google analytics

Saturday, August 31, 2019

Оманлива Переробка Сміття

    Я ніколи особливо не вивчав питання переробки сміття, обмежуючись, як і більшість з нас, читанням по діагоналі статей про те як Швеція імпортує сміття, і що у Львові планується сміттєперерорбний завод. "Ото заживем!" - думав я, і тихенько заздрив країнам першого світу, які давно переробляють все сміття, не засераючи енвайронмент. Маючи сміттєпереробний завод, можна вже не перейматись, беручи в супермаркеті пакет - завтра він повернеться до мене новим пакетом, зробленим з викинутого вчора. Думаю, приблизно таке ж уявлення має більшість людей, які глибоко не цікавились темою, але, нажаль, я таки поцікавився. І, як воно часто буває, при наближенні до об'єкту повилазили деякі "нюанси".

    Першим ударом став той факт, що людство не має технологій переробки пластику без деградації результату переробки. Простіше кажучи, з пластикової пляшки нова пляшка не вийде. Вийде щось, де потрібен пластик нижчої якості, і, таким чином, кількість циклів переробки дуже сильно обмежена. Те саме з папером - з журналу Наталі журнал Ліза не вийде. І навпаки також. А от туалетний папір - вийде! Лише метал і скло можна переробляти скільки хочеш разів, але, як підказує логіка, саме вони найменш шкідливі для Планети.

     Інша проблема полягає в тому, що пластик сортувати надзвичайно важко. Його є 50+ видів, і змішувати їх при переробці не можна. Доречі, багато його видів взагалі не переробляються - наприклад, бокси, в яких доставляють їжу, чи дають в магазинах тістечка. Хрусткі такі контейнери, всі їх бачили. Тому, насправді, навіть в найрозвиненіших країнах відбувається наступне. Оскільки ручна праця в цих країнах дуже дорога, з купи пластику відбирається лише найбільш просте до відокремлення і переробки, а все решта або спалюється на тих самих "заводах", або захоронюється на місцевих Грибовичах, або...

...вантажиться на баржі і потяги, і відправляється туди, де ручна праця дешева, а саме - в Азію! До останнього часу це був Китай, але він з 2018р це забанив, і тепер всі думають куди б відправляти всю цю срань. Що відбувається зі сміттям в Азії - зрозуміло - там за копійки люди відбирають звідти найбільш приємні для переробки речі, а решту спалюють (погіршуючи ту ж таки екологію!), везуть на смітник, чи змивають в океани, звідки і утворюються сумнозвісні острови сміття. Якшошо, масштаби цього експорту колосальні - кажуть, це найбільша стаття експорту США в Китай до останнього часу.

     Ще одна проблема - процес переробки часто економічно десь на межі рентабельності, і екологію він однозначно псує, нехай і менше, ніж звалений на смітниках і в океані пластик.

    Який з цього висновок, леді і джентльмени? Висновок такий, що наші сподівання на переробку пластику - марні. В мене тепер не буде чиста совість, навіть якщо я віддаватиму весь свій пластик на переробку. Єдиний вихід - використовувати пластик ощадливо. Мене от завжди дивувало, що в буржуйських країнах пластику куди як більше, ніж в нас. Кожен слайс ковбаси чи сиру загорнутий в окремий шмат пластику. Чому? Чому малесенька флешка загортається в величезний шмат пластику, який годі розрізати навіть здоровому вікінгу типу мене? Мені завжди відповідали, що пластик жеж переробляється, але я все одно цього не розумів. Тепер не розумію ще більше. Многія знанія - многія скорбі (С)

 Тепер до щоденного клопоту додаються серйозні роздуми як заощадити на пластику в побуті...

No comments: