OpenSource

    Навіяно читанням "Reinventing organizations". Невже сказане там - правда, і існують організації, що розвернули систему на 180 градусів, давши співробітникам нечуваний рівень свободи і поінформованості, і цим досягли не очікуваного армагедону, а навпаки - підняття свідомості і активності людей?

     З одного боку, мозок звик до іншого. Сучасний бізнес-світ виходить з того, що більшість людей не хочуть приймати рішення, брати на себе відповідальність, і вимагають постійного менеджменту. Без цього вони не знають що робити, і почуваються дикомфортно і неспокійно. З цієї причини по всьому світу щодня тренуються, вдосконалюються, і працюють мільйони менеджерів, хороших і не дуже. На цьому стоїть світ. 

  
    З іншого боку, мені ніколи особливо не подобалось як він стоїть. Він мабуть стояв би набагато міцніше, був би цікавішим і яскравішим, якби люди були більш активні, рішучі, і відповідальні. Можливо все дійсно якраз навпаки, і постійний менеджмент сам привчає людей не приймати рішення і уникати відповідальності? Як турботлива мама, яка з найкращих міркувань рік у рік вирішує все за дитину, і в результаті дитина виростає інфантильною. Дитині це дуже вигідно і комфортно - її життя при цьому просте і не вимагає ініціативи і дії. Виконав команду - отримав цукерку. А наш мозок в цьому плані - дуже підступна штука - він тяжіє до спрощення і комфорту у всьому. Як приклад - купіть машину, і ви припините ходити пішки. І не будете ходити аж поки у вас не почнуться проблеми зі здоров’ям через гіподинамію, і не увімкнеться запобіжник - інстинкт самозбереження. Тоді ви запишетесь в СпортЛайф. Так ми задизайнені. Якщо можна не думати - мозок не думатиме. Якщо можна не ходити - ми не ходитимемо.

     Що як дати "дитині" більше свободи? Дати їй ключі від квартири, і право вмикати мікрохвильовку і воду без купи погоджень? А раптом обіцяний пздц не настане, хата не згорить, сусіди знизу не потонуть, а дитина навчиться гріти собі їсти і мити посуд сама? Можливо якщо не вирішувати все згори, люди самі організуються у життєздатну стійку структуру, самі розподілять ролі (не тайтли) виходячи з власних бажань і здібностей, і при цьому не лише не завалять роботу, але й будуть працювати ефективніше як колектив? Чому ефективніше - бо з мого досвіду власноруч прийняті рішення завжди цінуються людиною більше, і відповідно виконуються з більшим натхненням, ніж рішення, що нав’язані іншими. В цьому процесі люди відчують смак самостійності, швидко виростуть, покращать свою взаємодію, і щодня ставатимуть ще більш дорослими, активними, і повноцінними.

    Якщо це так - це зробило б робочий світ незрівнянно цікавішим і барвистішим. В такому світі люди більше не будуть сприймати роботу як просте заробляння грошей, чи восьмигодинну повинність, з якої хочеться якомога швидше звалити на лижі. Робота не буде місцем, де люди висиджують зп чи дряпаються по кар'єрній драбинці, і стане середовищем, де люди реалізують себе, і отримують від цього задоволення. Принаймні на перший погляд - це Win-Win.