Нарешті прийшла весна і ми зреалізували свою ідею - посадити для Ярослави деревце у нашому парку. Нарешті мій мозок згенерував щось путнє - це деревце зростатиме разом із нею, і виросте велике-превелике, як слон :-)
Я чомусь був упевнений, що дістати саджанець, скажімо, дубочка, не складе жодних проблем - куплю на базарі. Але похід туди приніс розчарування - виявилося що продають там лише плодові дерева. Наступним кроком було гуглювання цього питання, що вивело мене на слід декількох фірм, які займаються озелененням і ландшафтним дизайном. І тут облом - вони продають декоративні дерева, які висаджують на подвір"ях особняків. Туї, падуби, в кращому випадку - клени. Дубів - нема. Наступна ідея викопати деревце в іншому парку щоб пересадити в наш трохи пахла вар"яцтвом, тому за деревами ми направилися у Брюховицький ліс. За порадою Іванки вийшли чомусь біля цвинтаря, і з лопатою в руках направилися вздовж могил шукати дуби.
Ще в маршрутці мене непокоїла одна думка - виявляється що дерева на зиму скидають листя і тому відрізнити дуб від не-дуба дещо складно. Блукали і шукали з півгодини. Здобиччю стала сосна і дерево невідомої породи, на якому я з нетерпінням чекаю листя для його ідентифікації.
Посадка відбувалася в суботу зранку, оскільки народу в парку в той час небагато, публіки ми не назбирали і міліцію на нас теж ніхто не викликав. Правда все було цілком легально - я заздалегідь попросив дозволу у працівників парку на цю акцію...
No comments:
Post a Comment