google analytics

Sunday, February 18, 2018

Закони збереження

Несподіваний інсайт. Чим кращі в тебе умови на роботі, тим менше (!) в тебе свободи. На перший погляд це твердження може здатися дивним, але лише на перший погляд. Штука в тому, що чим кращі в тебе умови на поточній роботі, тим важче тобі знайти аналогічні.  А раз так, ти починаєш триматись за це місце. А це в свою чергу тягне за собою певну неволю. Адже тепер не можна бути вільним у своєму бажанні послати на три літери манагера, який неправий, і вільно висловлювати свою думку і позицію.

Saturday, February 17, 2018

ФБ нагадав. Рівно рік тому...

Якщо підйомник всюй день не працює, а замість черевик вам дали гівно, в якому соромно на город вийти - це не привід засмучуватись. Можна позасмагати на схилі під ром і філософіські розмови про безмежність буття.


Thursday, February 8, 2018

Легенда про Білого Орла (або Битва за Бердичів)


        Дійові особи. 

 Начальник  відділу, куди належали всі прогресивні люди, добрий вусатий дядько на прізвище Граніч. В золоті часи Граніч керував колективом обслуговування комп'ютера серії ЄС в складі сорока+ людей. Комп'ютер займав цілий поверх, при купівлі його по частинах подавали через вікно підйомним краном. А розбирало його вже моє покоління. Це був перший і останній комп в моєму житті, в якого дисковод важив біля чотирьохсот кілограм, і мав двигун як в каруселі "Плутон" в парку ім. Гагаріна. Згодом невблаганний прогрес замінив все це однією персоналкою під керуванням одного напівтверезого погроміста, але не про це мова.
      Ящук - начальник сектору суперпрогресивних Інтернет-людей у відділі прогресивних людей Граніча. Люди в секторі були настільки круті, що їм навіть практично не давали набирати привітання і некрологи ("ти ж програміст"), що постійно траплялось з іншими секторами і іншими прогресивними людьми. Не давали бо боялись. Ящука. Юра мав скромні габарити, вроджену інтелігентність і культуру, але при спробі чужаків зазіхнути на час його підлеглих, він кидався на їх захист з такою відвагою і з такою зневагою до субординації, що особисто я завжди в такі моменти стрємався, хоча він захищав мене. Пригадую що сам став об'єктом атаки лише раз, коли по приколу помнув його колекційну монгольську купюру. Пам'ятаю що тоді мало не обісрався, все як в тумані.
     Генту - кавалер ордену Героїв Болграда, який завжди правильно відповідав на гасло-вітання "Водку буіш?", міг за великодні свята випити відро горілки, і взагалі був хлопець хоч куди козак.
        Я - єдиний блакитний комірець в секторі, бо програміст. Людина, що на відміну від адмінів мила руки після туалету, а не перед (старий жарт про адмінів, пов'язано з тим що в них багато брудної роботи). Мене як могли  берегли від брудних адмінських робіт, бо я один вмів писати код, і неофіційно вважалось, що в мене руки ростуть із жопи.
      Лисий дядько в світлому кОстюмі - представник відділу маркетингу заводу Чезар. Про нього майже нічого не пам'ятаю, окрім вживання слів "Вводная" і "Видвігацца", що мабуть означало його зв'язок з армією. Ну то таке, персонаж тимчасовий. Але саме він і став тригером...

Monday, February 5, 2018

Робоча творчість 2

Репо ренейм

Они сошлись. Волна и камень,
Девопс и пайтон, лед и пламень,
обманутые простотой,
неделю фиксали деплой,

Ревьювали друг друга код,
Остановив работы ход,
сперва друг другу были скУчны,
но заняты одной бедой,
мы с Ендрю стали неразлучны...

Friday, February 2, 2018

Вірш

Робоча творчість. Навіяно триденним таском по перейменування гітхаб репо. Історія 100% правдива і відповідає віршу.

Деплой

***
хто на зміні там наступний,
фіксати деплой підступний,
ми з Андрієм за%^&ались,
знань чимало вже набрались 

папку перейменували,
всі скрипти вже поміняли,
і тепер рідмІ лишилось...
що там знову завалилось?? 

