Нетехнічний techtalk

В нас на фірмі є щотижневий "Techtalk" - один підбирає відео, всі інші не слухають і не обговорюють :)

І даремно! Цього разу трапився справжній діамант, яким хочеться поділитись:

Якби більше людей розуміли те, що хоче сказати цей чувак, на світі було б куди менше війн, конфліктів, і смертельних суперечок в code review :)

"Адекватники"

Послухав давно мною неслухану Тетяну Монтян. Жорстко, абсолютно нетрендово, місцями на межі кримінальної відповідальності в наш час "свободи слова". Не скажу, що я люблю її стиль викладення матеріалу, але її основні тези мені подобаються:

Чому в нас не тротуари, а смуги перешкод

Минулий раз це була дорога, а тепер - тротуар. Навіщо робити тяп-ляп, якщо доведеться робити двічі?

Фейсбук - зло

Відчуваю, що за новинами скоро відправиться в довгострокову "відпустку" і Фейсбук. Якби там не було можливостей р2р-спілкування, і він не був зручним інструментом для благодійності - відправився б туди просто вже. Чому? Уявіть собі маршрутку на сотню людей, де всі не говорять між собою тихенько, а викрикують свої думки на весь салон. При цьому очікують голосної пітримки. Якщо підтримки немає - автор починає нудитись, а якщо хтось не погоджується - то і сваритись. Уявили собі цей бардак? Ви в Фейсбуці :)

"Працювати на дядю - погано"

Сьогодні черговий раз побував на тренінгу, де рефреном проходила думка про те, що працювати на дядю погано, і ходити в офіс щоб працювати на дядю - теж погано. А правильно - це купувати, продавати, "ловити шанс" і "робити бізнес", одним словом - "бути вільним". Такою пропагандою грішить настільки велика частина "бізнесменів", що мимоволі виникає підозра, що вони шукають собі виправдань, опускаючи "інакомислящих". Адже якщо подивитись глибше, навіть відкинувши всі особистісні, моральні, і духовні аспекти, вскритіє раптом показує дивні речі. Раптом виявляється, що коефіцієнт заробіток/гемор в цих людей здебільшого навіть гірший, ніж в нещасних офісних щурів, а реально фінансово вільні люди такого роду просвітницькою діяльністю не займаються. Навіщо ж так активно впарювати свій спосіб життя іншим? І чому я ніколи в житті не чув, щоб офісні співробітники закликали всіх "вільних людей" кидати бізнес і йти працювати в офіс? Чи не говорить це про приховану від самого себе невдоволеність обраним шляхом?

P.S.
А ще я мав обрати собі мету. Діапазон "мет" був від вигрівання сраки на сонці до обіду з президентом не пам"ятаю чого. Я обрав погріти сраку, і був публічно присоромлений за погану мрію. Ну не лежать мої мрії в цих рамках :) Я маю примусити себе мріяти про багато "бабок"? Хто має право судити наскільки моя мрія "правильна"? Маячня...

День Святого Валентина

Ледь не забув, що Зірка - теж дівчинка! І в цей день вона також має отримати букет. Леді не навчалась манерам, тому не стала розповідати які гарні квіти і як вона мене любить. Одразу взялась його хавати...

Розпиздяйство

Мене постійно найобують...

(C) А. Красноголовець 

Це масове явище, яке я нічим пояснити не можу. Полягає воно в тому, що знайти надійну людину навіть для якихось абсолютно простих речей - чимала проблема. "Домовився - зробив. Не зміг - подзвонив, попередив, вибачився". Що може бути простіше, зрозуміліше, логічніше? Однак цього алгоритму дотримується мало людей, в решти логіка якась інша - "Сказав - забув. Домовився - проспав. Пообіцяв - забив..." Ладно би мова йшла про якісь особисті прохання, які напрягають людей. Але те саме відбувається в різних справах, здебільшого взаємовигідних.

Добрими намірами вимощена дорога в пекло

Будинок, в якому я живу, облуговує ЖЕК. Його і моя задача - щоб будинок був в нормальному стані. Мене - як мешканця, його - як органу, який відповідає за будинок. ЖЕК працює хреново. Контракт не виконує, роботу робить погано, мені - мешканцю - бреше. Я його за це дрючу, часом на нього жаліюсь, часом влаштовую сцени, багато що роблю сам. Результат - мій будинок так-сяк стоїть, і навіть стає кращим, ЖЕК потроху вчиться працювати, а мешканці вчаться відповідальності за свій будинок.

А все могло би бути інакше.

Кінець фільму

Загинув Скрябін. Не просто талановитий багатогранний артист, але й один з небагатьох людей, хто вмів думати, і був людиною з громадянською позицією. Без зайвого пафосу, понтів, і показного патріотизму. Ніколи не думав, що так журитимусь за чужою людиною, та ще й під час війни. Його остання пісня символічно називається "Кінець фільму".
Вічна пам"ять...

Чого і варто було чекати

Як і варто було очікувати, не за горами контроль виїзду військовопридатних закордон. Видно багато людей тікає від мобілізації.

Пруф:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40/2015

опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції.

п.с.
Час зав"язувати читати новини. Почав зранку після довгої паузи - Зло це все. Просто даремно нерви палити і боятись.

Така арифметика

Знайомого айтішника призвали в армію, до якої він не мав жодного стосунку. Ну ладно би армія спробувала використати його навички, освіту. Алк йому "світить" посада водія. Я порахував, що якщо водієм призовуть мене, держава втратить джерело надходження твердої валюти в країну. До того ж я припиню сплачувати податки, з яких можна платити досить високу зарплату кільком водіям, яких не доведеться навіть мобілізувати - самі запишуться. Все це в момент, коли наша економіка тріщить по швах...

Як ввести 25%-й прихований податок, і лишитися Президентом

Якщо Ви програміст з зп 1.000 доларів, Ви на кожному доларі втрачаєте 5грн , оскільки Ваші долари продаються за грабіжницьким міжбанківським курсом, а продаж 75% - обов"язковий. Це неоголошений податок у розмірі 25% від Вашого заробітку. Порошенко - талант :)