Де працює тато ?

Логіка вже другий рік поспіль організовує конкурс великоднього малюнку для дітей працівників. Отже, мені випала нагода достроково виконати свою обіцянку Іванці і Ярославі, і показати їм де працює і як важко він заробляє на шмат хліба і "рибку на канапки" (С) Ярослава.

Дерева

Нарешті прийшла весна і ми зреалізували свою ідею - посадити для Ярослави деревце у нашому парку. Нарешті мій мозок згенерував щось путнє - це деревце зростатиме разом із нею, і виросте велике-превелике, як слон :-)
Я чомусь був упевнений, що дістати саджанець, скажімо, дубочка, не складе жодних проблем - куплю на базарі. Але похід туди приніс розчарування - виявилося що продають там лише плодові дерева. Наступним кроком було гуглювання цього питання, що вивело мене на слід декількох фірм, які займаються озелененням і ландшафтним дизайном. І тут облом - вони продають декоративні дерева, які висаджують на подвір"ях особняків. Туї, падуби, в кращому випадку - клени. Дубів - нема. Наступна ідея викопати деревце в іншому парку щоб пересадити в наш трохи пахла вар"яцтвом, тому за деревами ми направилися у Брюховицький ліс. За порадою Іванки вийшли чомусь біля цвинтаря, і з лопатою в руках направилися вздовж могил шукати дуби.
Ще в маршрутці мене непокоїла одна думка - виявляється що дерева на зиму скидають листя і тому відрізнити дуб від не-дуба дещо складно. Блукали і шукали з півгодини. Здобиччю стала сосна і дерево невідомої породи, на якому я з нетерпінням чекаю листя для його ідентифікації.
Посадка відбувалася в суботу зранку, оскільки народу в парку в той час небагато, публіки ми не назбирали і міліцію на нас теж ніхто не викликав. Правда все було цілком легально - я заздалегідь попросив дозволу у працівників парку на цю акцію...

Я - драйвер !

Нарешті закінчилося 4-місячне навчання і тепер я - водій ! Останній тиждень пройшов без батька і чоловіка в родині, а три останні ночі мені снився проїзд нерегульованих перехресть, але я таки здав цей екзамен без жодних хабарів.
Всі ці казки про те, що іспит самому здати неможливо, видумані автошколами разом із ДАІ для видурювання грошей у населення. Через таку систему на дороги виїжжають люди, які ніколи не вчили правила, і стається, не сумніваюся, чимало ДТП.
А потім вся ця компанія розповідає як важливо знати ПДД, бо так багато народу гине (ой-ой як їх шкода), при цьому рукою намацує в кишені щойно отриманий за екзамен по ПДД хабар :-)
Куди світ котиться...

Згадується класика:

"...Я сумно дивлюся на наше покоління... жлобів невихованих. Гроші їм дорожче за храм святий. Мамоні, а не Богу возносять ці х** свої молитви..."

"Жизнь свою потрібно так прожити щоб соромно не було за роки що прожив ти їх так як п...ас паскудний"

Український аналог NASA у Львові

Як Ви думаєте, що це (див фото нижче) ? Фельшерсько-акушерський пункт у Богом забутому селі ? Сільрада десь у відселеній чорнобильській зоні ? Пункт обігріву лісорубів ?
О ні, Ви помиляєтесь ! Насправді це "Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу" при інституті кібернетики ім. Глушкова ! У центрі західної столиці Україні - місті Львові !
Всередині там скоріш за все 10 поверхів вниз, купа охорони, ультрасучасне обладнання і таке інше. Гарно законспірувалися...

Перший день практики

Вчора нарешті сів за кермо учбової автівки !
Враження незабутні - довкола купа знаків, машин, пішоходів, внизу педалі і мозок вперто не хоче це все разом сприймати і аналізувати в ріалтаймі. А є ще дзеркала, панель приладів і т.д.
Зараз так
- рушаємо, Учитель починає видавати команди, я намагаюся їх виконувати...
- бачу перехрестя і намагаюся згадати книжку з правилом і знаки які стояли перед перехрестям. Щось нічого не згадується, інструктор каже що робити. Оскільки часто я не встигаю, то він сам то і робить. Методика навчання заслуговує на окрему ремарку. Таке враження, що мене з першого дня спеціально возять найважчими ділянками - там де найбільше найдурнуватіших водіїв і найгірші дороги.

