google analytics

Monday, March 31, 2014

Наварія - зруйнована мрія

Нарешті я потрапив на це озеро. Давно хотів. Відверто кажучи, був в повному шоці. Такого я не бачив з часів відвідин відпочинкових зон в Києві - на Виноградарі і Академмістечку.

Коментарі тут зайві...

Thursday, March 27, 2014

Ти - мені, я - тобі



       Все частіше приходить в голову думка, що світ став би дійно чудовим місцем, якби в ньому панувала шляхетність і бажання робити щось хороше іншим. Не за щось, не у сподіванні на щось в майбутньому, а просто так. Хтось вбив в наші голови хибну від народження формулу, і вона робить з загалом хорошого світу лайно. Ця формула називається "ти - мені, я - тобі". Все, що виходить за рамки цієї концепції - дивно і підозріло. Настільки дивно, що люди припинили робити щось "просто так". Люди бояться. Адже в хорошому, що зроблено просто так , одразу починають шукати приховані мотиви. Запропонував дівчині допомогу - "мабуть хоче її тр...ти", поговорив з водієм трамваю за жизнь - "напився", похвалив двірника за чистоту району - "божевільний". Щось тут фундаментально не так, Ви згідні? Однак, ми далі слідуємо цьому патерну, і готові вважати злегка схибленим кожного, хто в нього не влазить. 
      Якось, сидячи на роботі в вихідний, я пригостив охоронця на "вертушці" замовленою в офіс піцою. Треба було бачити його фейс! Хвилину пояснював йому, що я не збоченець, і що я не хочу щось стирити, задобривши його. Не впевнений чи повірив він мені, але я вперше в житті побачив як цей непривітний чоловік посміхнувся!

     А ще люди ніколи не дякують. Йдеться не про формальну подяку, яка вимовляється автоматично після того, як продавець видасть покупцю батон. Мова про визнання того хорошого, що є в людині і її діях. В нас це чомусь не заведено вимовляти вголос. Але це неправильно, бо людям дуже важливо це чути. Натомість що робимо ми? Якщо людина добре виконує свою роботу і добре поводиться, ми мовчимо. Якщо ж вона робить щось не так, ми сваримось і висуваємо претензії. Щось тут не так, правда? Це "не так" ми всмоктали з молоком матері, і воно конкретно псує світ. Якщо людина робить інакше, вона або придурок, або "щось від мене хоче". Так влаштоване суспільство, що ми навіть говоримо один з одним лише коли нам щось потрібно. Ми не навчені робити щось "просто так", в нас в голові інша фізика.

       Найбільш дивно те, що ці речі, як правило, дуже-дуже прості, і нічого не вартують людям. При цьому ефект від них - колосальний. Адже люди від проявів добра і щирої уваги до себе стають щасливими, хай навіть і тимчасово. Людям цього дуже не вистачає.

     Якби ми спробували розірвати цей ланцюг, життя стало б інакшим. Адже люди довкола ставатимуть трішечки щасливішими і кращими від Ваших добрих вчинків, і даруватимуть це відчуття іншим. Це дуже просто - почати з себе ланцюгову реакцію хороших чистих вчинків, які здатні змінити світ. "Ти - мені, я - тобі" - погана формула. Якщо нам так важко вписати "просто так" в свої рамки, можна замінити його на "ти - світу, світ - тобі". Адже, обійшовши світ, Ваш шляхетний безкорисливий вчинок неодмінно повернеться до Вас, зробивши і Вас трішечки щасливішим і кращим.

Monday, March 24, 2014

Історичний оргазм

Я давно хотів це зробити. Недаремно кажуть, що без минулого немає майбутнього. Розкопуючи цю історію, я часом відчував щось, що хочеться назвати "історичним оргазмом". Сподіваюсь, це "торкне" ще когось, і люди не будуть гадити в будинку, вибивати несучі стіни, і гасити недопалки об сходи, яким 140 років...

Wednesday, March 19, 2014

Мене звати Євген, і я... не алкоголік

Чому Ви іноді вживаєте алкоголь? 

(опитування серед друзів)

  • розслабляє, смачно звільняє від лишніх думок 
  • деколи допомагає ресетнутися  
  • У розумних дозах - соціальний каталізатор, смачно, іноді проти безсоння 
  • Смачно, розслаблюе, iнодi пiднiмае настрiй
  • люблю іногда почувствовать сєбя побліже к народу
  • Як каже народна мудрість: "Чоловік повинен бути вище за обставини". Алкоголь допомагає мені дотримуватись цього принципу.за компанію
  •  Розділяю варіант соціального каталізатора + мені навпаки сприяє в засипанні.

Tuesday, March 11, 2014

Зовсім не"патріотичний" пост

Це не дуже "патріотичний" пост. Для людей, заряджених гаслами, краще мабуть його не читати. Просто думки вголос від людини, яка любить думати.

