10-й кю !

Ще з садочка Ярослава займалась карате. Ми завжди ставились до цього як до звичайної фізри, та в неділю я зрозумів, що це вийшло за рамки фізкультури. В малявки був екзамен на 10-й кю - найперший з можливих. Справжній екзамен, де експерти оцінювали ката, кіхон, і ще щось з японськими назвами.

Отже, у призначений час ми прийшли в зал, що розташовувався в підвалі звичайної хрущовки. Чистому і гарному.

Мабуть наш Гуру.

Далі - інструктаж від Президента клубу Миротворець, і - екзамен:

Спочатку здають малявки, і так - аж до дівчини-художниці в коричневому поясі - тендітної і гарної, але, як виявилось пізніше, дуже небезпечної :) Те саме можна сказати і про одну з екзаменаторів.

Підготовка:

Без цього пацана Ярослава на екзамен йти відмовилась :)

Медитація перед боєм.

 А далі почався екзамен. Навіть на 10-й кю треба мати добру фізичну форму і розтяжку, вміти правильно і швидко рухатись під рахунок, одним словом - це далеко не просто.

Fight !

Малявки відстрілялись, і я вже майже засинав, як на арену вийшла "захищатись" дівчина-художниця років 17 на вигляд в коричневому поясі. Повторюсь - тендітна і гарна.

       І тут я прокинувся. Швидкість і чіткість її рухів просто заворожувала. Вона з неймовірною швидкістю молотила руками і ногами повітря, переміщуючись залом. На моїх вустах зависло те слово, яке мені, старому вікінгу, завжди згадується в моменти подібного захоплення.

   Дівчина закінчила чергову вправу, і екзаменаторка попросила асистентку - таку саму гарненьку, і зовсім не кремезну дівчину - допомогти. Я не міг повірити своїм очам - з вікінгськими бойовими криками (бідні сусіди) дівчата імітували бій - так само заворожуюче чітко, блискавично, і красиво. Це було зовсім не схоже на зовсім невидовищні бої карате на змаганнях. Це було гарно, майже як у кіно...

Я сидів, роззявивши рота, а в голові одна за одною пролітали думки:

"Це п..єєєєц"

"Які дівчата !"

"З такою супутницею не страшно темними вулицями ходити" 

"А якщо такій чимось не догодиш ? Їй жеж і макогон не знадобиться..."

Остання з цієї серії думка виникла, коли блондинка - "чорний пояс" після "бою" влаштувалась відпочити прямо біля мене:

"А раптом вона зараз рукою махне... Іванна, давай може попрощаємось ?"