опускаються вже руки,
не працюють тепер хуки,
апп присвоюється репо,
в йодеплой лежить всьо ето 

А тепер постгрес не робить,
каже пасворд не підходить,
що тепер робить не знаю,
я ж два дні вже не бухаю

То ж деплойконфіг не має,
тих ключів що хоче сервіс,
пулреквест є вже готовий,
зараз збілдає все дженкінс

Щось нічого не змінилось,
Джеймс сказав чекати треба,
якщо зараз запрацює,
я стрибатиму до неба
***

Saturday, January 27, 2018

Оманлива простота


       Бухгалтерія. Кінець кварталу. Є три бухгалтери, які рахують одну цифру. При цьому всі троє отримують в результаті три різні суми. Права очевидно лише одна, і шляхом розкопок в нормативній базі з'ясовується хто саме неправий і чому. Перемога! Лишилось лише вказати тій, що помилилась, на її помилку, навести докази, і все - вона подякує і порахує правильно. 
      В реальності все геть інакше. "Третя" чомусь і чути не хоче про якусь можливу помилку. Вона "все робить вірно", вона "все життя так рахує", і взагалі - вона зайнята, їй не до дурниць. Три дні і пучок нервів витрачено намарно, цифра далі неправильна.

Monday, January 22, 2018

Ергономіка

Я вже було почав думати, що то зі мною щось не так і мені все не подобається. Але коли взяв в руки книгу "Design of every day things", то зрозумів, що не один я "глибоко стурбований" станом речей в сфері ергономіки речей.
Отже, у продовження серії публікацій "Я офігенний дизайнер, а мої клієнти - мазохісти", наводжу приклад змішувача для ванни, яким користуюсь асабіста я, і принцип роботи якого є дуже популярним.
Так от. Щоб перемкнути воду з душу на кран, потрібно (увага) потягнути кнопку, і злегка провернути її в бік. Скажіть, Ви колись в житті тягнули кнопку? А мокрими руками - тягнули? А мокрими руками в шампуні чи милі? Дизайнер вирішив, що це - зручно! Користуйтесь.
Я - молода здорова людина в добрій фізичній формі. Не дитина, не слабка жінка, не інвалід.
Але навіть мене це конкретно за...бло. Зато - красиво!


Tuesday, January 16, 2018

Назарре і Сінтра

Потусивши до Нового Року в Порто, ми під супровід страшної зливи сіли в потяг, і поїхали в Лісабон. А тепер кілька слів про поїзди в Португалії. 


Monday, January 15, 2018

UK Xmas 2017-2018

Для сімейного архіву.


Ціна життя

Давно вже помітив цікаву штуку - чим нижчий розвиток країни, тим менша ціна людського життя в цій країні. Гадаю, саме тому в нас дітей возять на кермі, а задні пасажири ніколи не пристібаються. Саме тому в Берліні перегородили всю вулицю на години для розслідування дтп з жертвою. Саме тому в таких випадках в Англії закривають весь мотовей на 6 смуг. Ціна людського життя висока. А в нас - низька. Сайд-ефект бідності.

Коли це стосується абстрактного суспільства, це статистика. Коли це видно по твоїх близьких, це прикро.


Saturday, January 13, 2018

Дякую :)

- Тато, ну давай подивимось одну серію Якось у Казці, ну будь лааааска!
- Добре
- Але там місцями страшно. І іноді так цілуються...
- Тоді може щось інше?
- Нічого тато, я закриватиму тобі очі.

Аеропорт Манчестера, дідо і внучка

Ярослава доросла до стану, коли може запросто йти аеропортом з дідом, і теревенити з ним за життя :)



Friday, January 12, 2018

Місто, де можна спитись

Вибачте, буде трохи селфачів.
Для пам'яті

Так я пив хіба в Дубліні. А, і ще в Амстердамі звісно. Але тут все було зовсім інакше. За тиждень в мене було враження, що ще трохи, і моїми судинами потече чистий і з хорошим гемоглобіном Портвейн. Портвейн. Не срані три сокири, якими труїли громадян СРСР, а шляхетний потужний напій з берегів річки Дуоро, що протікає через місто Порто. Портвейн. Напій, що його Гриць Якович і Іван Опанасович п'ють вранці, вдень, ввечері, а також вночі. І я їх розумію! Божественна штука.