Спортивний куточок

Чи то життя в Україні стає краще як нам давно обіцяють, чи то просто курс бакса виріс, але я раптом відчув у собі Силу нарешті зреалізувати свою давню мрію і придбати до хати спортивний куточок !
Річ надзвичайно корисна як для малечі так і для дорослих ! Замовлялося тут:
http://www.ivasik.com.ua/cat/1292/product/12023/
Приїхало з Києва службою Інтайм дуже швидко і в цілості. Довго шукав цеглу в старих стінах своєї берлоги, але нарешті знайшов і надійно прикрутив це диво.

Діалог з колегою по роботі

Передмова - одеському камраду щось незрозуміло і потрібна моя консультація. Діалог (чи монолог) в айсікю:

(16:50:06) Alex, Odessa: блин
(16:50:09) Alex, Odessa: не могу панять
(16:50:16) Alex, Odessa: одной фигни
(16:50:36) Alex, Odessa: Ай нид хелп
...(7 хвилин чекання)
(16:57:17) Alex, Odessa: понятно
(16:57:26) Alex, Odessa: сдохну - стакан воды некому подать
(16:57:27) Alex, Odessa: *)
(16:58:20) 157448020: я тут :-)

Котлован

У нас за вікном офісу є три будівництва - житлові будинки. З початком кризи вони гальмували-гальмували, і в кінці року стали геть - після Нового Року ніякого руху там не спостерігалося. Сумно щодня бачити як понуро висять підйомні крани, а на даху потихеньку розлітається віночок - символ кінця будівництва "коробки"...
І ось вчора прихожу на роботу - будівельники копаються, екскаватор риє котлован аж зіпрів - робота кипить ! Ну, думаю, класно - кінець кризі !
Сьогодні приходжу - нема ні будівельників, ні екскаваторів, ні котловану (!). Ну з будівельниками і екскаватором ясно - показали комусь що щось роблять і пішли, а от котлован куди сі подів ?! Нащо було напрягати екскаватор...
Подумавши зробили висновок що це такий спосіб прибирання будівельного майданчика - все в котлован і вуаля...

Шуруповерт

Не знаю як це називається на українській, але то є така фантастична річ !!! Не знаю як я без нього жив. Та хіба то життя було... так... існування. Одна з найскладніших і наймарудніших домашніх робіт - це закручування шурупів, а ця штука такі завдання робить приємними, а власника сильним і впевненим у собі. Мало того - він ще і дзюри свердлить і мережі йому не треба - працює на акумуляторах.
Всім рекомендую !

Цікаві оголошення

Останнім часом я часто почав шкодувати що не скрізь ношу із собою фотоапарат - трапляються вельми цікаві речі які гідні увічнення у JPEG-у !
Ось наприклад нова кнайпа навпроти кормушки Політеху:
Це ж треба "Перший український канапковий КОНЦЕПТ" !
P.S. Що то таке є "концепт" - не думаю що це відомо навіть авторам вивіски...



А ось це оголошення ми зустріли між Арсеналом і площею Ринок.


Здається світова фінансова криза стає брендом :-)

Фіналгон блін !

Щось мене продуло. Сиджу я в новому кабінеті між холодною майже зовнішньою стінкою та вікном, тож це цілком можливо. Відчуття принаймні самі такі. Коротше - треба прогріти. Ні,я звичайно не лікар але відчуваю - треба прогріти і попустить. Аби скорше прийти до норми попросив Іванку купити мені мазь, якусь таку що гріє. Оскільки свого часу часто крутили рекламу "Фіналгону", то саме його я й замовив. Аптекарша спитала - "тре щоб добре прогріло ?"
- так
- Фіналгон - те що Вам потрібно...
Купила.
Весь день жив тільки Фіналгоном - ось що мене вилікує ! Прийшов з роботи, жінка намастила, мікроскопічні (це важливо для подальшої розповіді) частинки що потрапили на руку (там щоб мастити спеціальна щіточка передбачена) витираю об коліно і другу руку - най і там прогріє старечі кістки. Якимось чином щось потрапляє і на обличчя.
Намастився, сиджу і чекаю приходу. Приход не забарився - пекти почало так що хотілося дертися на стіну, рука стала абсолютно червоного кольору. Але це не все - дивлячись на коліно куди потрапила якась крапелька тої отрути ставало страшно за руку яку намастили повністю... Там утворилася червона пекуча пляма. Чомусь починають лізти в голову дурні думки про відсоток підробних медикаментів на нашому ринку і сумніви чи не суміш соляної і сірчаної кислот нам продали для прогрівань.
Ну - думаю - почитаю інструкцію - здається зараз саме час. По пам"яті:

"Мазь Фіналгон"
....
для посилення ефєкта... " ОЙ ОЙ ОЙ, це не потрібно, далі....

