Салют-2024!

 

Auch sprach Butomusho & Tayakbe. Терпіння

    Все моє життя переконує мене, що 90+% людей будуть до останнього вірити і чекати, і найрозумніші з 90% почнуть щось розуміти коли вже одна нога буде в газовій камері. Люди до останнього будуть вірити, що все це помилка, що такого бути не може, що скоро все закінчиться, і нарешті заживем! Що треба що трохи потерпіти, що лишилось 2-3 тижні, що найтемніша ніч перед світанком, і всяке таке.

За три дні буде вдома (С)

Вже півроку тому я точно знав, що вони будуть говорити, коли їх спитають за цей безпонтовий кончений шапкозакидательський п-ж.

Це нагадує мій візит до відомого "цілителя" роки тому, де цілитель розповідав наступний кейс зі свого "цілительства".

Сон

 Я бачив дивний сон. Можливо, пророчий. Наснилось мені ось що...

    Що не виходить нам здолати орду. З різних причин - і малі ми, і недолугі, і бідні, і лідер не той, і хуйло виявилось сильне, велике, й завзяте. Та ще й двійники в нього, тому він як дракон - %уйпойми що рубати треба. А головне - виявилась в світі дивовижна штукенція - на нас всім по%уй. От прикиньте прозріння, тіко у сні таке може бути. Ну не засинають інші народи з думкою про нас, і своя індичка і соковита морква оленя Рудольфа їм важливіші за сотні тисяч смертей якихось папуасів. Ага, важко повірити, знаю.  Ми ж абсолютно не такі. Але я зараз не про це.

Чомусь Інстаграм обрізає картинки

 

Експерти, іксперди...

    Всі "експерти" заходились просератись інсайтами про те чому не склалось.  Я мабуть теж включусь, бо маю дещо сказати, раз тепер це можна...

Бутомушо і Таякбе

Два міфічні герої - Таякбе і Бутомушо, візуалізовані Далі :)

Нагадую,

Бусофобія і бусифікація в картинках

А то ще пропаде, шкода буде :)
Життя в Україні так як воно є в реальності, а не в марафонах...

R.I.P. Танчик

Танчик. Ми тебе завжди пам'ятатимемо. Мені завжди буде здаватись що я недотіскав твою велетенську шляхетну морду, і недогодував тебе морозивом, яке ти так любив. Разом зі слідами своїх гусениць на паркеті, ти лишив глибокі і теплі сліди в наших серцях. Гарної тобі мандрівки в країну вічного анліму морозива...

Бусифікація і бусофобія

Бусифікація - беспредільне пакування чоловіків в буси на вулицях Неньки з наступною відправкою їх на війну.
Бусофобія - явище, що виникає серед чоловіків як наслідок бусифікації.

Таякбе і Бутомушо. Що тут додати...

Цікаві питання

Зокрема, в інтервью головнокомандувач сказав, що проривати укріплену лінію оборони - безперспективно, і про це писали ще в першу світову. Підготовка і стан лінії оборони кацапів секретом ніколи не були. Наші ресурси і ресурси ворога - теж. Про мінні поля було відомо. Штурмують такі укріплення з часів ВВ1, тож досвід є. І в народу виникає питання - а на якій підставі генерали вважали, що ми швидко її прорвем? Це ж наче класика. І чому продовжували битись головою в цю лінію п'ять місяців? І чому ми не побудували таку ж лінію до 2402. Особливо з півдня і півночі, де вузький перешийок і суцільні ліси, тобто будувати небагато.

Солодкі звуки Марафона

Я ненавиджу 3.14здунів. Я відчуваю їх серцем, вухом, і сраккою. Як тільки я чую обіцянки а-ля  "зараз все буде зає%ісь", які ми круті, і як це все просто і швидко - в мене всередині спрацьовує тригер, який каже - нічого не буде. Це все просто пи%%ьож. Галімий безпонтовий пи%%ьож, і не більше. Він не має нічого спільного з реальністю, він безпідставний, і цього ніколи не буде. Я бачив це тисячу разів, і жодного разу не помилився. Як тільки таке чуєш - знай - діла не буде...

    Після херової статті в The Time, вийшла дуже херова стаття в Економіст, причому на цей раз прямо з "лейбою" Залужного. Висновок з обох статей можна висловити двома словами. Одне з них "говорили", а друге - "балакали", а між ними - дефіс.