Sunday, December 31, 2017

Про житло в подорожах

Фото реальне. Номер двомісний. Спробуйте виконати MorningShitChallenge в такому номері...
В принципі, не лише в подорожах. Але в подорожах це висаджує найбільше, бо ти приходиш у чуже житло. Мережевих готелів це майже не стосується, там з цим все добре. Готельєри з іменем і досвідом, справу свою знають, і номери проектують так, щоб людині було зручно. Щодо міні-готелів і апартаментів, тут все дуже пічально. Куррва, чому люди, коли проектують житло, не думають про його зручність для тих, хто буде там жити? Чому на першому місці при проектуванні житла стоїть офігенність і дизайнерські ви%%они, а не зручність для мешканців?

Thursday, December 28, 2017

Хороший початок.

Because you were naughty, Japan (Євген)!
 
(C) Evelyn

Здається, я досі ще не відійшов від вчорашніх вражень, а поки вони свіжі - потрібно написати про цей пекельний день. Взагалі, всі найкращі тексти (та й найкращі речі загалом) завжди пишуться під натхненням, а ця штука, нажаль, швидко прокисає. Тому, якщо з Вами щось трапилось, і Ви плануєте написати про це згодом, коли матимете час - будьте певні - Ви напишете гівно. А оскільки його на просторах і так через край, не гаймо часу!

Wednesday, December 20, 2017

Конспекти


Пластовий записник. Тема - табірництво.


Історичне фото

Скрам-тренінг, Логіка, 2008 чи 9-й рік. Мене там немає, не шукайте, але надто багато знайомих. Порахував, що п'ятеро з присутніх заснували свої компанії і тепер пузаті СЕО :)


Tuesday, December 19, 2017

Фотосессія, останні теплі дні 2017 року

Фотосессія, останні теплі дні 2017 року. Парк Франка і Палац Потоцьких, Львів



Sunday, December 10, 2017

Кінець річній боротьбі

Це була цікава історія. Питання, що мало б вирішитись за один день, вирішувалось рік. Спочатку писали відписки - "не передбачено". Потім відписки мене вкурвили, і я почав писати звернення про бездіяльність. А потім і записався на особистий прийом до заступника мера. І от після цього нарешті крига скресла, і тепер тролейбус на цьому перехресті більше не буде заблокованим припаркованими аби де рагулями.


"Я зроблю з тебе людину, навіть якщо ти від цього здохнеш"



Friday, December 1, 2017

Галицька РДА закриває гештальти

Тиждень тому писав електронне звернення щодо пошкодженого тротуару на вул. Матейка, 7. За тиждень. Ні, не так. За тиждень!! Галицька РДА не просто зремонтувала цю ділянку, але й (увага!) зремонтувала всі аналогічні пошкодження на сусідній вулиці - С. Крушельницької. Сама. Без заявок. Круто, круто, круто!
Андрій Зозуля, ви цього разу великі молодці, дякую!
 
 

Monday, November 27, 2017

Відкриття Гравітації

Що за врожайний на приколи день вчора був:)

    Граємо з малою в Стікс. Це такі палички - висипаєш їх хаотично на поверхню, а потім кожен бере по одній. Якщо при витягуванні купа поворухнулась - перехід ходу. Хто не в темі - спробуйте, я свого часу все літо за цим провів :) Так ще й досі стоїть в мене перед очима Руля, який з перекособоченим від гніву обличчям дико волає: "Ні...уя не покачнулось!!!"
Він згодом здається в тюрму потрапив, но то таке.

Sunday, November 26, 2017

Сила Історії

     Тільки встиг розчаруватись в Патрульній Поліції, і на тобі! Ніч. Проспект Свободи. І тут така думка - 

Блін, а я думаю щось не так - якось надто темно. А то я фари після стоянки забув увімкнути. Як я міг це провтикати?!

     Їду собі далі. І тут бачу - за мною сині маячки. Досупроводжували мене до проспекту Шевченка, і почервоніли. От, думаю, закони Карми - щойно сказав в фб що толку від них ноль, і тут настіг  мене караючий і штрафуючий меч...