"прі пєрєдозіровкє возможно льогкоє бистро прєходящєє жженіє..." - це називається "льогкоє жженіє ?? Рука вже виглядає ніби її ошпарили окропом. Читаємо далі.

ага, ось !
"Для умєньшенія ефєкта прі пєрєдозіровкє смазать подсолнєчним маслом" - О ! Біжу на кухню, мащуся, чекаю... ефекта нема. Поглянувши на мою руку і бігання по хаті Іванка пропонує викликати "швидку" - відмовляюся.
Ладно, настав час для серйозної терапії. Пляшка "Хортиці", три стопки без закусі і кілька хвилин дають очікуваний результат - нарешті можна зупинитися бо вже не так болить. Рука така червона що злякався навіть тесть побачивши її через брудне скло кухні зі спільного коридору в темряві. Побачимо що буде завтра. А зараз піду-но я перехилю ще стопку для закріплення лікувального ефекту а заодно і стрес зніму.

Оце я розумію мазь...

Львівський будинок вчених

Вже другий рік поспіль потрапляю на вечірку влаштовану Школою Громадського Лідерства у Львівському будинку вчених. Інтер"єр там просто неймовірний !!! Нічого більш вражаючого не бачив у житті - всередині все зроблено з дерева і виглядає просто фантастично. Фотоапарат взяв трохи погано через незручне освітлення, в житті все набагато
краще !





Двійко видатних вчених сьогодення :-)

Паркомат у Львові

У Львові з"явився перший "паркомат" - пристрій для бєсчєловєчного (тобто без участі людини розумної) збору коштів за парковку машин. У США ними обладнана чи не кожна парковка. І доречі всі платять, хоча як це все працює і контролюється мені невідомо. У Штатах ці штуки на вигляд абсолютно примітивні на відміну від львівського супер-паркомату. Встановлений біля "Пятачку" за Оперним.

Ремонт вулиці Чупринки у Львові

Ось таке нагромадження бруківки - цілий курган. Потім її покладуть на місце вирівнявши основу. Дуже хотілося взяти одненьку для подарунку комусь з киян, але не всі такий гумор оцінять...

Аквапарк, річниця весілля

На річницю весілля замість іти в ресторан вирішили відвідати щойно відкритий Аквапарк. Найбільший в Україні доречі. Дуже сподобалось - все новеньке, сучасненьке і мокреньке. Особливо класні речі це басейн 50 м довжиною і гірки. Ми попробували три з них і перед кожним спуском мені було досить страшно. Та й в процесі теж. Заспокоював себе тим що все сертифіковано і безпечно.

Вхід в аквапарк (машина на фото - не моя).

Країна Мрій, серпень 2008

Музичний фестиваль Країна Мрій цього року проводився у Львові, у Шевченківському гаю. Було весело - випили пляшку Старого Ринку, зустрілися з Тарасом і ще купою знайомих, побавили Олега Скрипку наживо (див фото) ! Єдине чого не встигли зробити - музику власне не послухали...