    Поки під веселі звуки марафона і солодкий спів експертів і політиків, всі ми дружно ржали з дурних кацапів, їх смішних "пірамідок", танків т-34, і чмонь, що озброєні целофановим пакетом гранат, відбувався паралельний процес. Замість півроку 3.14здіти про "тупих хахлов", і як їм пофігу наш наступ, дурні кацапи, виявляється, в цей час копали окопи, запускали оборонку, прокачувались в технологіях, і партнерились з іншими ізгоями і не дуже.

Так, все. Я завів інстаграм

Так, все. Я завів інстаграм. Ладно, не зовсім я :)

Я інтервьювер

Підвернулась можливість провести серію інтервью. Згадав минульщину...

Спроба візуалізувати Семблі

Навіть спеціальний мітинг створили і спробували помалювати з Далі-3 побудову і призначення нашого продукту. 
Продукт - система запису і аналізу контента мітинга по аудіо. Мітинг-асистент.
Складається з Записувалки, Дзвонилки, транскрайбера Дартаньяна, Діарайзера Араміса, перекладача Портоса, подрібнювача аудіо Годзіли, і Енжина, який все це зліплює докупи.

Ще трохи ChatGPT

Він вражає мене все більше. Це вже не поясниш просто навчанням моделі.

Dall-E. Це вже перетворюється на якусь картинну галерею замість блога :)

 Гриби збирають людей! Картопля копає людей! М'яч копає футболістів!

Шарік!

Візуалізував Шаріка (символ стартапа і зубожіння), тата, що їде з села в Англію, ДН Вероніки і ще дещо.

Ще трохи Dall-E

Попросив намалювати ілюстрацію до книги Подервянського, і описав йому стиль, героїв, і т.і.

Ілюстрація моєї нинішньої паті з нагоди річниці на Семблі.

Очікування

Здається, нам каюк

Три місяці тому я вперше побачив Далі. Я спробував по приколу візуалізувати кілька речей, заплативши за кредити. Всі малюнки були дуже недолугі, як ото цей солдат, що приплив на сапборді завойовувати москву. І я кинув, подумавши, що технологія все ще вимагає багато любові від творців.

А сьогодні я зайшов на Далі знову...

Лебеді з шин і паркан з профнастилу

        Львів не припиняє дивувати. Іноді здається, що т-щ Сайгон був правий, і наш національний винахід велосипедів під назвою "Нам своє робить" вічно призводить нас до якихось абсолютно абсурдних і диких рішень.

        Отже. Всюди у Львові місця для паркування стають платними, і Львівавтодор щодня рапортує про "зручні і облаштовані" нові паркомісця, хоч серед зручностей і облаштованості там лише синя лінія на бруківці. Але не суть, нехай буде. Місто розумно подбало навіть про те, щоб дати можливість паркуватись за пільговим тарифом мешканцям району. І хоч ціни на це вище ніж в Берліні, ми заплатимо - Львів, на відміну від Берліна - місто багате.

        А тепер увага. Синіми лініями позначені платні паркінги в районі, червоним - розташування житлових будинків нашої вулиці. Так от - мешканці цих будинків не мають право на пільговий паркінг не те що на прилеглих вулицях, але й на своїй власній! Тому що... барабанний дріб - паркінг на іншому боці дороги! А значить, паркуватись там мають право лиш білки з парку. Не вірите? Я також не вірив, думав я сплю :)

Овнершип

Ось і настав вечір п'ятниці - час, коли всі притомні люди видихають, забувають про робочі клопоти, і намагаються відпочити. І лише кілька відсотків людей в цей час підходять до компа, відкривають інтерактивну картинку з Піськами, і дивляться на їх плавний рух. Здавалося б - від цього не залежить моя зарплата, ніхто не просив мене цього робити, і тим не менш - я дивлюсь на Піськи. Точніше, на те, що від них залишилось...

 

Тіха украінская ночь...

 

Відпустка. Так, їду. В іншу кімнату.

 Це моя друга в житті відпустка, коли я відчував, що мені потрібна відпустка

Сезон-2023

 Цього року основні роботи Сезону завершились достроково.

Всьо для фронта всьо для побєди!

