Фото реальне. Номер двомісний. Спробуйте виконати MorningShitChallenge в такому номері... |
В принципі, не лише в подорожах. Але в подорожах це висаджує найбільше, бо ти приходиш у чуже житло. Мережевих готелів це майже не стосується, там з цим все добре. Готельєри з іменем і досвідом, справу свою знають, і номери проектують так, щоб людині було зручно. Щодо міні-готелів і апартаментів, тут все дуже пічально. Куррва, чому люди, коли проектують житло, не думають про його зручність для тих, хто буде там жити? Чому на першому місці при проектуванні житла стоїть офігенність і дизайнерські ви%%они, а не зручність для мешканців?
Всі ці речі дуже типові, але останні дві квартири взяті як приклад. Точніше, це апарт-готелі. Недешеві. Перший здається туристам. Такої класної, сучасної, дорогої, технологічної, грунтовно зробленої квартири я не бачив ніколи в житті. Заходиш туди, і кажеш - "ВАУ". Там прекрасно все. Але.
- Немає чаю і цукру. Такого недаремно не зустрінеш в готелях, бо вони знають, що чай, кава, і цукор - це те, що потрібне людині в незнайомому місці в першу чергу. Це коштує копійки, ну що варто ці дрібнички покласти в номер?? Тим не менш, їх відсутність - масове явище. В кращому випадку лежить два пакети чаю і два пакетики цукру, і то нечасто.
- Немає інструкції що, де, і як. В кожному пристойному готелі, який давно готель, є книжечка, де все розписано як для повних ідіотів. В квартирах і мініготелях такого не буває практично ніколи. Я ніяк не можу зрозуміти чому. От знову ж таки остання квартира. Купа девайсів - від сигналізації і плити з тачскріном, яку щоб розблокувати треба гуглити, до ролетів на дистанційних вимикачах і витяжки, яка не має вимикача. Розбиратись у всьому доводиться самотужки. А пароль на вайфай не лежить на найбільш помітному місті, а написаний на вхідних дверях з внутрішнього боку міліпіздрічєскімі букаффками поруч з інструкцією по протипожежній безпеці. В результаті доступ до вайфая отримуєш наступного дня після дзвінка господарям, витяжку не можеш включити до самого виїзду, і страждаєш від нестачі чаю в організму півтори доби, поки не доберешся до Лідла. О Господи, напишіть же два слова як тим всім користуватись - менше ж ламати будуть. Але нє. Бл%ть, не стайня, а Форт Буайар. Обов'язково покладуть карту. На якій ніколи не позначать ні власне помешкання, ні найближчий супермаркет, ні станцію метро. В результаті карта ця - до задниці.
- Гамняний Інет. Остання квартира - Інет глючний пздц, а віндові девайси на нього не конектяться, бо треба пін-код. Якого ніде немає (ні, на роутері також). Все що не віндове - конектиться, але роутер в коридорі, а стіл - на кухні, в результаті Інету на кухні - немає. Роутер доводиться перетикати самому. Ну не пздц? От чого я реально не можу зрозуміти, так це чому в 21-му сторіччі я в подорожах навіть Європою постійно стикаюсь з гамняним Інетом. Враження таке, що половина власників інет в своїх офігенних квартирах роздають по діалапу. Причому одному на всі готелі міста. Фактично часто це зводить можливість працювати віддалено нанівець, бо поганий Інтернет був мабуть в половині всіх помешкань, де я зупинявся. Бляха, люди на Місяць літали і Інет їм тепер майже як хліб - ну в чому проблема зробити у всіх цих о%%єнних квартирах і готелях нормальний Інет? Це ж дешево. Але ні - фіг вам. Носіть роутери, шукайте макдаки, моліться на індикатор вайфаю. І платіть гроші за все це.
- Немає сушки для одягу. Квартира - величезна, грошей в неї вкладено - неймовірно багато, пралка стоїть, але от сушки немає. В результаті попране висить на столах, стільцях, і телевізорі, і все одно не сохне - клімат вологий. Незручність просто жахлива, бо попрати нічого неможливо, воно просто не сохне. Важко її вчепити? Вона ж є у кожному домі, де люди перуть речі.
- Немає пакетів для сміття. Зато замість них лежить три пачки (три пачки) пакетів для фільтування кави. На%%я вони мені в такій кількості - уявляю вельми погано, а от пакети для сміття потрібні всім і щодня. Це ніби очевидна річ, і коштує це копійки. Але - їх немає. Напихайте сміття в пакети від Лідла, шановні гості.
- Ліжко. Ліжкооо. Ви взагалі в курсі, що часом в ваших номерах люди займаються тим, чим заведено займатись у відпустці? Так от. За всі поїздки я зустрічав нормальне ліжко, яке не гупало і мало нормальну жорсткість - ну може кілька разів. З цим просто біда. Чому - знову ж таки, не знаю. Можливо господарі думають, що туристи лише купують магнітики і лазять на вежі по 5 євро. Це наче очевидні і всім зрозумілі речі, але ліжко нормальне знайти - зась.
- Шумоізоляція. Взагалі-то шумоізоляція робиться доволі елементарно - обшиваєш стіну 50мм мінватою, далі гіпсокартон, і гості най хоч оргії влаштовують. Але ні, це не наш метод. Нехай всі чують все, в нас секретів нема, і на інших нам плювати. Мені траплялись номери, в яких любовні ігри сусідів відбувались наче в моєму ліжку. Один раз я навіть розбудив дружину, бо дуже хропіла. Виявилось, що хропе не вона, а сусід... З зв'язку з цим порада. Ніколи не селіться в будинках зі зрубу, що так популярні в горах. Звісно, якщо ви не хочете слухати як какає ваш сусід. Ну але то таке, може комусь навіть подобається.
- Дизайнерські ви%%они. Шановні професіонали дизайну, ось вам глас народу, записуйте. Дизайн - це така штука, яка не має суперечити ергономіці. Якщо дизайн незручний, то це не дизайн, це просто гівно. І якщо ти проектуєш готельний номер, в якому душ і туалет об'єднані і відділені від житлової зони повністю прозорою перегородкою зі скла, то ти не крутий дизайнер, а кончений дебіл, якому місце в дурці. Я навіть не буду пояснювати чому. Якщо ти зробив розсувні двері в ванну, і при цьому не поставив ручку, за яку можна взятись щоб ці двері відкрити - тобі треба відбити руки.
Поїздивши світом, і подивившись на це все, хочеться спитати. Ви хоч раз пробували жити в тому, що ви здаєте людям? Так ви заїдьте на тиждень, поживіть. Попросіть друзів пожити. Гарантую, ви на другий день знесете скляні двері в туалет, і запхаєте їх дизайнеру в задницю (де їм і місце), купите чай, проведете Інет, і потурбуєтесь про нормальне ліжко. Бо все це - лежить на поверхні і абсолютно очевидно. Всім гарних свят і не хворіти.
No comments:
Post a Comment