Дууже глибокий пост :)

     Чому виходить так, що кого б ми не обирали керувати країною чи містом - забиває на людей і країну, і прагне лише набити собі кишені золотими батонами? От ніби і нормальна людина - розумна,  прогресивна, але з-під шляпи мусять стирчати роги. Чому? В мене є теорія.

 

    Можливо тому, що вибираємо ми завжди з еліт, а наші еліти ще знаходяться в зародковому стані, і складаються на 99% з нуворішів, які ще не задовільнили основні потреби. А люди, які обирають владу, в середньому відповідають її рівню.

      Весь шлях розвитку людини - це по суті зростання її духовного рівня. Саме це робить нас людьми. Навіть не інтелект, а саме духовність. Вищою ступінню розвитку в цьому плані є, наприклад, монахи за покликом серця - люди, які повністю присвячують себе саме духовному розвитку. Нижчою - той, хто паркує машину в годину пік перед трамваєм, чи гасить недопалок об щойно висаджену рослину.

    Є люди, які проходять цей шлях швидше, але в середньому більшість починає з бажання наїстись. Щоб надати теорії солідності і "ведичної" таємничості, назвемо цей етап "Гам", від слова "гамати". Наїстись спочатку хлібом, потім камамбером з віскі, потім айфонами, потім машинами-квартирами, потім... Це - нормальний процес. Людина зі здоровою основою з часом "наїдається", і для неї матеріальне припиняє бути єдиною цінністю в житті. Але так стається не з усіма. І не у всіх цей процес йде з однаковою швидкістю. Якщо людина духовно слабка, чи, наприклад, поколіннями знаходилась на соціальному дні, апогеєм цього етапу розвитку можуть стати, умовно кажучи, золоті батони. Людина не може розірвати коло насичення, і природнє бажання наїстись переходить в патологічне прагнення обжертись.Так званий рекурсивний "Гам", або "Гам-Гам".

     Якщо ж все йде за планом, з часом людина духовно росте,  і її потреби  стають все більш "тонкими". Точніше, "високі" потреби починають переважати.  Людина починає цікавитись наукою, мистецтвом, читати книжки. Згодом в людини прорізується "шляхетність" - напевне найцінніша людська якість. В людини з"являються бажання і дії, абсолютно нелогічні з точки зору людей, які знаходяться на етапі Гам. Адже вони не спрямовані на насичення матеріальним, а значить, з точки зору людей, що знаходяться на етапі Гам - ненормальні. Для чого копАти клумбу, якщо там не буде рости бульба? Для чого взагалі окультурювати те, що не належить мені особисто?

       Духовне зростання - це еволюційний процес, що передається через покоління. Оскільки суспільство в нас молоде і нестабільне, переважна більшість людей знаходиться на етапі Гам. В цьому, можливо, наша докорінна відмінність від народів країн, де сторіччями було краще і стабільніше життя, і за цей час багато людей так-сяк пройшли цей етап. А ми - ні. І саме тому, по великому рахунку, ми живемо відверто погано. Саме тому паркуються лексуси на трамвайних коліях, загажені парки, запльовані вулиці. І саме тому, згідно законів демократії, ми обираємо саме таких правителів. Просто інші, навіть якщо вони є, знаходяться на інших орбітах з більшістю, і тому просто не можуть бути обрані. 

      Цей пост - не про політику. Просто сталося так, що вже півроку все наше життя - політика. Це накладає відбиток на напрямок думок. Лишається лише сподіватись, що війни і революції не лишать наш народ на етапі Гам на додаткові сотні років, зробивши в черговий раз європейським аутсайдером.