Tikkun Olam: Країна, якій непотрібен фотошоп

Спойлер

Якби не ковід, і не моя спрагла подорожей за цей час душа, я б мабуть ще нескоро побував в Хорватії. І даремно. Принаймні до початку сезону країна просто казкова.

По-перше, там неймовірно гарне, різноманітне, і нелінійне узбережжя!

По-друге, просто якесь казково красиве море!

По-третє, країна в дивовижно доброму (особливо як на звичайний приморський пздц) доглянутому стані, дуже зручна і дружня.

Ну і ласт бат нот ліст - нам траплялись дивовижно гостинні господарі. Ми довго думали де знайти поїсти в перший день, коли ми будемо стомлені з дороги, і на тобі - зустріч!

Забігаючи наперед, зустріч на другій віллі на нашому маршруті:

Господар накрив стіл до нашого приїзду, і поїхав на мітинг у Спліт. Хотів зустріти особисто, але не вийшло.

На зауваження, що три літри міцного (крім пива і вина) я за чотири дні не подужаю, власник вілли Йошко сказав що я сильніший, ніж про себе думаю. Забігаючи наперед, він виявився недалеко від істини :)
А ще на третій день Йошко спитав як мені хорватські національні ковбаски. Я сказав що не знаю що це, і мало не нарвався на дипломатичний конфлікт Йошко зник, і повернувся за кілька годин з двома кілограмами хорватських ковбасок. Гроші не взяв!

Дорога

Пандемія. Ковід. Просто так нікуди не поїдеш. Тому процедура така - в лабораторії Синево в тебе беруть паспорт, двічі звіряють чи це насправді ти, і добра з виду медсестра запихає тобі в моцк через ніс паличку для проб на Ковідича. Процедура вкрай неприємна, і від того що по поверненні її потрібно проходити знов, вона стає ще неприємнішою. З надрукованими результатами ми приїжжаємо в Берегово, заходимо в гості до екс-митника БігБоса, і проходимо угорський кордон за кілька хвилин. Не через Бігбоса, просто нікого крім нас там нема. На кордоні, очевидно очманілий від нудьги, угорський митник ретельно переглядає вміст наших валіз, ліпить нам на лобове скло наліпку "транзит", і впускає в Європу. З наліпкою не можна звертати з автостради, що йде до Хорватії, і зупинятись ніде крім визначених антиковідними правилами місць. Навіть на заправках. За десяток годин ми вже шалено петляли дощовими вулицями нічного Загреба в пошуках готелю, і під дощем ледве потрапили в наше житло на одну ніч. А на ранок вирушили до узбережжя. Через ідеальної якості дороги і абсолютно неймовірні чотирьохсмугові, повністю освітлені, і взагалі суперкруті, тунелі. Довжиною до п'яти кілометрів!

Пункт перший. Поседарьє

Це не середина літа, а травневі свята, тому все вдвічі дешевше, ніж зазвичай, і шикарну нову віллу з приватним басейном і усіма ништяками, можна орендувати за 150 євро на добу. Мушу сказати - так шикарно як в Хорватії я не жив ще ніколи. Будувати і приймати туристів вони вміють - на віллах є просто все чого забажає душа, все в ідеальному стані, все круто збудовано, і навіть меблі на вулиці - круті і нові!

Місце настільки прикольне і приватне, що важко уявити що ще я хотів би туди додати. Можливо, підігрів басейну, бо одного разу ми з Яріком вирішили по приколу стрибнути в басейн вночі, і там Ярославу вхопив корч, а я думав що здохну від переохолодження :)

Поруч - "маленьке море", довкола якого безліч гір, гірських доріг класної якості, і багато-багато різноманітного узбережжя, сіл, і містечок. От де було вигуляти Кугу!

На іншому боці "маленького моря" ми знайшли абсолютно казкове містечко ~~Новоград~~ Novigrad, що виглядає просто як райський куточок посеред великого раю.

Найбільше шкодую, що тоді ще не мав свого корабля Пусейдона, кращого місця для нього годі і бажати!

Пункт другий - Вініще

Наступна вілла - селище з красномовною назвою Вініще, і величезна двоповерхова вілла з басейном за півціни. З офігенними господарем і повною приватністю.

Околиці Вініща - просто рай для спостерігача і повнопривідної Куги!

Одного разу ми заблукали на горбі. Біля нас була якась вілла, а на ній возився схожий на дачника вуйко. Вуйко побачив наші проблеми, підійшов, і виявився схожим на голівудського актора на дачі. А далі він розповів нам все прекрасною англійською - як і куди їхати, і навіть короткий курс історії і географії Вініща. Офігівший і присоромлений, я поїхав далі.

Місцевий кемпінг для будинків на колесах, здається біля міста Шибеник. Такого я ніяк не чекав. Це наче 5-зірковий готель під відкритим небом. Неймовірно красивий, зручний, і навіть тінистий. З усією інфраструктурою.

Тут було неймовірно гарно, і ми півгодини пробували покупатись. Холодна вода і каменюки на дні перетворили це на захоплюючу і болючу пригоду :)

Хорватські міста

Хорватські міста, принаймні їх центри, також неймовірно круті і ні на що не схожі. Можливо вся ця краса - через біле каміння. А ще там неймовірно чисто!