    Не минуло і року, як уряд зрештою заговорив про пріоритети в еокноміці - економіка має жити по-новому. Те, що Притула збирає з людей на машини 200 лямів, і в той же час 200 лямів витрачається на добудову басейна в Кам'янці-Буській - абсолютний і повний сюр і треш. Те, що на шляху підарів немає залитих бетоном дотів, а за 100км від лінії фронту повним ходом лиють фундаменти під новобуди - також треш. А те, що все це відбувається на фоні того, що ми постійно просимо весь світ мобілізувати зусилля економіки для допомоги нам - це найбільший треш.

Шкільна бібліотека

Найчарівніше для мене місце Сили в школі. Шкода, що майже тут не бував. З чарівною атмосферою. Оця драбинка - просто пушка. Так і згадується фільм Джек і Бобове дерево...

Останній дзвоник

    Колись давно я зустрів в нашому магазині сусіда Славіка, ми почали говорити про школи, і я почув про КМДШ. За 5 років було багато хорошого і не дуже, але Школа забезпечила комфортні умови, гарний колектив, безпечне середовище, і відсутність неадекватів і гоп-стопа в коридорах :) За ці роки доведено до сказу кількох "менторів" і "тьюторів", деякі з яких зненавидять всіх дітей до кінця життя. Купа часу разом, ночівлі в школі, безсонні ночі перед екзаменами, і все, чим хорошим і поганим можуть і мать запам'ятатись шкільні роки. Виросли діти, з ними виросла і школа. Час подякувати їй за проведений разом час!

Мда...

Так ось чому нам надали касетні боєприпаси...

Буду стрілять по ногах!

    Україна стрімко перетворюється в Сомалі :( Загони якихось у%обків у військовій формі ловлять людей просто посеред вулиці, при можливості їх гамселять, а то й стріляють, грузять у бус наче худобу, і вуаля - армія має нового бійця, а суспільство загалом - стійку мотивацію боротись з ворогом.
Влада вперто не бажає цей треш помічати і виправляти, натомість, схоже, видала новітнім опричникам індульгенцію і ліцензію на відлов, а тепер вже й відстріл. Зауважу, що все це відбувається на фоні казок від ОП про те, що ми "не такі", і тому подібної пурги.

Апдейт прогноза

 Після останніх подій, потрібен новий прогноз.

1. Мінськ-3 на основі якихось гарантій від Заходу в межах року - 70%
2. Рубилово до останнього і нескінченні поставки зброї Заходом - 10%
3. Успішний контрнаступ швидкими темпами, і Перемога такою, якою її продає пабліку влада і Марафони. - 10%
4. Якийсь катаклізм і падіння режиму в рф - 10%

Ось так...

Нові ЗСУ, аморальний дегенерат, і п-да...

    Дуже болючий і дуже показовий скандал. Не багато не мало - всередині пілотного проекту нових ЗСУ, і серед його отців-засновників. З купою бруду і "правди" з обох боків, і відповідними наслідками.

    Але. Мені це говорить про те в яких ілюзіях живе суспільство. Це була ідеальна бригада. Зразкова. Бригада прориву. Бригада майбутнього. І що тепер з усієї цієї Міфології, Цінностей, і іншого пафосу? Замість прориву в Крим з метою дати інтерв'ю на набережній Ялти - інсайти про дебільне командування і скотське ставлення до бійців? Пацани, ви серйозно? 

Калібрами по Львову

    Вночі прокинувся від дуже сильного вибуху. Нічого подібного ніколи не чув. За 5хв ще, і потім ще один чи два. Ми спустились в підвал, але за кілька хвилин вже пішли відбої тривоги.
Виявилось - по Львову прилетіло кілька ракет Калібр, влучили зокрема в будинок, який я дуже добре знаю - навпроти входу в стрийський парк. Вбило 10 людей, розвалило купу всього, в тч ресторан Love&Lviv.

    Братушкі в своїх пабліках написали, що успішно розфігачили казарми натівських найманців, а один підарас навіть "упізнав" на фото розйобаного будинку казарму, в якій він жив коли був студентом вищого політичного училища у Львові. Тепер там розташована сухопутна академія. 

1984 у всій красі...

Завтра

Тато, завтра дощ буде вже радіактивним.

Запомніть цей твіт...

ДН Ярчика 2023

Дійшли руки викласти кілька фото з ДН.
Включно з заходом в 4Friends, який остаточно застарів, уви.

Як завжди, пізно ввечері подзвонили в двері, і на порозі з'явилась гора дівчат з тортом. Якбихтопитав, "Вагітна в 16" - популярне в них телешоу.

