Львівський прорив >>

Витік каналізації у дворі починає руйнувати мою родину :) Сьогодні Іванка сказала, що мої принципи для мене важливіші за неї, і, розвернувшись, пішла геть.

Тімбілдінг

В суботу в нас вийшов класний саморобний тімбілдінг. Слово тімбілдінг походить від англійського "build team", і означає зміцнення людських стосунків у колективі. А оскільки на наших теренах традиційно вважається, що поки ти з людиною не набухався, ти її не пізнав, то тімбілдінг без алкоголю - як фіра без колес.

Отже, зустрічайте - винниківське озеро, циско тім:

До тімбілдінгу - готові ! Аня і Ярослава - зірки тімбілдінгу.

Старт !

Ніколи чоловік так не пригорне свою дружину, як тримаючи в другій руці стакан з горілкою :)

І поки дівчата бавились,...

Хлопці невтомно працювали !

"Ти чо такой рєзкій ??"

"За ВДВ !"

І бавили дітей, не випускаючи з рук стакани. Така вже наша нелегка чоловіча доля:

Розмовам не було кінця - серед нас знайшлись і музиканти, і спеціалісти по розгону хмар, фотографи, і навіть поети.

Буратіно - страшним хрипким голосом...

"І от він блять смотрить, шо та хуйня летить. Кругом неї фари, лампи там всякі, а сама червоняста лампа мига..."

"А летить воно йому на горОд..."

Олег:
- Та то всьо хуйня

Юра:
- Та яка хуйня ?! В книзі написано !

Всьо !

"Ууу, да ты я смотрю, ваше благородие, нарезался... Поедим домой !"

"Твій теж накидався ?"

"Та я йому накидаюсь. Макс, до мене !"

"Пусти, ми з Юрою не договорили !"

Деяких навіть потягнуло до витоків еволюції людини.

А деяких - на танці топлесс з шестом...

І до пращурів-горців. Зустрічайте - Арсен і шашлик - рідко коли побачиш таку гармонію !

Але закінчилось все мирно - всі пішли своїми ногами, лише Олегу потрібна була підтримка (судячи з фото).

Все !

Євро-2012

Особисто я ставлюсь до масових заходів дуже стримано, але Іванка вчора була просто в захваті від драйву і настрою центра Львова. Стільки німців Львів не бачив з 41-го року, а ще були датчани, і львів"яни, що масово вийшли на оглядини іноземних гостей. І, звичайно, дівчата, які вийшли показати себе іноземним гостям. Народу - маса, думаю що ніколи стільки не бачив у Львові.

Готуємось

Давно я не бачив на стометрівці такої кількості народу. Це зняти всередині фан-зони, коли до матчу ще 4+ години ! І Україна сьогодні не грає. Легко можна уявити, що робиться тут під час матчів !

Датчани.

Що приємно - серед гостей я не бачив ніякого неадеквату, незважаючи на те, що всі заливаються пивом (доречі, цікаво, як їм наше пиво ?). Всі люди, яких бачив я, були досить дорослі і спокійні - ніяких підлітків, яким від 100 грам зносить башню, помічено не було. Всі дуже дружні і прикольні.

Цей дядько сам нас зупинив, привітався, і з нами зфотографувався. Іванка назвала його німцем, хоча це явно не німець :)

Машина з німеччини.

Це прямо не стосується Євро, просто фото біля магазину Масандри у Львові.

Котельня у старому місті. Круто.

В центрі з нагоди Євро суцільні концерти і гуляння.

Німці ?

Зустріч Героїв - Українка

В тому, що місць в літаках зі Львова до Анталії не було, був один жирний плюсище - можна було нарешті відвідати старого Героя Болграда, який, як у старому американському сценарії, відійшов від справ, оселився подалі від метушні, і тепер ловить рибу, купається, катається на санчатах, та вдихає чисте повітря у тихому містечку У. З метою конспірації не можу розголошувати повну назву - старий ще багато знає...

Відвідати побратима вирішило двоє Героїв, і ось, сівши на маршрутку на найгіршій автозупинці на Видубичах, ми за півгодини (не перебільшення, щоправда був вихідний) дістались до славного містечка.

Дорога проходить через соснові ліси, і мажорні райони для "вершків суспільства", їх круті ресторани, триметрові паркани, і т.д. Є до чого прагнути, і про що думати, поки їдеш в маршрутці.

Центральна площа:

Міська рада. Незважаючи на скромні розміри (11 тис людей), Українка - то є місто !

Герої ! В мене на спині здоровезний рюкзак.

Українка - місто енергетиків, яке збудоване разом з Трипільською ТЕЦ. Місто знаходиться між річками Дніпро, та Стугна. В містечку є декілька супермаркетів, дитячі майданчики (сюрприз для мене), і класна набережна.

Це Дніпро.

А це вже інша річка - Стугна, яка тече просто в 100 метрах від будинку Героя:

Тут є навіть біо-туалет, і Юра сказав, що нарід навіть туди ходить ! Хмм, але ж довкола - ліс. Правда, використання біотуалету - традиційно наше - свою приставку "біо" він втратив щойно його купили, і тепер це просто гарненька блакитненька сральня з мухами.

Я напевне теж хотів би, щоб таке диво було в мене під будинком... Доречі, і ліс, і берег, і річка - дуже чисті, аж не віриться, що тут відпочиває сила-силенна людей.

Влаштувались тут і ми - далі просто фото з чудової зустрічі:

Нанізиваєм...

Як я заздрю дітям - вони так легко сходяться і знаходять друзів... Недаремно чим ти старший, тим важче знайти рідні душі.

Бойцы вспоминают минувшие дни, и битвы, где вместе рубились они!

А цим дівчатам нічого згадувати. Вони просто щасливі.

Картина "Стомлені текілою".

Всі впали, лишилась я сама. Тому, що не п"ю !

Підготовка до моря.

Щоразу, потраплячи в цю компанію, мені здається, що скільки б ми не сиділи - не наговоримось, не надуріємось, не стомимось одне від одного. Побільше б таких зустрічей і таких друзів.
Після закриття заходу Іванка в маршрутці сказала: "шикарний день, шикарне місце, шикарні друзі !".