Листівка

Знайшов в під'їзді листівку українською від пуштунів з поясненням ситуації і проханням зупинити геноцид пуштунів Пакистаном. У Львові!
Подумав. Для когось - це лише сміття, папірець на підвіконні. Для когось - зіпсоване життя і гора проблем. Для когось ці 27 млн - просто сепаратисти, яких потрібно знищити або "пацифікувати", і це не від слова "пацики". Скільки таких ситуацій довкола - страшно навіть уявити. Подумав, що мабуть в 39-52 роках в якомусь аргентинському під'їзді цілком могли знайти листівку про те, що ніякі західні українці насправді не сепаратисти, вони просто хочуть мати свою державу...

Ніка

Ніка влітку.

Арсен Барісич, Зе, і я

     Іноді мені в стрічку потрапляють відео деяких "активістів", більшість з яких на мою думку абсолютно не гідні цього титулу. І от вже рік в них мода - при зупинці їх патрульними за очевидні порушення, тиснути на те, що авто поліції не мають дозволів на "люстри", мігалки, чи як ще їх там звуть.
    Патрульні всі реагують однаково - розводять руками і мичать, наче барани. Виглядає це реально жалюгідно, і на таке витирання ніг об залишки цієї держави соромно дивитись навіть цинічному мені Тому якось на досугє я написав звернення до Управління Патрульної Поліції з логічним питанням вибити собі ці дозволи, або пояснити чому це неможливо. Було це 24.05.19.

Люди не бідкаються

Зранку чистили Океан, тепер Нова Пішта, ну що за день
Є у Львові одне відділення, дуже центральне і дуже зайняте, яким я постійно користуюсь, і де постійні проблеми з терміналами. То не приймає карту, то один термінал на всіх операторів, то приймає карту з 10-го разу, а про пайпас можна було лише мріяти.

- А люди? Як же люди?
- Бідкаються люди!
- До операторів зверталися?
- Оператори розводять руками...
...

Так тривало більше року, аж поки під час підйому до себе від відділення я не зареєстрував скаргу в кол-центрі Нової Пішти. Згодом вони мені відзвонили і все розпитали. В результаті тепер кожен оператор має робочий термінал з пайпасом. Не дякуйте

     Мораль. Якщо людей щось не влаштовує - вони мовчать. Точніше, вони бідкаються. Але бідкаються не туди куди потрібно, а між собою на кухнях. Я спостерігав це на всіх своїх роботах, і взагалі бачу це все життя. 90% людей мовчатимуть і бідкатимуться одне одному, вважаючи, що про їх проблеми має бути відомо автоматично. А насправді - мовчати і бідкатись - найгірше, що ви можете зробити. Більшість проблем дуже швидко вирішаться, якщо лише сказати про них вголос тим, хто може вирішити питання.

4ocean

Чудовий приклад як людина може зробити щось Велике, крім місії набивання великого черева!

Ці два чуваки-серфери вирішили, що серфати в океані пластику і іншого гівна їм не хочеться, але вони не повторили патерн "Люди бідкаються", а взялись до справи.

Як результат, ініціатива працює в 27 країнах, і з океану вивезено дофіга тон пластику.

Тепер, вибираючи з моря сміття, я робитиму це з їхнім брендовим браслетиком на руці, який можна купити на сайті 4ocean.com, і таким чином підтримати проект.

Випуск Яріка, 7-й клас

Рафаель, Зубра. 7.2 орендували будинок на 12 осіб, і тусили так, що на ранок класна керівничка втікла по-англійські :) Будинок трохи засрали, але добре хоч не спалили...

Салат від Яріка

Бомба. Смачно, красиво. Зроблено з нуля все саменькою.

тв-тупняк

Дивлячись серіали на Нетфліксі, помітив дві речі. 

    Перша - сумна. Знайти щось, що хочеться дивитись більше, ніж 15 хвилин, дуже тяжко. Причому я НЕ шукаю якісь шедеври. Більше того, моя мета - прокачати ангельську, а не знайти щось хороше. Мінімальний сюжет, мінімальна логіка, і +- гарні фейси - і мені було б цілком досить.

     Але навіть це - проблема. Ніби безкраї простори англомовного контенту, але щоразу враження таке, що прийшов у фастфуд, і обирати можеш лише між сортами гівна. Переважно це або якась голівудська банальщина з претензією на о%уєнно глибокий зміст, або просто мура, без жодних претензій, і з настільки поганою грою акторів і логічними пробоями сюжету, що дивитись це я не можу навіть заради навчання.
 

       Друге спостереження ще сумніше. Таке враження, що в США прийняли якийсь закон, згідно якого кількість ліжкових сцен повинна бути поділена 50/50 між традиційними і трендовими орієнтаціями. Раніше я цього в фільмах не помічав. Раніше в кожному фільмі мала бути одна гей-пара, і всі до цього звикли. А з останніми серіалами ну просто якась біда. Стільки чоловічих жоп, як за останній місяць, я мабуть не бачив за все життя, не кажучи вже про поцілунки і все решта

Мій ДН

Новий спосіб вітати. Прокидаєшся такий, думаєш піти умитись, заходиш за кут кімнати, і тобі в плейстейшн летить торт. І так двічі на день...

А традиція жеж була започаткована раніше :)

Користь спорту

Цей ранок повний сюрпризів. По-перше, нарешті я відчув ефект від ранкових занять на майданчику! Прийшов бармен з закладу в парку, і попросив допомогти відкрити бар, піднявши важчезну кришку вагончика. А потім приніс нам з іншим "помічником" два коктейлі.
"Хоч якась користь від спорту!" - одночасно видихнули ми, і пішли далі на турніки.

     Дія друга. При виконанні добровільно-виправних робіт мені забракло піску, і я попросив в двох роботяг що будують будинок в дворі, піввідра. А потім в знак подяки приніс їм два пива.
І тут один з них каже - "а я не п'ю". Я прямо на виході зі свого орального апарату зловив слова "Як?? Мужик, ти мішаєш бетон, носиш сміття, і не п'єш навіть пива?? Ти будівельник чи професор японської філології?"
Причому, часто не п'ють колишні алкоголіки-хроніки, але це пацан років 25, і дуже здоровий на вигляд. Одним словом, диво та й годі. Але - приємне диво!

Що значить легалайз!

Many many years the "Watered Monday" Day (Monday after Easter) was kind of a problem in Lviv because of gangs of crazy youngsters pouring water on random people (mostly young women) on the streets. Since Lviv has tons of tourists which have no idea such things can happen, this  used to cause a lot of problems to girls coming to the city, and lots of conflicts with police.

Це не повноваження президента

Вже цим реально задовбали. Наче розумні люди, але якимось чином в них в головах цілком вкладається обіцянка кандидата в президенти зробити долар по 10, дати тисячу гривень в день зп солдатам, і інша аналогічна обіцянкам Зе дичь. І з цими обіцянками вони цілком ок, поки їх дає їхній кандидат. Коли їх дають всі інші - це ужас-ужас і "чужі повноваження".
Щоб трохи спростувати цю *в принципі* правильну ідею, скажу, що в нас парл-през форма лише на папері, а насправді кожен президент так чи інакше формує в парламенті свою більшість, і тому всі подібні обіцянки виконати в принципі може.

От про що реально потрібно думати, так це про те, що їх немає сенсу давати, поки в країні малий ввп на душу населення. Але тут я просто здаюсь - в цій країні, здається, всі - від колгоспника до президента вірять, що в бідній країні можливі високі зарплати, чесна поліція, чисті лікарні, і хороші дороги.

Ескобар :(