Відпочинок у карпатах, серпень 2008

Після минулорічного відпочинку у класичному і дорогущому Яремче цього року вирішили пошукати щось дешевше і тихіше. Після нетривалих пошуків вибір зупинився на сонячному Закарпатті, с. Жденієво Воловецього району. Основним джерелом інформації був все той же http://karpaty.info. Зупинилися на готельчику Берегиня (http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/vl/zhdeniyevo/hotels/beregynya/) де номер з усіма зручностями пропонували за 100 грн/добу.
Купе поїзду Львів-Воловець виявилося досить комфортним, головне що працював кондиціонер і були нормальні сусіди. Хоч і дорожче плацкарти, але я бажаю їхати як людина, а не ВРХ :-) Далі таксі (100 грн) по надзвичайно гарним місцям кілометрів 20, під веселі розмови таксиста про місцеві особливості і цінності. Є там пост ДАІ, тепер вже закритий, під назвою "Золоті Ворота". Назву отримав за те що кожна вантажівка спинялася, водій давав 20 грн персоналу і їхав далі. Не давав - вантаж на огляд на невизначений термін. Та ж система - будки для оплати на виїзді з мосту - діє на справжньому Голден Гейті, тільки там, сподіваюсь, все законно :-)
Інший вартий уваги об"єкт - бункер "лінії Арпада", видовбаний в горі. Зберігся, кажуть, досить добре на відміну від всім відомого вінницького. Знаходиться у с. Верхня Грабівниця, за місцевою легендою має підземне сполучення зі Свалявою (50 км). Кожен може собі уявити що значить прорити 50 км в камені і зробити відповідні висновки... Але побувати там було б дуже цікаво.
Готель приємний, на 9 номерів, все чисте нове і зручне. Персонал ввічливий, кухня досить смачна і можна замовляти наперед по меню те що хочеш. Якщо б ще не було бару на території, який полюбляють місцеві, було б ще краще. Правда пиячать і ригають (бачив раз) здебільшого там по вихідним коли не можна працювати. Місцеві мешканці розмовляють з диким акцентом на вибуховій суміші трьох мов - української, російської і ще якоїсь геть ненашої. Особливо як щось між собою швидко труть, або, боронь Боже, сваряться - майже ніц не зрозуміло. Час деякі рахують як колись було в Австро-Угорщині - на 2 години назад від Києва.
З села видно гору Пікуй, про яку фолькльор каже: "Хто не бачив Пікуя той не бачив ніх...".
Природа довкола чарівна - ліс, річка, полонинки з купою ожини - є все ! Річка зветься "Жденіївка". Я там навіть купався. Холоднюща і зносить течією, але радості від того ще більше :-) Важке враження справило місце вирубки лісу - запах гнилого дерева, зловісна тиша... бррр, моторошно і не хочеться згадувати.
Наплечник для переноски дитини дозволив нам не обмежувати себе у пересуванні - можна пройти практично скрізь. Раз зайшли у хащі, з яких ледве вибралися і після того бажання екстріму зникло, найкраще то "матрацнічати" на полонинці. Комарів не було майже зовсім - про них ми згадали вже у Львові. Напевне в Карпатах для них надто холодні ночі.

Фото:

Ожина - трапляється на кожному кроці. Єдиний недолік - дуже колеться.















Будяк як будяк, але "size DOES matter" - його висота приблизно 2.5 метри, стовбур як у дерева :-)



















Наш готель, вид спереду. Посередині - бар і магазин, зліва - вхід у власне готель.


Фото зроблено з двору готелю. Вершина на горизонті - Пікуй.


Ярослава штурмує свою першу гору :-)



Вид з полонини на гори, недалеко від готелю.


Файне місце для "матрацнічанія" - стелиш килимок і валяйся хоч весь день. Найімовірніше що за весь день не побачиш жодної людини.


Реклама "Логіки" :-)


Купання у Жденіївці. Холодна і стрімка як все в Карпатах. Але дуже класно.





Ярослава примудрялася спати в наплечнику. В горах сон приходить швидше внаслідок отруєння киснем :-)


Річка після дощів у Карпатах істотно виросла і стала каламутною.


В сонному стані ми дійшли до готелю, поклали дитину на ліжко прямо в наплечнику і так вона проспала належні півтори години.

Deuter Kid Comfort

Deuter Kid Comfort це наплечник (рюкзак) для переноски дитини. З візочком не дуже поїздиш - з ним проблематично впхатися навіть в трамвай або тролейбус, не кажучи вже про маршрутку. Крім того прохідність його невелика, тобто при виїзді на відпочинок батьки вимушені обмежуватись дорогами. В карпатах з візочком взагалі немає що робити - перевірено на власному досвіді в Яремче. Це дуже обмежує свободу пересування батьків. Крім того ,нормальний візочок - штука важка і велика, а маленькі візочки мають нульову прохідність. Отже ми вирішили спробувати спеціальний наплечник для переноски дітей. Вибір тут невеликий - я бачив тільки фірми Deuter - дуже іменита фірма, що робить туристичне спорядження. Тест драйв проводився на самому крутому з усієї серії Deuter Kid Comfort - третій версії. Він же найдорожчий і найбільший з усіх трьох. На фото саме він. Друге фото - сон в наплечнику. Картина насправді вишибає сльозу - голова катуляється збоку, ножки розслабляються і катуляються внизу... краще так не спати :-)

Результати тест-драйву такі:

Плюси:
- прохідність майже дорівнює прохідності батька
- в порівнянні з носінням дитини на руках або на шиї - незрівнянно легше.
- легко вміщається в громадський транспорт і машину
- дитині там досить комфортно

Мінуси:
- на відміну від візка в наплечнику не поспиш, тому треба щось вирішувати зі сном
- по жарі ходити дуже важко. Як зрештою з будь-якою ношею

Висновки:
Дуже потрібна річ для нетривалих мандрівок коли потрібно кудись доїхати громадським транспортом. Незамінний там де не пройде візочок - наприклад при походах на природу. Замінити візочок повністю ним не вдасться - в них різне призначення...
Ми вибрали для себе першу версію - Kid Comfort 1, оскільки він значно дешевший і менший

Шторм у Львові

За все життя не можу пригадати такої бурі. Почалося з нічого майже несподівано. Вітер був такий що страшно було сидіти біля вікна, видимість за вікном нульова - нічого не видно крім майже горизонтальної від сильного вітру зливи. Темно і страшно, справжній катаклізм. Природу ковбасило менше години, потім все стихло лишивши по собі численні поламані дерева і переляканих людей... Фото нижче зроблені в парку Костюшка (Франка) по дорозі додому.

