Ти - мені, я - тобі

       Все частіше приходить в голову думка, що світ став би дійно чудовим місцем, якби в ньому панувала шляхетність і бажання робити щось хороше іншим. Не за щось, не у сподіванні на щось в майбутньому, а просто так. Хтось вбив в наші голови хибну від народження формулу, і вона робить з загалом хорошого світу лайно. Ця формула називається "ти - мені, я - тобі". Все, що виходить за рамки цієї концепції - дивно і підозріло. Настільки дивно, що люди припинили робити щось "просто так". Люди бояться. Адже в хорошому, що зроблено просто так , одразу починають шукати приховані мотиви. Запропонував дівчині допомогу - "мабуть хоче її тр...ти", поговорив з водієм трамваю за жизнь - "напився", похвалив двірника за чистоту району - "божевільний". Щось тут фундаментально не так, Ви згідні? Однак, ми далі слідуємо цьому патерну, і готові вважати злегка схибленим кожного, хто в нього не влазить. 

      Якось, сидячи на роботі в вихідний, я пригостив охоронця на "вертушці" замовленою в офіс піцою. Треба було бачити його фейс! Хвилину пояснював йому, що я не збоченець, і що я не хочу щось стирити, задобривши його. Не впевнений чи повірив він мені, але я вперше в житті побачив як цей непривітний чоловік посміхнувся!

     А ще люди ніколи не дякують. Йдеться не про формальну подяку, яка вимовляється автоматично після того, як продавець видасть покупцю батон. Мова про визнання того хорошого, що є в людині і її діях. В нас це чомусь не заведено вимовляти вголос. Але це неправильно, бо людям дуже важливо це чути. Натомість що робимо ми? Якщо людина добре виконує свою роботу і добре поводиться, ми мовчимо. Якщо ж вона робить щось не так, ми сваримось і висуваємо претензії. Щось тут не так, правда? Це "не так" ми всмоктали з молоком матері, і воно конкретно псує світ. Якщо людина робить інакше, вона або придурок, або "щось від мене хоче". Так влаштоване суспільство, що ми навіть говоримо один з одним лише коли нам щось потрібно. Ми не навчені робити щось "просто так", в нас в голові інша фізика.

       Найбільш дивно те, що ці речі, як правило, дуже-дуже прості, і нічого не вартують людям. При цьому ефект від них - колосальний. Адже люди від проявів добра і щирої уваги до себе стають щасливими, хай навіть і тимчасово. Людям цього дуже не вистачає.

     Якби ми спробували розірвати цей ланцюг, життя стало б інакшим. Адже люди довкола ставатимуть трішечки щасливішими і кращими від Ваших добрих вчинків, і даруватимуть це відчуття іншим. Це дуже просто - почати з себе ланцюгову реакцію хороших чистих вчинків, які здатні змінити світ. "Ти - мені, я - тобі" - погана формула. Якщо нам так важко вписати "просто так" в свої рамки, можна замінити його на "ти - світу, світ - тобі". Адже, обійшовши світ, Ваш шляхетний безкорисливий вчинок неодмінно повернеться до Вас, зробивши і Вас трішечки щасливішим і кращим.