Попри те, що в Марафоні в нас черги з добровольців в військомати, в реальності все, м'яко кажучи, не зовсім так. І тут виникає питання - а чому?
Якщо викреслити тих, для кого це "не моя війна", "нехай воює син Зеленського", прихильників теорії жидівської змови, і просто людей з альтернативною морально-етичною основою, більшість наче усвідомлює, що йде війна зі Злом, що є обов'язок, і що все це реально потрібно. І тим не менш, часто люди, говорячи дипломатично, не прагнуть йти в ТЦК, і проявляють дива винахідливості для законного і не дуже уникнення цієї долі. Можна було б внести всіх їх у списки ссикунів, не_мужиків, а то і просто зрадників, якби це явище не було настільки масовим, причому в тому числі серед свідомої частини людей. А воно саме масове. Чому так відбувається?
