Про дітей

Воно дитина, воно не панімає шо папє тяжело
(С) Л.П.

      Чим більше я зіштовхуюсь з проблемами виховання дитини, тим більше я гублюся у численних рекомендаціях ще численніших спеціалістів. Насправді, питання дуже просте, і водночас дуже складне - "як зробити так, щоб діти слухались батьків ?". І хоча іноді в моєму надмірно думаючому мозку виникає інше питання - "а чи це взагалі потрібно і чи це в принципі можливо ?", я поки з ним борюсь, і тому ми його розглядати зараз не будемо.

Розглянемо методи, що пропонує нам сучасна "наука виховання". В лапках вона тому, що для мене це схоже на науку не більше, ніж хиромантія. Ситуація насправді сумна, але публікацій на теми виховання не бракує, їх аж забагато. Втім, якщо читати їх уважно і критично, все зводиться до наступних двох методів і їх комбінацій:

1. Залякування. "Слухайся, бо дам по жопі." В моєму дитинстві били всіх дітей, за виключенням дітей "сраної інтелігенції". Били ремнями, руками, шлангом від пральної машини Орбіта, а також ставили в кут колінами на гречку. І хоча один спеціаліст по дітях радив мати нам в хаті ремінь, переважно книжки зараз цього не радять. Як можна - це ж людина! З нею потрібно спілкуватись! І тому пропонуються інші завуальовані методи залякувань - наприклад, дітей лякають ізоляцією в кімнаті (т.з. "Метод 1-2-3").

2. Заохочення. "Поводиш себе добре - маєш морозиво, не поводиш - давай, дасвіданья." Тут все ясно.

Я ніде не зустрічав рекомендацій говорити з дітьми, закликати їх до свідомої хорошої поведінки, і просити поводити себе добре тому, що інакше татові і мамі важко, або чистити зуби, бо повипадають. І я з цим згоден, бо пояснювати таке дитині - все одно, що читати їм вищу математику, і тому книжки і статті з виховання, які починаються з подібних "правильних" методів - врешті решт теж зводяться до якоїсь завуальованої муштри.

Але і з двома методами розібратись зовсім не так просто, і тому на їх основі побудовано безліч теорій і підходів, які часто заперечують одне одного.

Як приклад розглянемо проблему непослуху дитини, і обговорення методів його усунення:

А давай якщо вона добре себе поводить протягом тижня, вона отримує бонуси! Скажімо, похід у кіно.

Ну давай. Стій-стій, а якщо вона потім стане поводити себе добре лише за бонуси ?

А давай тоді навпаки - якщо вона робить щось погане, вона втрачає щось хороше, що зазвичай має. Наприклад, не отримує морозиво.

Давай! Стоп, але мені здається, що метод, в якому присутній лише кнут, може погано на неї вплинути.

Добре, давай тоді так. В неї є базовий набір обов"язків і прав. Наприклад, вона гарантовано має бути в теплі і безпеці, а зобов'язана щодня митись, чистити зуби, слухатись батьків, та... 

Стоп-стоп-стоп. Так теж не піде -  добру поведінку не можна зараховувати до базових обов"язків, тому що вона поводить себе часто недобре, і хороша поведінка - мета виховання. Тож метод не спрацює апріорі. З іншого боку, добра поведінка з її боку не може бути чимось таким, що винагороджується, бо може настати зворотній ефект - якщо нема бонусів - зносимо мамі з татом башти.

А може буде навпаки - якщо вона буде постійно добре себе поводити за бонуси, то це ввійде в звичку, і вона стане добре себе поводити постійно.

Може. А не станеться навпаки?

     Ніхто не знає. А може і знає, та мовчить, я не зустрічав однозначних рішень цих питань. Як ніхто не знає і відповіді на просте питання - що буде, якщо привчати дитину, що гроші і матеріальні блага потрібно заробити, і роздавати цукерки за прибрану кімнату? Вона виросте підприємцем, чи жлобом, що буде вимагати 5 баксів за поданий татові в старості стакан води? Хто проводив такі експерименти? Жодних досліджень, здається, нема, я не бачив.

Можливо, їх знаєте Ви ?