      Чим довше триває протистояння в країні, тим більше спадає на думку, що по суті всі біди України - через різницю в поглядах різних частин країни. І ще через те, що адепти одних поглядів відмовляються розуміти інші погляди, і намагаються прищепити опонентам свою точку зору, часто в безпардонній ультимативній формі.

      Чи замислювався хтось в Західній Україні над тим, що підтримка Майдану згідно всіх соціологій не перевищувала 40-45% населення? Не думаю. Для тутешніх мешканців все очевидно і однозначно. Інакше й бути не може. На тому боці - ворог, на нашому боці - правда. І тому - вперед! Хто нас не підтримує - або теж ворог, або зомбований. Громадське - каже правду, всі інші - брешуть. Між іншим, це теж маніпуляція чистої води. Ви колись пробували послухати Громадське одразу після перлів Кисельова? Я пробував. Якщо спробувати відкинути мої особисті погляди - ці ЗМІ дуже схожі між собою. Обидва розвішують ярлики, обидва абсолютно однобоко висвітлюють і інтерпретують факти, обидва дають фактам вигідні їм оцінки, і зомбують аудиторію. Так, в Кисельова це доведено до повного абсурду, але суть - та сама.

     Але повернемось до різниці в думках та її наслідків. Біда навіть не в тому, що підтримка Майдану - далеко не все населення, і навіть не більшість. Погано те, що ці "тітушки" і "вороги" не розподілені серед населення рівномірно. Між нашою і "неправильною" позиціями є чіткий географічний кордон. Грубо кажучи, одна частина країни (в буквальному географічному сенсі цього слова) хоче чекати виборів, а інша хоче мочити беркут і грати в футбол головою президента, якого вона за Президента ніколи не визнавала.

    А раз так, будь-який Майдан призведе до внутрішньої боротьби між частинами країни, і є апріорі небезпечним. Щоб бути легітимним, насильницьке усунення влади повинно мати надзвичайно високу підтримку населення, чого в наших умовах досягнути важко, якщо взагалі можливо. Інакше одна частина населення завжди почуватиметься обдуреною, буде боятись "фашизму", і шукати методів спротиву. Чи варто дивуватись, що кожна "революція" в нас призводить до розколу суспільства, а в найгіршому випадку - і до фізичного розколу країни, як це відбувається зараз?

Sunday, March 9, 2014

Як перетворити ріки гівна на джерело натхнення, і лишитися чистим

Розумієте. Мурзік Васильович, 
кал — дуже цікава штука. 
Ви помітили, що людина, 
коли посре, завжди оглядається, 
шоб побачити, скільки вона 
насрала і якої якості кал. Їй цікаво!
А цікавість — це шлях в майбутнє...

Пролог


     Суботній вечір. На вулиці холодно і йде дощ. Вдома тепло, тихо, і затишно. Лише традиційно тягне мене бавитись донечка, у якої в попі perpetuum mobile. Але я звик. Я б ніколи не вийшов з дому в такий вечір. Потрібно вдягатись, виходити з чистої теплої хати, бруднити взуття... 
     Але я кажу "Я зараз повернусь", беру з підлоги монтировку, а з вішачка ключі від підвалу, і спускаюсь вниз. Відчинивши троє дверей, я заходжу у величезний старовинний підвал з арочною стелею, докручую лампу в патрон, і починаю відколупувати 40-кілограмовий чавунний люк з підлоги. 
     Це вдається не одразу. Він важкий, круглий, і постійно прокручується, загрожуючи відбити мені руки. Але це не зупиняє мене. Згодом люк піддається, і очам відкривається 4-метровий колодязь з цегляними стінами зсередини. Потужний ліхтар пробиває густий туман, і я вдивляюсь вглиб підземелля. Стою хвилину, дві, десять, і не можу відірватись. Довкола холодно, сиро, і напівтемно, але я стою, не в силах зрушити з місця. Я заворожено вдивляюсь і вслухаюсь у те, що відбувається на дні колодязя, і ловлю себе на думці, що це четверта річ, на яку можна дивитися вічно. Стає смішно. Адже на дні колодязя тече гівно. 
      Витікаючи з труби, річка неголосно дзюрчить, прокладаючи собі шлях дном люку через пороги і айсберги. А потім, раптово прискорюючись, засмоктується в арку в стінці колодязя. Дно чисте, хоч і трохи замулене. Якщо прислухатись, піднесши голову ближче до отвору люку, то можна почути, як наші стоки зливаються у єдину гавносимфонію з музикою вуличного колектору...

Tuesday, March 4, 2014

Нічна варта! Всім вийти з сутінок!

У зв"язку з тим, що міліція зараз виглядає десь отак: