Фонтан у Стрийському парку

Все життя думав, що то Нільс, виявилось, що Івасик-Телесик. Фонтан збудований за радянських часів, і от зараз - відновлений. Писали, що на це пішло 5 млн грн бюджету.

Спілкування з оргАнами :-)

Йду сьогодні по Дорошенка - це така довга, широка, рівненька брукована вулиця, яка з"єднує верхній центр Львіва із нижнім. І тут чую нє рокот космодрома, хоча звук відповідний. Летить десь під 150 кмч дутий мерс із уйобком господарем життя за кермом. І прямо на ДАІшника. Штука в тому, що неділя, центр перекритий, і його кордони бдять інспектори ДПС. Стою і дивлюся - що буде. Ну вже точно штраф тому дебілу богорівному напише, або хоч хабаря 200 грн візьме - і то на користь.
Нєтушкі - інспектор козирнув, мерс красіво розвернувся, і на тій же швидкості помчав назад.
Я був настільки вражений, що наважився підійти до інспектора з питанням -
- нє будєт лі любєзєн вельмишановний пан пояснити, коли внесли зміни в ПДР, дозволивши в місті 150 ?
- а що я йому напишу ? приладу нема, на око - він мене просто пошле... його дорога покарає.

Нічого і не заперечиш. Крім того, що дорога покарає напевне не тільки того, хто насправді цього заслужив, а ще й кілька невинних людей. А враховуючи захищеність його боліда, ймовірність покарання того, хто на менш крутій машині, велика :-(

Дитячі шедеври - продовження

 В Іванки день народження, і Ярослава крім жмені копійок різних країн і кольорів, подарувала їй рукотворну листівку:

З цим все ясно - стандартний дитячий малюнок - "солнєчний круг, нєбо вакруг".

З другим малюнком все складніше. Я попросив прокоментувати, і ось що виявилось - на малюнку зображена наша родина, і речі, які люблять мама й тато. Пояснення я підписав, коментарів вони не вимагають.

Для зручності я обвів різними кольорами, і підписав преференції тата і мами.

Трудові будні

Поремонтував сходову клітку свого поверху - підлога, освітлення, стіни... І хоч за більш ніж тиждень роботи жодного слова подяки, і тим більше жодної копійки, я не дочекався - тепер в нас на поверсі комунізм. Ну майже.

Фьєзоле - італійське смт

У десяти кілометрах від Флоренції знаходиться чудове селище Фьєзоле, яке було збудоване ще етрусками, і у стародавні часи було містом на рівні із Флоренцією. Прогуляти першу половину дня конференції було заплановано з самого початку, оскільки часу на огляд Італії не вистачало. Приміський автобус №7, що стартує з пл. св. Марка, за нашими мірками нереально крутий - просторий, не набитий під зав"язку пасажирами, і традиційно дуже чистий. Квиток на 90 хвилин коштує 2 євро, купив прямо у водія. 

Десь на середині дороги зрозумів, що квиток потрібно "валідувати" (компостувати), а за непровалідовані квитки світить штраф до 240 євро. Валідація відбувається так - в салоні висять два "валідатори" вражаючого вигляду, в пащу яким ти пхаєш квиток, вони клацають зубами, і все - на квитку є якийсь код - можна їхати. Дорога, яка триває хвилин 20, повзе в гори, які добре видно з Флоренції, і в яких мені хотілось побувати. Майже серпантин.

Містечко малесеньке, і на відміну від Флоренції, ідеально впорядковане. Бічні вулички ще вужчі, ніж у Флоренції, і переплетені вои між собою ще крутіше.

Ратуша:

Селище знаходиться на горі, тому звідси відкриваються гарні краєвиди:

Флоренція, вид з Фьєзоле

Весь спадок етрусків, який мені вдалося знайти:

Що це було я не зрозумів, мабуть це написано на табличці.

Колонка для води. Дуже схожа на житомирські колонки, в яких ми за відсутності води у крані набирали воду:

 Так тут боряться із невихованими любителями тварин:

Частина старого міського муру

Таких переходів, що виглядають як чиїсь сходи, я тут бачив декілька. Виглядає як вхід у двір, але якщо не написано Privato, можна йти.

Лавка з каменю. Певно вічна...

Люки Львова

Для кулєги, який цікавиться порталами у підземелля - каналізаційними

люками:

Напевне цей люк періоду "перших совітів" (1939-1941). "НКС" внизу - мабуть Народний Комісаріат Связі

Пожежний гідрант, мабуть польських часів

Електролюк прямо біля мого будинку, мабуть теж польський

Відень

Все ж таки, я б ніколи не пробачив собі, якби не побачив Відень, маючи 4 години між літаками, навіть не зважаючи на те, що мій літак спізнився на півгодини. Тому у Відні я буквально вибіг з літака, і попрямував за вказівниками, які обіцяли доїзд за 16 хвилин до центру Відня. Мапу міста там видають прямо в аеропорті, як в нас роздають реклами дверей і вікон. Місто і аеропорт з"єднує спеціальний потяг - CAT - City Airport Train. Ходить щопівгодини, квиток в обидва кінці коштував мені 18 євро - зовсім небагато, якщо зважити на те, що являє собою цей потяг:

Вхід на станцію САТ у місті.

Потяг зсередини, другий поверх.

Вхід на другий поверх

Потяг ззовні

Рухається це диво майже безшумно. Точніше ні, він просто шепоче, на поворотах попискує, а взагалі - майже летить, чи пливе... Протягом подорожі, яка дійсно триває 16 хвилин, кондукторша пробиває мені квиток. Кінцева станція CAT знаходиться у 10 хвилинах ходу від самого центру міста. Прямо на станції є аеропортний чек-ін, де вас можуть зареєструвати на авіарейс та прийняти багаж, який вони самі доправлять до літака. Круто ! 10 хвилин прогулянки, і я в центрі. Дивлюсь, а переді мною оце:

Ну, думаю, і тут Флоренція. Не відпускає мене. Обертаюсь, і мене розбирає сміх - прямо навпроти стоїть супермаркет Білла, точно такий самий був навпроти мого готелю у Флоренції ! Я точно у Відні ??

Ні, таки не Флоренція. Занадто чисто, просторо, світло, і довкола якісь німаки. Доречі, в розмові з австрійцем в дьюті-фрі аеропорту (шнапс купував), з"ясувалось, що австрійці дуже чітко дистанціюються від німців, і навіть їх не надто люблять... Якщо сказати їм, що вони те саме, що німці - можуть сильно образитись. І не продати шнапс :-)

Отже, центр Відня з його собором, який після Йоркського і Флорентійського не надто мене вразив (хай пробачать австрійці).

Туристичний автобус, та купа коней у центрі - точнісінько як у Львові

Собор. Гарно сфотографувати його доить важко - довго потрібно вибирати позицію.

Коні - все як у Львові

Ноу комментс :-)

Ха ! Львівській владі ніяк не можуть забути подібну будівлю УкрСоцБанку у центрі Львова, яка своїм недоречним футуризмом сплюндрувала архітектурний ансамбель, а у Відні те ж саме є !

Шейм он мі, не знаю що це таке...

Вулиця в центрі. Чистота і дороги - ідеальні.

До побачення, Відень ! Твій шнапс - кароши...

Культурний відпочинок

От я все добре починалось - турніри, картинги, поливання шампаньолою у стилі пілотів Формули-1...

А закінчилось все одно п"янкою :-)

Флоренція

Флоренція пізнається важко - ціною ранніх підйомів і пізніх засинань, а також щоденним п"янством, бо замість компоту тут п"ють вино. Навіть в кафе вино подають пляшками, а не по 50-100-200 грам, як заведено у культурній Україні. Мало того, вино подають на конференції, і мабуть через це на першій після обіду доповіді моя голова просто падала, і я на мить відключався. Якщо доповідач траплявся нудний, це була повна пічалька - я дуже боявся заснути, і щоб не було канхвузу колов себе кульковою ручкою в різні чуттєві місця. Після кількох днів цих тортур я став в обід пити замість вина каву, і стало краще.

