми опустимо.

Офіс ззовні:

Театр починається з вєшалки, а офіс - з кухні ! 

Абсолютно незрозуміла мені річ на кухні. Що то таке - гадки не маю.
Бар на кухні. Ми ще до нього не добрались.
Ця частина ще не обжита - триває ремонт.

Віскі замість моря

Після обіду дуже смачним, але все ж фаст-фудівським сендвічем в офісі ми вирішили нарешті відвідати ірландський паб, і нормально поїсти.  Ось він:
Меню.

 Рахунок - 70 євро з чайовими, тобто не сильно дорого. Пінта їхнього пива - 5-6 євро.

Чи то це навіть ресторан, не пам"ятаю. На ресторан в моєму розумінні не тягне - стоїть гул як у вулику, ну і стандартний тест на зірковість ресторану по стану його туалету цей заклад не пройшов - толчок можна було сміливо шукати по запаху.
Тут ми випили по 2 фірмових draught beer, поїли дуже смачні страви, і вирішили йти гуляти. Пиво підігріло цікавість до пізнання світу до рівня зашкалювання, і врешті пацани вирішили йти шукати море, яке хоч на нашій мапі і не було позначено, але ніби мало б бути десь близько. Дорога лежала через супермаркет, де ми вирішили глянути ціни на алкоголь, а мене ще цікавила ціна на молоко (доречі, від 1Є за літр).
Доречі, касирів на касах нема - стоять автомати самообслуговування, які все тобі розповідають людським голосом, і супроводжують опис потрібного кроку відеофрагментом. Можна платити і готівкою і карткою.
Подивились ми на апетитні пляшечки (ай, какоє фсьо фкуснєнькоє !), і вирішили - раз ми вже прийшли, то давайте візьмем віскі, а завтра його придушимо в готелі. І взяли. Але дорогою до готелю в наших головах визрів інший план - ми в готелі пляшку відкриємо, по 50 хряпнемо,  тоді вже точно на море.
І відкрили...

Sunday, February 12, 2012

Куда блін ?? To Dublin !

Потім планую об"єднати всі публікації про Ірландію в одну, а поки викладаю те, що є - по гарячих слідах. Пацани пішли в місто "пранікацца атмосферою", а я зараз напишу кілька стрічок, і в люлю...

Отже, Львівський аеропорт - пічалька ! Льотне поле завалено сугробами і якимись горами:
Сугроби на льотному полі у Львові. Ох грусть...
Літачок - малесенький Ембраєр, в якому виявляється є бізнес-клас з стюардесою, що має найширшу з відомих мені посмішок ever, і в якому наливають віскарь !

В києві ми випили в автоматі каву за 10 грн, полазили по жутко гавняному інету, та почали знайомство з Ірландією:
Правда, знайомство з Ірландією почали не всі...
Мьорфіс коштував нам по 68 грн за 0.5. Найдорожче пиво в моєму житті однозначно. Але фрма платить - "піздєц халява" !
Далі я зноаву побував у Амстердамському Скіполі, розкішні дьюті-фрі якого ми так і не встигли зацінити :(





Ох зашибісь фото. Продам :)
А це транспортер, який так і не видав мій багаж. Пішов, написав заяву, обіцяли за 24 години знайти. В іншому випадку, доведеться одну пару шкарпеток і білизни розтягнути на 10 днів, що може викликати певний дискомфорт в оточуючих.

Приїхали, поселились, але  рвались оглянути місто, і тому ми домовились зустрітись на рецепції через 5 хвилин. Прочекавши з півгодини і нікого не дочекавшись, я вирішив з містом не знайомитись, а замість того виспатись.
Тут ніби воду можна пити з-під крану, але я став шукати пляшку, і знайшов оце !
Я було зрадів тому який я хитрий - знайшов поїсти і випити, не виходячи з номеру. А потім знайшов цінник... Здається, мені це коштуватиме 22 євро...
0.3 вина за 18 євро, 20 чіпсинок - за 4 євро. Йоооопть. "Таваріщі, за чей счет этот банкет ?? Кто платить будет ?"

Все, to be continued tomorrow...

Saturday, February 4, 2012

Смердоти у Львові

Листування з львівською владою з приводу запаху гівна у Львові:

Form : Звернення громадян
... registered at 2012-02-03 09:44:56

pib : Коваль Євген
Phone :
field22 : Житлове та комунальне господарство
Description : Я живу у Львові 6.5 років, але вже близько року у Львові практично щодня пахне фекаліями. Причому практично у всіх районах. Будь ласка, зробіть щось з цим, бо скоро люди почнуть тікати з міста, і Вам не буде де бути мером :-) Дякую
Відповідь епічна, як завжди:
Доброго дня! Шановний п.Євгене, дякуємо за Ваше звернення та повідомляємо, що на даний час згідно звіту робочої групи затверджується "Комплексна програма каналізування міста", виконуються роботи, робляться заміри та аналізи каналізаційних мереж підприємств, які дають найбільше викидів. На виконання цієї програми необхідно близько 1 млрд. гривень. (!!!!!)
З повагою
консультант відділу "Центр обслуговування мешканців"
Ну не ппц ??
Створив на Фейсбуці групу (вперше в житті) для тих, кому не подобається запах гівна: http://www.facebook.com/groups/372293386119624/