Про процеси і людську волю

- як день?
- 4 години мітингів
- слухай, а ці всі мітинги - вони потрібні?
- тобто?
- ну, вони мають сенс?
- Так! Хоча...

 Притча

 

Був собі вільний козак. Палив люльку, набиту конопелькою, вряди-годи ходив-воював, та горя не знав. Вставав коли хтів, лягав коли хтів, ну і вотетавотфсьо.


І от одного разу прийшов до нього чоловік у піджачку з папкою, і каже:

- Привіт козаче! З завтрашнього дня ти повинен вставати о шостій ранку, і розписуватись в журналі!

Козак лиш всміхнувся, і продовжив розкурювати люльку з драпом.

"Іди звідси на%уй поки живий!" - ліниво відповів він, не повертаючи голови. "Щоб я - вільний козак - займався цією %уйнею?! Не бувати тому!

- Ти мене чув? Якщо ні, зараз прибуде кілька моцних пацанів, і насують тобі таких х-їв, що Хортиця здригнеться.

Дістав козак шаблю, щоб відрубати поцу голову, але за його спиною миттю виросла ціла банда. І подумав козак - та ну їх нахєр. Ну в шостій так в шостій, раніше лягати буду.

Час йшов. Козак вставав о шостій, розписувався в журналі, і горя не знав. Аж поки не постукав до його вігваму той самий чоловік.

- Як живеш, козаче? З завтрашнього дня ти лягатимеш спати о десятій вечора, і писатимеш звіт що ти зробив за день!

Потягнувся козак за шаблею, щоб відрубати тому х%ю голову, та знову повторилась та сама історія з добрими молодцями за спиною. І подумав козак - та хєр із ними. в десятій так в десятій. Потерплю...

Йшов час. Чоловічок з папкою з'являвся ще не раз і не два. А життя козака змінювалось. Він вставав о шостій, розписувався в журналі, віджимався в обід, їв за розкладом, писав звіт ввечері, і так далі, і так далі, і так далі...

І от одного разу прийшов до козака інший чоловік. Він був без піджака, папки, і банди за спиною. Свій, козак. Шаровари, шаблюка на боці, і люлька в зубастій пащі. Провів він з козаком день, другий, і на третій не витримав.

- Скажи, друже. Як тобі ці процеси?

(козак не знав що це все зветься таким мудрим словом, і тому перепитався.

- Ти про що, брате?

- Ну оце все. Вставати, лягати, курити, обідати, віджиматись за розкладом, писати звіти, і все решта.

- А, ти про це..

Як думаєте, що відповів козак? І наскільки цінною є його думка?
Вірно. Козак сказав "Нормальні процеси. Мені подобається!" А наскільки можна цій думці вірити, і чи варто питати невільника чи ок йому в його ланцюгах - кожен вирішить сам...

P.S.

... 
- Що "хоча"?
- Я не можу відповісти тобі. Не знаю. Два роки тому я б сказав, що це повний ідіотизм, а тепер мені здається, що так, мають. Тепер я наче герой притчи, що з вільного воїна перетворився на реєстрового скрам-козака, і бачить в цьому багато плюсів. Впевнений, що якщо зустрінуться дикий мустанг зі свійським конем, останній переконуватиме мустанга йти в стійло. А от чи можна на цю думку покладатись - я сумніваюсь. І я такий самий, і всі довкола також. Ладно, давай спати...