Ви часто їсте вареники? Тоді вам часто трапляються погані вареники, які складаються переважно з кавалків несмачного тіста і мізерної кількості "контенту". В такі моменти завжди дуже хочеться, щоб з продукту обтрусили більшу частину недовареного тіста, і лишили в правильних пропорціях лише те, що дійсно потрібно і корисно. Вам не хочеться запихати в себе непотрібну вам гору тіста, і боротись зі здоровим рефлексом вашого орального апарату викинути всю цю гидоту назад. Вам хочеться правильних пропорцій і хороших вареників. Однак, нажаль, інтереси виробника в даному випадку розходяться з вашими інтересами. Бо вареники продають на вагу...
Як часто при читанні "розвиткових" книг, в тому числі дуже відомих авторів, у вас виникає відчуття, що кожну сторінку доводиться запихати в себе наче той херовий вареник? Останні книжки, які мені траплялись, викликали саме такі асоціації. Автор повторюється по десять разів, лиє воду, пише довжелезні анотації до своїх творів, і загалом робить все, щоб тіста було побільше. В результаті я мало того, що не отримую жодного задоволення від читання, так ще й часто взагалі не можу вхопити ідею творця. Є відчуття, що мене просто дурять. Я заплатив за тісто, і витрачаю час на те щоб його прожувати, причому без жодної користі для свого організму. Таке враження, що авторам платять за кількість символів, і книжку на п’ятдесят сторінок видавати просто нерентабельно. Якщо вже так, і кількість символів потрібно штучно роздути, так хоча б робіть це красиво і доречно, щоб це було цікаво читати. Як це робив, наприклад, Карнегі. Тоді я згідний це їсти, це хоча б приємно. Але ж ні - в переважній кількості тісто немащене і настільки паршиве, що вже і того що в середині не хочеться. Якщо так піде далі, я мабуть взагалі перестану читати подібні книжки.
No comments:
Post a Comment