Правильне виховання

    Отримав листівку (не наклейку) від невідомого автора на парковці КінгКросу - став на жовте поле, яке (тепер розумію) призначене для переходу пішоходів між перпендикулярними зебрами. 

    Шо сказати... Круто! Той, хто писав цей текст - великий молодець. Листівка має одну відмінність від всіх відомих мені робіт в цьому напрямку - вона не робить з порушника негідника автоматично. Натомість, автор припускає, що є купа людей, які щось порушують, не розуміючи чому так не можна.
Впевнений, що на більшість порушників так можна вплинути, і це більш ефективно, ніж стандартні методи.


Реформі кирдик

З особистих вражень і спостережень - бензин закінчився, мотивовані люди - закінчились, гордість і гідність - випарувались разом з рожежими мріями. Те що лишилось - викликати страшно, та вони й не приїдуть. Кароче, Амінь, можна закопувати. Нижче - коментар від одного з очільників патрульної поліції Львова, що прийшов на хвилі ентузіазму після Майдану.


Як приємно таке чути

Раз я багато разів чув подібне від екс-логіканців, а тепер і від контори, до якої і стосунку толком не мав - значить щось таки я роблю правильно!


Перша допомога

Ні, я не здавав на права, і ніхто мене туди не відправляв. Самому було цікаво - не раз бував в ситуаціях, коли такі знання не завадили б. Висновок - незважаючи на те, що я завжди цікавився медициною, і в порівнянні з середньою людиною знаю мабуть більше, мені було цікаво і корисно. Можна було спробувати що таке масаж серця і дефібрілятор, скористатись турнікетом для зупинки кровотеч, і отримати прикольне селфі на пам'ять :)


Деталі - клацайте Далі...

Sunday, November 12, 2017

Make the World a Better Place

    Презентація для тих, хто хоче брати участь у наведенні ладу в своєму місті і своїй країні, але не має досвіду, і не знає з чого почати. Те, що це вимагає самопожертви, і робить з людини маразматика - не більше, ніж шкідливі соціальні міфи, що не мають під собою жодних підстав. Як і те, що влада недосяжна для людей, все довкола людям заборонено, і все, що нам лишається - голосувати, платити податки, і раз на 10 років виходити на революції. Всі ці широко розповсюджені думки - не що інше, як небезпечна дезінформація, що робить з людей “електорат”.
   
    Насправді, дуже багато залежить від нас з вами, а не від Андрій Садовий, Петро Порошенко, чи його сина, і не варто чекати на той час, коли за нас зроблять “класно” інші. Ми можемо долучатись до цього самі, і наближати цей момент. І це - нескладно, цікаво, робитиме вас сильнішими, і навіть приноситиме задоволення - як від процесу, так і від результату.

    В презентації розповідається про те, як брати активну участь в управлінні своїм містом і своєю країною, і як робити це так, щоб не ставати при цьому занудним маразматиком, і не присвячувати цьому все своє життя. В цьому матеріалі зібраний докупи мій особистий досвід, накопичений за 5-6-7-8 років. Користуйтесь. І долучайтесь. Чим більше людей матиме активну позицію, і дбатиме про свою землю не словом, а ділом, тим кращою буде світ довкола нас.



 Для тих, кому не сила це слухати голосом, слайди тут

Sunday, November 5, 2017

Чому одні країни багаті, інші - злиденні


Ідея з відео настільки трендова і широкопоширена, що мені аж соромно писати, що я вважаю її абсолютно невірною.

