Завалююсь додому обвішаний коробками. Новий комп. Вибачте, що в розпал революції думаю про компи, але дуже вже гальмував. Голова не варить абсолютно. Мене чекає перекус пельменями і валяння в снігу вперемішку з катанням на піджопнику.
Вибачте, що в буремні часи думаю про пельмені і піджопник. Просто снігу давно не було, і дитина хоче повалятись, а я не можу їй відмовити.
Сиджу на кухні, і під звуки Громадського запихаюсь "домашніми" пельменями, думаючи про те, про що думають зараз всі.
Зокрема, про те, що сталий стан речей тепер в минулому. Все, що здавалося твердим довкола - валиться, вранці не знаєш що буде ввечері, а ввечері не знаєш що буде вранці. На вулиці оглядаєшся, стаєш обережним, бо позавчора "засвітив" авто на якомусь там блокуванні, а сьогодні десь носив каски в ящиках з-під цукерок.
Нехай хоч дитина поваляється в снігу. Не повинен один глухий мудак позбавляти дітей зими і радості піджопника. До чого тут діти?!
Нехай хоч дитина поваляється в снігу. Не повинен один глухий мудак позбавляти дітей зими і радості піджопника. До чого тут діти?!
В коридорі тривалий час чути шарудіння, а потім в кухню повільно входить Ярослава. На плечах в неї пінопластові вставки, які оберігали комп під час перевозки. На гомілках - ті самі вставки для монітора. Вона заходить і каже:
"Лежати всім! Я - Беркут!"
Вже потім, на прогулянці, я розпитався її про ігри в школі. "Тітушки" і "Беркут" бьються проти "людей". І це в другому класі.
А тепер - головне
Вітарфьодрич, йоб твою мать! Поверни моїй дитині кусочєк щастья, почуй нарід, і зроби так, що цієї хуйні в голові моєї дитини ніколи не було!!!
5 comments:
Женя, це - гра :-)
Те що ми, дорослі, розуміємо і вкладаємо в слово "беркут", "тітушки" і т.д., зовсім, ну зовсім, не співпадає з тим, як це розуміють діти. Це зовсім різні і інші світи. Дитина схоплює все те, що витає довкола, слова, емоції, переживання... Все те, чим живе "дорослий" світ і трансформує у свій, дитячий світ, у світ, який сповнений пригодами та розвагами. Оточи дитину міфами, казками, байками, притчами, театром і цілком ймовірно, що замість "беркут", "тітушки" і т.д. головними героями ігор стануть, звісно образно кажучи, "Баба Яга", "Кащєй Бєсмєртний", "Змій Горинич", "Іван Дурак" тощо тощо тощо тощо тощо.... :-)
P.S. Звичайно, що школа має свій вплив :-) Але в школі - шкільне, а вдома - домашнє... Також можуть бути зовсім різними світами :-)
Ну от я не хочу, щоб моя дитина була оточена такими "пригодами" і такими "казками".
Ну тоді оточуй її образами, персонажами, героями, яскравими, сповненими барвами та життя; справжніми казками :-) В них дитина буде мати можливість знайти набагато багатші образи ніж ті, про які розповідаєш в своєму топіку :-) і тому залишатиметься саме з ними, саме в такому, хорошому, оточенні, а не в іншому :-)
По-перше, останнім часом це просто нема коли робити. А по-друге, вона 70% часу не вдома (як і ми всі), тож вплив оточення на неї - величезний. А там - беркут, тітушки, і межигір"я.
У першому свому коментарі зробив спробу утотожнити тітушок, беркут і т.д. з Бабою Ягою, Змієм гориничем і т.д. В тому розумінні що це все негативні персонажі (уособлюють зло, усякому разі для мене). І якщо забрати з реальності тітушок, беркут, то негативні персонажі (зло) в нашій реальності все одно залишаються! Еврика! :-)
Наприклад, компрачікоси! Які на мене, як живі і яскраві Образи (завдяки дуже детальному опису Гюго), наводять набагато більший жах ніж той самий Образ беркута. Я веду до чого, що... що тих негативних персонажів є дуже і дуже і дуже багато. І таке поняття, про яке ти згадуєш, як ТАМ, завжди існує і буде існувати. Що навіть якщо забрати у дитини такий образ як "беркут", то замість нього знайдеться маса інших. Але навіть якщо дитина вибирає ТАКІ Образи, і намагається поставити себе на їх місце, то, на мою думку, те, що вона вкладає в них є абсолютно не тотожним з тим, як кожен з нас дорослих сприймає ті Образи. Якщо дитина вибирає їх, то маю здогадку саме тому, що ті Образи виявилися чимісь особливими, яскравими та неординарними, при чому без всяких негативних аспектів... І вона досліджує, пізнає за допомогою них світ (в цьому, імхо, само по собі нічого кепського немає) і варто допомагати в цій непростій справі...
Навіть якщо є всього лиш 2% часу на добу, це 28 хвилин, протягом яких можна прочитати казку, розтлумачити її, і таким чином подарувати дитині хороше джерело прекрасних, багатих і цікавих образів та персонажів. "Беркут" це взагалі якийсь бідний, як циган бідний образ.
Post a Comment