Флоренція - божевільне місто. Уявіть собі вуличку с тротуаром шириною 30-40 сантиметрів, якою їде машина, чи боронь Боже, несеться "швидка". Уявіть собі мотоциклістів перед світлофором, і ось їм зелений, і вони разом з ревом рвуть з місця, як на гонках. Уявіть дрібнесенькі вулички,які забудовані нескінченними будинками, і серед яких немає місця навіть травинці. Уявили ? Якщо так, ви майже у Флоренції. Вона така - людна, весела, вдень неймовірно розпечена, а вночі - неймовірна гарна.

Зустрічайте - Firenze !

Флоренція вночі. Фото зроблено майстром своєї справи Сашком Василенко.

Річка ділить місто навпіл. Назву забув. Ніякого сміття в ній не плаває, що дуже дивно. Приблизно кожні 500 метрів - міст. Міст на горизонті знаменитий тим, що він має на  собі житлові будинки. Десь я чув, що таких мостів у світі всього є три.

 

В районі місця проведення конференції. Значно просторіше і затишніше, ніж  тісний і камяний центр... Всі вікна на день закриваються дерев"яними жалюзі, мабуть так вони боряться із палючим сонцем.

Аналог львівського "Коня". Флоренційський Данило Галицький з династії Медичі :-)

Флорентійські вулиці не можна порівняти навіть із львівськими. Вони з"являються у найнесподіваніших місцях, і маленькими змійками оплутують все місто. Часто виглядають як прохід до чийогось помешкання - дуже вузькі і тихі.

Дуже типова вулиця в центрі. Ще "з тих кращих". Всі вони вузенькі, з малими тротуарами, і з купою людей на них вдень. Щоб розминутись, часто доводиться сходити на дорогу. Що добре - не зважаючи на поважний вік будинків у центрі, я жодного разу не бачив аварійних балконів, карнізів, дахів. Все гарно поремонтовано, куски штукатурки і цегли не висять на волосині, що у Львові - на кожному кроці. Крім того, всі бдинки закриті. Приватну власність тут поважають, скрізь домофони, і в під"їзди попісяти ніхто не заходить, вони це роблять просто на вулицях (вони не приватні), через що вранці в центрі прото бомбезний "букет" :-)

Це найбільш пічальна підворотня, як меня вдалося знайти. Виглядає у порівнянні з нашими просто чудово.  Взагалі-то всі подвір"я зачинені і приватні, туди не потрапиш

Ще одна Флорентійська вулиця:

 

На вулицях зустріяаються 101-кнопочні банкомати :-)

Дорожній знак.

 Церкви і пам"ятки викликають швидкий передоз культури і старовини, недаремно Флоренцію називають музеєм під відкритим небом.

 

Так виглядає центральна бібліотека

А це щось на зразок нашої площі Ринок - площі, на якій стоїть Дуомо. Дуже схоже на Львів.

Вхід у фортецю по дорозі на гору. Я там доряче нагулявся - чарівне місце.

Церква Санта Кросе по дорозі з готелю на конференцію.

Зараз мене знову звинуватять у надмірній увазі до деталей, але всі деталі скульптури виліплені так чітко, що незручно дивитись :-)

Цю скульптуру я для себе назвав "Зараз як у...бу !"

А це витвір сучасного мистецтва. Ми зробили висновок, що це монумент зрадженим чоловікам :-) Італійки таким чином загладили свої провини.

Дуомо

Головний собор міста. Величезний. Ні, не так. ВЕЛИЧЕЗНИЙ !!! Сфоткати його зблизька нереально через його розміри, але згори вийшло непогано.