      Кароче все що в ролику повністю тре перевернути з голови назад на ноги :)
Я от думаю, що все насправді з точністю до навпаки, і багаті країни мають некорумповане з розвиненими інститутами Держави суспільство саме як наслідок матеріального добробуту. Я можу навіть це +- д
овести, причому на хлопський розум. Легко уявити себе з зп 2к грн в місяць. Всі там були, а деякі і далі є. І згадати яка була межа бажань і чого хотілося. Хотілось:
  • одні штани на два сезони
  • щоб вдома була санітарна побілка
  • щоб дожити до зп

Friday, October 20, 2017

Проповідь таксиста

Трохи пафосний, але повністю правдивий текст.
Це був типовий таксист на старому розбитому бусі. Молодий хлопець, до 30-ти. З дівчиною, що сидить на підлокотнику, бо інакше нас четверо ніколи б в кабіну буса не влізло. Ну класика. Потім вона вийшла, і ми лишились троє. З Зеленої, 253 до Гвардійської між нами - мною, Джаспером, і таксистом, була звичайна вікінгська розмова - про те скільки років машині і прочі карбюратори. Джаспер - зветься так тому, що Стьопа чомусь весь в якихось диких шрамах. Хто читав Сутінки Стефані Майер - зрозуміє. Ну але не в тому справа.

Thursday, October 19, 2017

Забуте.

Тустань. Рік тому.


Wednesday, October 18, 2017

Всьо шо нажито непосільним трудом - всьо пагібло







Злодюжки! Ви позбавили мене автомобіля на два тижні :)

Tuesday, October 17, 2017

Перехрестя - фінал

Шматочок Голандії на Новому Львові. А я тєбє гаваріл шо етат дєнь настанєт! Ето будєт! А Ти нє вєріла!
(С)
Ну шо, Perfectial, це почалось рівно два роки тому, і вже й не всі дожили до результату (including me). Але все ж це сталось. Нижче я додам частинку історії (те що зберіг) цього питання. А загалом - це добрий приклад як ми можемо впорядковувати простір довкола себе, і робити наше місто і світ загалом кращим. Це нелегко, і нажаль стає дедалі важчим, але шлях до хорошого не буває простим. Не розчаровуйтесь.
Подяка Myroslav Holyak Alexander Odukha за небайдужість і сприяння. А також всім Перфекционістам :)
Амінь.


Friday, October 6, 2017

Всі в зборі

Літо 2017. Ярослава, Іванна, Я, Наташа, Евелін, Вероніка, Річард

Wednesday, October 4, 2017

Ми. Стрийський парк

Ми. Останні теплі дні 2017 року. Ярослава хотіла нову аватарку, була зажурена сваркою з другом, і мала романтичний настрій.

Monday, October 2, 2017

Sunday, October 1, 2017

Без душі

Ярослава збирається на прогулянку з другом.

- А якщо він зараз напише що прогулянка відміняється? Ти будеш засмучена?
- Я не буду засмучена, я просто прийду до нього додому і вб'ю його. Кухонним ножем. Тоді ми будемо квити. Я без душі, він - без тіла.

Блін... де то все береться?

Monday, September 25, 2017

Перехрестя. Тендер

Нажаль, я не дожив офісним життям до цього знаменного моменту, але тепер є надія, що перехрестя таки реконструюють. Тепер по ньому проведено тендер, і обіцяють скоро розпочати роботи і до кінця року зробити.




Thursday, September 21, 2017

Tuesday, September 12, 2017

Педро і Міша

Для всіх, хто не розуміє в чому вся паскудність ситуації, і бачить в подіях лише незаконний прорив кордону і тимошенко поруч з міхо. можна навести приклади з мікрорівня. В краплі відображається море.

      Ваш ЖЕК роками нічого не робить і не реагує на звернення громадян. При цьому будинок просто псується. В один прекрасний момент терпець Вам уривається, і Ви йдете в РДА, де жалієтесь на ЖЕК. Наступного ранку до Вас приходить комісія з ЖЕКу щоб перевірити наявність незаконних перепланувань і виписати Вам штраф. Все законно. Абсолютно законні розборки з чіткою метою сказати - не вимахуйся, буде гірше. Якщо Ви думаєте що це якась фантастика, то це було особисто зі мною і не раз. А було і не лише таке, просто не хочу растєкатся мислію по дрєву.
Якщо хтось не знає що таке ЖЕК і йому це далеко, можна і ближче. Уявіть що Ви написали в прокуратуру заяву про те, що міліція не шукає Ваш телефон, вимагаючи з Вас бабки. Наступного дня до Вас в офіс приходить перевірка, яка знаходить незаконну вінду і 2гб порно, і конфіскує всю техніку. Все законно.