Мінус член Д-Клаба

    Засідання Клубу на цьому тижні було неповним. Одного з нас зупинили в Карпатах на трасі, завезли в РВК, і за півдня "оформили" в армію. Не дали навіть подзвонити, бо телефон забрали, не дали загнати авто назад у Львів ("нехай забирають друзі"), і взагалі - не випустили з рвк до здачі в ВЧ.
Отак - ти можеш вийти з дому за кефіром, і вже не повернутись. Або повернутись вже мобілізованим.
В прекрасні часи живемо.

Треш...

Місце Сили

Заєбали всі і все...

    Приходжу на роботу в 10, і починаю свою таску. В 11 в мене стендап, в 1115 вже пишуть, що в когось щось не робе, і треба розбиратись, бо поламав схоже теж я, кому ж іще. І тут МЛ тіма пише що треба термінові зміни, а о 4й в нас ноуледж трансфер сесія, бо МЛщик скоро валить.
Я берусь за цю нову роботу з МЛ, щоб їх розблочити, і тут дзвонить батько, і в нього важливе питання - а стаціонарний телефон лишати, чи ні, як я думаю?
    Я кажу "потім", і працюю далі, але тут тре бігти в поліклініку за тестя, бо він вже довів лікарку до сказу своєю тупизною в медицині, і швидкістю 0.25х.
    Я прибігаю з поліклініки, і відчуваю, що мені треба 20хв поспати. Поспати не вдається - до Ярослави приїхав хлопець, і вони туди-сюди лазять і готують піцу.
В 1500 настає момент коли я сідаю за фічу (а вона велика, масштабні зміни), і тут - хуяк - в Олхендс чаті терміново на нині таска - виявляється (сюрпрайз!), ми проходимо сертифікацію, і тому тре терміново:

Ярчикова наука

    Ми давно не втручались в її навчальний процес, і навіть в процес вибору майбутньої професії. Максимум що я робив - намагався щось радити, коли вона "зашивалась". А ще працював водієм, підтримував морально, годував, і оберігав від стресу і зайвої роботи. А ще, ближче до екзамену доводилось вчитись всім разом до ночі.

    Це була епічна робота, справжній емоційний марафонський забіг, який далеко не всім вдалося пройти без втрат, і з гідним результатом. Дівчата страждали, депресували, переживали, деякі плакали протягом всього екзамену, встановлюючи світові рекорди з часу безперервного плачУ. Вони влаштовували спільні навчальні ретрити в когось вдома, допомагали одна одній, тренувались з репетиторами, і переживали за результат.

Екзамен, судячи з результатів, і емоцій тих, хто виходив з класу, був реально непростий. Наш результат - 583 бали з 600. Математика - 193, Мова - 190, і 200ка з історії!

Нічні навчання

Ремонт сходових

Сезон почався, і одразу з масштабних робіт. Завдяки Ігорю і його родичу Сергію, ми зремонтували всі сходові згори донизу! І не просто щось там десь підмалювали, а зробили реально ремонт - з вирівнюванням стін, кутниками, і акриловою фарбою у якості фінішного покриття.

Гавнер проти хуйла

23/02 я на запрошення Івана зайшов до нього в офіс, і випив останню текілу о першій ночі 24/02 в Que Pasa. На ранок почалась війна.

Вчора на запрошення Андрія ми перепробували все що він мав в нього вдома, а на ранок військо Жеки-підара захопило Ростов.

Я вже боюсь ходити бухати...

Нова тактика людоловних військ

Спостерігав з вікна - їде бус, зупиняється біля кожного чоловіка, миттєво виходять двоє, з різних боків, документи, і оце все. Виглядає як облава гицлів не бродячих псів, вибачте.

Звісно, це така собі тема для жартів, але можливо в майбутньому їх виділять в окремий рід військ - Людоловні Війська. В них будуть свої військові звання, свої "учєбки", полігони у вигляді міських лабіринтів, своя форма, і свої шеврони у вигляді кота з пазурами і папочкою під пахвою.

Жесть, бля...

Святкувати чи не святкувати

Вирішували на батьківських зборах моральне питання - чи можна святкувати випускний під час війни. 