Кусочки Дуомо:

Можна підніматись на вершину, але черги кілометрові. Не хочу.

Репетиція до дня Флоренції ?

Вид Флоренції згори. Ота гора і стала моїм найулюбленішим місцм у Флоренції. Там затишно і гарно, ніби і не місто зовсім.

Зранку місто неймовірно засране, і тому вранці гуляти не дуже комфортно, хоча я вибрав собі  саме таку тактику через брак часу. Мітлами то все ніхто не мете, по всьому місту ганяють отакі от пилососи:

 Дуже сподобалась частина міста по іншу від центру сторону річки. Там тихо і чисто, а на горі є багато цікавих речей на зразок цього палацу (боюсь помилитись, тому не буду згадувати назву).

 Їжа

Яка ж подорож у країн без того, щоб зацінити місцеву кухню. Зауважу, що погляд суто дилетантський, без претензій на об"єктивність - я їм що попало, і не є кулінарно утанчьонним меном.
Кафе, ресторанів, піцерій - дофіга. За 7-9 євро можна з"їсти гагантську піцу, за 9-15 євро - повноцінну другу страву. В снек-барах гарну велику фкусняшку можна купити за 3-4 євро. Окрема стаття - морозиво, яке тут велике і смачне. Ціна - 3Є за середню порцію, якої мало не буде нікому. Запивають вони то все вином, яке подають пляшками і не менше. Багато офіціянтів так-сяк говорять англійською, тож з ними реально порозумітись. Або включати клепку, і перекладати. Наприклад, Rasta Patata == Roasted Potatoes :-) Взагалі-тов Італії плювати хотіли на англійську мову, і все скрізь пишуть на своїй, але меню в деяких місцях ми бачили навіть російською. Причому, ціни у ресторанах більш-менш однакові, я не помітив зв"язку між центральністю і інтер"єром і цінами в меню. Принаймні не в рази. Меню, доречі, вивішене назовні у кожні кнайпі, що дуже зручно.

Транспорт

Дуже багато велосипедів, мопедів, і мотоциклів, дуже мало джипів. У Львові от кожен, в кого є гроші на джип, мусить його купити, бо це круто. А тут джипи - рідкість. Певно грошей їм бракує. Як і англійцям наприклад. Мотоциклісти геть чокнуті, та ганяють зі страшною швидкістю.

Можна побачити отакі електрокари

Мопед - важливий засіб пересування у Флоренції. Мопедами їздять і старі і малі.

Світлофори - повільні. Часом дуже повільні. І це дратує, особливо якщо стоїш на сонці. ДАЇшників - нема, принаймні я не бачив. І поліції теж нема. Один раз бачив, як карабінери на вулиці в"язали якихось двох чуваків. Карабінери - щось схоже на місцевий поліцейський спезназ. Якраз біля нашого готелю їх штаб - добірні чуваки я вам скажу - кирпичину кожен з них мармизою ламА :-) З доволі серйозними фейсами. Тьфу-тьфу-тьфу кароче. Одного разу я для перевірки набрав номер 112 - підняли слухавку, і спитали що сталось. Це працює навіть без сім-карти в телефоні !

Ще декілька цікавих речей:

Здається,  гастроном Славянка - зачинено назавжди :-(

Класна затишна дорога у верхній частині міста

Забацаний кіоск :-)

Хто читає блог, той в темі :-)

З якоїсь причини на стінах старих будівель багато металевих конструкцій. Ця найоригінальніша з побачених, мені її призначення невідоме. Є, наприклад, надзвичайно масивні кількя на дверях.

 Флоренція гідно провела мене додому - у вечір перед вильотом був грандіозний феєрверк на честь дня міста. Це було немовірно - в місті вимкнули вуличне освітлення, і годину центр освітлював величезний феєрверк, який ми спостерігали з гарної точки біля фортеці. На цю годину місто завмерло - всі дививлись на це диво.

Viva Firenze !