     Як би це пояснити, репресії в невідверто диктаторських диктатурах завжди юридично бездоганні. Дисидентам шили педерастію і тунєядство, ви що книжок не читаєте? Це ж просто. Не можна пропускати такі кроки з боку голови держави, принаймні я цього не терпітиму. При цьому мені відверто несимпатичний ні Міша ні Юля ні Семенченко, але з голови держави геть інший спрос, ніж з кількох популістів. Голова держави не повинен до такого опускатись, це рівень дно_дна.

 п.с.
Для всіх хто не слідкує за змінами законів, стаття про незаконний перехід кордону декриміналізована ще за Портнова, якщо не помиляюсь. Разом зі статтею Контрабанда. Отак.

Saturday, September 2, 2017

Фасадні роздуми. Трагедія спільного.



    Останні п'ять років я активно займаюсь зокрема обслуговуванням будинку, де я живу. За цей час я накопичив неабиякий досвід спілкування з людьми, і чуюсь в силі написати невеличке ессе з людської психології в галузі керування спільним. Зараз саме слушний момент - незважаючи на біль в спині, в голові ще роїться певне натхнення, зокрема через більш ніж скромну реакцію сусідів на ремонт фасаду, що щойно завершився. Це дещо сумно, але абсолютно збігається з попереднім досвідом, і тому було повністю очікувано. Настав час розповісти як все це працює, і чому на даний момент громада не може керувати нічим добре. За виключенням випадків, коли всередині є диктатор, що всіх нагне, або божевільний, що все робитиме за всіх. Думки жодним чином не претендують на об'єктивність, вони доволі невеселі, але ніхто не переконає мене в іншому. Це - мій досвід і моя приватна думка. Всі збіги з реальними будинками і людьми прошу вважати випадковими, тож якщо Ви випадково впізнали себе - я не винен.

Перше вересня. КМДШ

Цього року ми перейшли в іншу школу, і в нас була лінійка без виступів представників районо. Ми не харились годину на спекотному пляцу в дворі школи, і замість дивитись на парад першоклашок і сексапільних випускниць - дивились на танець "тьюторів" - так тепер називається наш класний керівник. І це дівчинка 22-23 роки, да, їй би самій ще в школу :) І ще там був фуршет, нехай і малий і тверезий, але! Кароче, було круто, але от паркуватись в Парку Культури - то є недобре, ми жеж иліта, нє?


Wednesday, August 30, 2017

Саша і Про

Це той випадок, коли ти 4-й раз відвідуєш те саме місто замість ліпити три нові наліпки на хлд, і зовсім про це не шкодуєш. Бо в цьому місті живуть друзі. Цього разу нам запустили віззейр, і замість 8 годин кордону і 12 годин автобанів, дорога двері-двері зайняла чотири години. Так-так, це не помилка - чотири години, і ми опинились в обіймах Саші, Олі, і їх незрівнянних стейків.


Tuesday, August 8, 2017

Тустань-2017

Іванка з Ярославою відпрацювали свій третій фестиваль середньовічної культури Тустань! Ярослава вже знає всіх - реконструкторів, волонтерів, дирекцію, і провела там чудовий тиждень. Незважаючи на дику спеку, я також отримав масу щастя від лицарських боїв, нічного штурму фортеці, коней, і просто від атмосфери і класної локації!
Закинув їх в Урич за тиждень до фестивалю, і побачив як в спеку люди працюють над облаштуванням території. Повернувся додому, одразу заліз в душ, рука потягнулась до крана, і... завмерла. Я не зміг увімкнути воду - стало соромно.



