Нічна варта! Всім вийти з сутінок!

У зв"язку з тим, що міліція зараз виглядає десь отак:

,Львів піднявся на захист себе. В перші ж дні хаосу були створені численні дружини добровольців - піших і на авто, які патрулюють місто замість міліції. А часом і разом з міліцією, яка раптом так всралась, що боїться носити форму. Та їх десь і нема. Відділки частково зруйновані, частково розбіглись. Телефон 102 працює з перебоями.

     Вирішили приєднатись до патрулювання міста і ми з друзями. Перша спроба запису в дружину була дещо невдалою. За рекомендацією знайомого ми замість центру, що формує дружини для охорони міста, потрапили на збір бойовиків, яких готують для Самооборони Майдану. В перших же реченнях нам пояснили, що нам потрібна зброя, і ми повинні самі її здобути. За зброю добре буде правити обрізок труби, чи арматури, але діаметром до 14 міліметрів. Далі - важко замахнутись. Далі нам сказали, що після зачистки Майдану (а до вирішальної битви в Києві лишались години) в нас буде 12 годин на збори до бою у Львові. Далі сюди прибуде антидівчачий пернатий спецназ, і буде масакра. Після кількох месаджів ми зрозуміли, що помилились дверима, і тихенько звалили.

    Зато в РДА і міськраді ми потрапили туди. Якісь милі дівчата, почувши що в нас є авто, записали нас в автопатруль, і ми виїхали на чергування. 

   Не встигли ми проїхати і кількох кілометрів, як на узбіччі узріли мужика, що відбивав поклони Богу асфальта, охопивши голову руками. Арсен сказав зупинитись, і весь наряд, вигрузившись з авто, побіг до дивного вуйка. Тут потрібно зробити ліричний відступ. В ту ніч у Львові було оголошено справжнє полювання на тітушок. Тітушки ввижалися всюду. Вони прибули з просторів Неньки у славне місто Львів з метою дестабілізації, руйнації, і компрометації. Забігаючи наперед, варто сказати, що за кілька днів тітушкоманія стала виглядати смішно, і почала набувати часом гротескних форм. І не раз оператор в рацію кричав, щоб малолітні ловителі тітушок йшли зі своїм псевдотітушками к хуям, і що у Львові немає ніяких тітушок. 

    Але тоді, в перший день, уява малювала тітушок за кожним деревом. І тому вуйко, якого бризнули газом і пограбували чи то на Науковій, чи то на Чорновола, чи то в 25-й, чи то в 46-й маршрутці, одразу вирішив, що і його атакували тітушки. Чи то двоє чи то четверо. Марно ми випитували в нього інформацію поки їхала швидка. По-перше, його дійсно траванули газом, і йому було реально погано. По-друге, картину його отруєння сильно змазував стан сильного алкогольного сп"яніння.  Обстругуючи все довкола, він в перервах просив подзвонити комусь з його телефону. І я намагався! Але! По-перше, всі обзвонені були жінками з його телефонної книги. Певно я обзвонив 4-5 баб, і всі вони або не відповідали, або не проявляли жодного інтересу до теми розмови. Таке враження, що з ним то буває мінімум щотижня. 

"Подзвони Христі. Нє, Олі! Не бере? Тоді Лесі! Послала? Дзвони Руслані!..."

Я тепер зрозумів чому менти звіріють після кількох років служби. Я б теж озвірів. І тому був безмірно щасливий коли ми запхали дядька в машину швидкої, і поїхали далі.

     Після цього випадку Мішка сказав, що нам потрібна зброя. Гасити тітушок голими руками не годиться. Заїхавши в якусь жахливу сраку в районі Замарстинівської, ми забрали в Мішкиного знайомого табельну зброю - бейсбольну біту, і поїхали під облраду - реєструвати наш патруль ще раз.

Їздити нічним Львовом, особливо старими районами, це виклик. Машина тре пузом о трамвайні колії, і бруківку, що часом стирчить з землі на 10-15 сантиметрів. Особливо страшний район вулиці Замарстинівської і Рогатки. Я присягнув більше не їхати туди своїм авто.

А от гуляти нічним Львовом - це не лише неабияке задоволення, а й велика користь в плані підтримання порядку в місті. Для попередження більшості правопорушень досить, щоб поруч були люди. А якщо цих людей четверо, з потужними ліхтарями, і з двома бітами, то злочинам тут місця немає! Ми обійшли найтемніші закутки Львова протягом кількох ночей. Патрулів в місті - навалом. Нерідко можна бачити групи молоді з бітами в камуфляжі, без жодних розпізнавальних знаків. Це дивно, це страшно. Ніби якесь кіно. Але ми звикли...

Вночі в місті багато світлої Сили. Але! Цих сил багато. І вони настільки неоднорідні і не скоординовані, що часом сприймаються іншою світлою Силою за силу темну. Правий Сектор, Київський Правий Сектор, Самооборона Майдану, патрулі міста - купа структур, які жодним чином не узгоджують свої дії в нічному місті. Нерідко надходять повідомлення, що автопатруль зупинив авто, з якого погрожували зброєю. Після терок і перевірок виявилось - "Самооборона Майдану".

Цитадель. Перша ночі. Любімий город может сцять спокойно...

В такі місця доводилось заїжджати. Тут не ступала нога білої людини.

Жилетка з італійськими написами, подарована нам Лесею. Привезена нею з якоїсь волонтерської акції в Італії.