Європотяг

Йдучи в ногу з українською модою додавати до всього доброго префікс "євро" з радістю повідомляю про європотяг. В нього ми потрапили випадково - потяг №147 був призначений єдиний день у році 14.06.08, якраз коли нам потрібно було додому. Він ще зовні викликав великий подив оскільки був як щойно з душу - чистенький і охайний. Заходимо в вагон в Бердичеві - прохолода, свіже повітря, чистота і краса. Все новеньке і дуже гарне. Полички обшиті тканиною, в коридорі і кожному купе індикатори зайнятості клозетів як у Боінгах. І ці туалети чисті. Доречі, злив теж дуже подібний до зливу в боінгах - зі страшним шумом і тягою. Кондиціонер працює, вікна/двері - відкриваються ! Мало того, на них є протимоскітні сітки !!! В купе пульт керування (на фото нижче). В т.ч. кнопка виклику провідника. Правда я помилково її клацнув і ніхто не прийшов, очевидно зрозуміли що мавпа якась клацає не ймучи віри очам... Ще б на такий пульт кнопку стоп-крана :-)
Шкода що це диво нашому народу давати не можна - не протягне довго в країні дикунів...














P.S.
цікаво б глянути на плацкартний вагон...

Поїздка на батьківщину

Перша поїздка на історичну батьківщину всією родиною. Хотіли як краще а вийшло як завше ... Поїздка на кілька днів обернулася двома тижнями і перебором відпустки на тиждень. Ярослава потрапила в лікарню і пролежала там 10 днів.
Лікарня здивувала мене тим що ні за що не потрібно було платити. Все - від шприців до ліків - у них своє. Причому "ліки" це не тільки анальгін, а все що потрібно. Бачу таке за останні роки вперше. Питав чи потрібні якісь додаткові гроші на ліки - ні, не потрібні :-) Це тільки у Львові така жопа з медициною ???
В усьому є свої плюси - з усіма забухав, купу корисної роботи переробив...

Голден Гейт, друга поїздка в Штати, квітень 2008

Сан Франциско, Голден Гейт.

MuirWoods, друга поїздка в Штати, квітень 2008

Цього разу нас було четверо. Знову MuirWoods де минулого разу я поламав ногу. Місце збереглося, жодного меморіального знаку нема...

Lake Tahoe, друга поїздка в Штати, квітень 2008

Нарешті дійшли руки сказати кілька слів про другу поїздку в США. Квітень 2008. З нових місць вдалося відвідати Lake Tahoe. Озеро величезне, ніби є побратимом Байкалу. Знаходиться на висоті біля 6000 футів. Довкола гори вкриті лісом і снігами, в лісах кажуть водиться чимало ведмедів. В озері влітку можна купатися, але нам так не пощастило - холод собачий, особливо страшний вітер.

Дуже гарне місце на кордоні Каліфорнії і Невади. Взимку - гірськолижний курорт. Схоже на карпати, тільки масштаби більше.

День Логіки !

День Логіки - база "Княжі Озера" під Львовом. Свято вийшло зачьотне... Я - самий правий на фото

Happy New Year !

Ось це мій найоригінальніший новорічний подарунок від дружини ! Винищувач на дистанційному керуванні. Пройшов випробовування сьогодні в парку Костюшка у Львові - справді літає, тільки місця йому мало - дерева заважають.
Користуватися можна дітям з 8-ми років, тобто все легально :-)

HNY-2008

"Вазьмітє пішталєт і праштрєлітє грудь маю !" :-)

Наша ковбойська банда :-) Три ковбої зі своїми ковбойками

New Year Party 2008

Новорічна вечірка-2008 чомусь сталася у стилі Вестерн. Шляпою і "камізелькою" що на мені завдячуємо кумі Ані - передала з самого Києва. Знову фуршет :-(

День народження колеги

Скріншот дошки з кабінету одеської команди. День народження колеги...