Sunday, July 23, 2017

Кінець епохи

    Найкращому в світі офісу кінець. Я не буду постити фото з пакувань, бо це сумно. Я не буду постити селфі з фаревЕл-паті, тому що фаревел-паті не буде. Буде лише сум в очах, сконцентрований в одній точці погляд, і механічне складання речей в коробку. А потім - виїзд в момент коли нікого не буде в офісі - щоб не було болісних прощань і запитань, що ятрять душу. І ще буде жаль. В такі моменти я шкодую про те, що належу до сентиментальних романтиків, і в моїй душі забагато рецепторів. В такі моменти хочеться, щоб їх стало менше, а з ними менше стало почуттів, емоцій, і вражень. Так легше жити.
     Зараз я допишу в чат прощального листа, подякую всім за те що були поруч, про щось промовчу, щось не зможу вимовити, про щось забуду. Більшість людей сприйме це прощання як спам, голосно скаже "ку...ва, кому це цікаво", і піде їсти. А я візьму в руки коробку, попрощаюсь внизу з вічним охоронцем паном Іваном, і більше ніколи сюди не повернусь. Вдома на мене чекатиме той самий коньяк, до якого я звик в цьому офісі, і Іванка, яка дуже захоче мене розрадити, але не зможе навіть зрозуміти мене.

Привіт
Не бійтесь, це не черговий збір підписів за ремонт дороги чи перехрестя. В п'ятницю був мій останній день в офісі. Зараз буде багато сентиментів і геть невікінгських слів, тому цинікам і "міцним горішкам" мабуть краще далі не читати. Хоча я й не був повноцінною частиною Компанії, я звик до цього місця, і полюбив його. Ці два роки були однозначно найкращими роками мого офісного життя, і я завжди пам’ятатиму ці часи і людей з вдячністю і ностальгією. Думаю, що такого неймовірного офісу я не матиму вже ніколи.
Мій друг, собутильник, і співрозмовник в часи творчих і особистих криз Роман, біг босс Андрій, Перша Леді, близький відділ бухгалтерії, дружній відділ рекрутингу, пан Іван, Остап_людина_що_тримає_слово, алкоерудит Костя, найінтелігентніший в світі СТО Іван_що_притримав_мені_ліфт, найкращі з бачених мною, дивовижно чуйні до юзерів адміни, особисто колишній Верховний екс-Адмін Саша, Северин-Джун, Оксі, жартун-ерудит Олексій, прибиральниця нашого поверху пані Наталя і її весела колежанка, ті_кого_я_вітав_з_Днем_Учителя, і всі-всі, з ким я перетинався, але забув, чи з певних причин не зміг тут назвати - я дуже дякую всім вам за часи, проведені поруч! А Компанії вцілому - за неймовірну гостинність. З вами було кльово.
     Нажаль, навіть найкращі часи колись закінчуються. Ні, не так. Найкращі речі зазвичай закінчуються швидко. Так сталось і цього разу. Перепрошую, що з особистих причин я не можу організувати фаревелл-паті. Та проститись з тілом ушедшего все ж матимуть можливість усі бажаючі. З ранку понеділка 31.07 в к. 611 на моєму столі стоятиме мій улюблений коньяк. Кожен, хто має бажання сказати мені цьом-па-па - зайдіть і випийте 50 за мій спокій. Можна 100. Мені буде дуже приємно. Нажаль, мене не буде, але в цей момент я обіцяю голосно гикнути десь далеко, згадавши доктора Цвака, посиденьки на терасі, і розбавлений колою Лагавуллін з чіпсами. І тоді десь на небі має з’явитися веселка.
     Ну ладно, досить. Нехай неcк.азане лишиться неск.азаним. Я ще деякий час з’являтимусь в спортзалі (адміни, я вас в цьому заповіті згадав, а ви не вимикайте плз мою картку :)), тому не хрестіться, побачивши мене. Це не привид. Колекція пляшок лишається Перфекшиалу, оскільки я бачив подібну у Остапа, і хотів би зробити свій скромний внесок в експозицію цього музею. Ще раз дякую Компанії за притулок, а всім Перфекшиальним людям - за те, що ви були поруч. Сподіваюсь, всі наші позаофісні добрі справи не припиняться, і ми зробимо ще багато цікавого і корисного для цього Світу. З найкращими спогадами.
Євген Коваль, к. 611

Tuesday, July 18, 2017

Кільце готове

Ех, ми добили кільце в Стрийському Парку! Дві вилазки, і велика проблемна ділянка стала гарною. А ще - Костя купив кльовий байк, на якому пофоткались всі бажаючі.


Sunday, July 16, 2017

Сенсею Рей!

Добірка накопичених ФБ фото з айкідо. Щоб не стерлось з пам'яті.