З одного боку - якось не пасує тусити коли в країні війна, і люди гинуть сотнями щодня. Краще віддати ці гроші на гуманітарку чи армію. Оркестр на Титаніку, пір во врємя чуми, і отетавсьо.

А з іншого?

Закон Х%я

Натхненний спостереженням за ставленням людей до людоловних військ (ТЦК/СП), сформулював Закон з робочою назвою Закон Х%я (він же Закон Коваля).

***
При виконанні будь-якого Законного Правила щодо тебе, що передбачає штраф або інше покарання чи негативний наслідок, завжди існує така сума штрафу (або ступінь покарання), при якій виконавець стає х%єм незалежно від ситуації.
***

Пояснення

Просто спортивний Ярчик

 Якось підвозив Ярославу на тренування, і вирішив зазнимкувати цю красу на пам'ять :)

Музей Терору

Якось мені не було куди йти під час шопінгу Іванки з Ярославою у Форумі, і я вирішив потинятись кварталом біля Логіки. Зараз ідея потинятись може видатись дивною і ризикованою, але тоді це було можливим. Пройшовши міст, я зупинився біля музею Терору під мостом, і наважився зайти всередину. 

Музей - пушка! Він розташований біля залізниці на місці колишньої пересильної в'язниці сталінських часів. Він сучасний, ідеально охайний, і креативний. Музей зачаровує тим, що він збудований довкола людських доль, а не на сухих фактах. Тому він "читається" на одному диханні, і в кожному залі хочеться лишатись і досліджувати. Завдяки людино-центричній ідеї за деякий час починаєш наче відчувати те, що відчували люди, яких в різні часи різні режими у Львові знищували і принижували сотнями тисяч. Від людей залишались лише понищені часом гребінці і ложки, а сама людина з усією її божественою сутністю і фізичним тілом - зникала навіки. В безкрайньому Сибіру, в примітивній пічці на машинному маслі, чи в брудній залитій водою ямі. 

А ще - крім ложок і гребінців - лишилась пам'ять. Завдяки цьому музею зокрема.

Я провів там біля двох годин. Коли Іванка вирвала мене звідти дзвінком про завершення шопінгу, я не хотів звідти йти. Шкода, що мало людей відвідують подібні місця...

ЦНАП і поліклініка - комунальний прогрес

Давно вже не був в таких закладах - спочатку Ковід, потім - війна. Але трапилась підбірка фото зі львівського центру обслуговування мешканців. Колись я був вражений і хотів це забложити, та забув.

ЦНАП Франківського р-ну м. Львів.Електронна черга, ремонт, ввічливе обслуговування, і взагалі крутизна.

Ресторан з бабцьою

Були часи. Просто так запросили бабцю в крутий рестік в центрі, і камерно посиділи. 2016р.

Різдво в Англії 2017

Господи, наче вчора було. Гарно показує ставлення англійців до Різдва, і всю атмосферу і магію.

Подарунків має бути стільки, щоб кожен день кожен міг розпаковувати по одному-кілька подарунків щовечора протягом тижня!

Львів-Турка, карантин

Не так давно відновили альтернативну дорогу Ужгород через Турку. Поки там немає машин, і дуже гарні краєвиди. В карантин саме те.

Залізниця на кордоні з Польщею, Ужоцький перевал.

Карантинний Львів. Пандемія 2020-2021

В якийсь момент карантину стало можна виходити з дому, але більше не можна було нічого, і зачинено було все. Ми цим скористались, і трохи погуляли порожнім Львовом.

Денчик Ярчика 2022

 Красиво було! Хоч і війна...

Коронавірус і Герой

І це я вчасно не виклав. А подія значуща! Під час жорсткого карантину захотів побачитись з Героями, але оскільки всі кафешки були закриті через карантин - ми влаштували вечірку в готелі Рейкарц в Житомирі. Мушу сказати, що це був найкрутіший вид з вікна в моєму житті. Ладно, один з найкрутіших.

Виглядає трохи "по-сучасному", але просто в номері був халат :)

Балтика-2019

Коли ще зі Львова літала купа всього, в тч AirBaltic...

Ще один забутий пост. Таллін і трохи Риги.

Знову Знаки

Коли я ще ходив пішки, мене сильно напрягали пошкоджені іржею дорожні і не лише конструкції, які я часом виправляв...

Забуті вареники - 2017р

І от чому було забути сеанс ліплення вареників на Пластову вечірку?? Неприпустимо. Виправляю.