Львівський будинок вчених

Вже другий рік поспіль потрапляю на вечірку влаштовану Школою Громадського Лідерства у Львівському будинку вчених. Інтер"єр там просто неймовірний !!! Нічого більш вражаючого не бачив у житті - всередині все зроблено з дерева і виглядає просто фантастично. Фотоапарат взяв трохи погано через незручне освітлення, в житті все набагато
краще !





Двійко видатних вчених сьогодення :-)

Паркомат у Львові

У Львові з"явився перший "паркомат" - пристрій для бєсчєловєчного (тобто без участі людини розумної) збору коштів за парковку машин. У США ними обладнана чи не кожна парковка. І доречі всі платять, хоча як це все працює і контролюється мені невідомо. У Штатах ці штуки на вигляд абсолютно примітивні на відміну від львівського супер-паркомату. Встановлений біля "Пятачку" за Оперним.

Ремонт вулиці Чупринки у Львові

Ось таке нагромадження бруківки - цілий курган. Потім її покладуть на місце вирівнявши основу. Дуже хотілося взяти одненьку для подарунку комусь з киян, але не всі такий гумор оцінять...

Аквапарк, річниця весілля

На річницю весілля замість іти в ресторан вирішили відвідати щойно відкритий Аквапарк. Найбільший в Україні доречі. Дуже сподобалось - все новеньке, сучасненьке і мокреньке. Особливо класні речі це басейн 50 м довжиною і гірки. Ми попробували три з них і перед кожним спуском мені було досить страшно. Та й в процесі теж. Заспокоював себе тим що все сертифіковано і безпечно.

Вхід в аквапарк (машина на фото - не моя).

Країна Мрій, серпень 2008

Музичний фестиваль Країна Мрій цього року проводився у Львові, у Шевченківському гаю. Було весело - випили пляшку Старого Ринку, зустрілися з Тарасом і ще купою знайомих, побавили Олега Скрипку наживо (див фото) ! Єдине чого не встигли зробити - музику власне не послухали...

Відпочинок у карпатах, серпень 2008

Після минулорічного відпочинку у класичному і дорогущому Яремче цього року вирішили пошукати щось дешевше і тихіше. Після нетривалих пошуків вибір зупинився на сонячному Закарпатті, с. Жденієво Воловецього району. Основним джерелом інформації був все той же http://karpaty.info. Зупинилися на готельчику Берегиня (http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/vl/zhdeniyevo/hotels/beregynya/) де номер з усіма зручностями пропонували за 100 грн/добу.
Купе поїзду Львів-Воловець виявилося досить комфортним, головне що працював кондиціонер і були нормальні сусіди. Хоч і дорожче плацкарти, але я бажаю їхати як людина, а не ВРХ :-) Далі таксі (100 грн) по надзвичайно гарним місцям кілометрів 20, під веселі розмови таксиста про місцеві особливості і цінності. Є там пост ДАІ, тепер вже закритий, під назвою "Золоті Ворота". Назву отримав за те що кожна вантажівка спинялася, водій давав 20 грн персоналу і їхав далі. Не давав - вантаж на огляд на невизначений термін. Та ж система - будки для оплати на виїзді з мосту - діє на справжньому Голден Гейті, тільки там, сподіваюсь, все законно :-)
Інший вартий уваги об"єкт - бункер "лінії Арпада", видовбаний в горі. Зберігся, кажуть, досить добре на відміну від всім відомого вінницького. Знаходиться у с. Верхня Грабівниця, за місцевою легендою має підземне сполучення зі Свалявою (50 км). Кожен може собі уявити що значить прорити 50 км в камені і зробити відповідні висновки... Але побувати там було б дуже цікаво.
Готель приємний, на 9 номерів, все чисте нове і зручне. Персонал ввічливий, кухня досить смачна і можна замовляти наперед по меню те що хочеш. Якщо б ще не було бару на території, який полюбляють місцеві, було б ще краще. Правда пиячать і ригають (бачив раз) здебільшого там по вихідним коли не можна працювати. Місцеві мешканці розмовляють з диким акцентом на вибуховій суміші трьох мов - української, російської і ще якоїсь геть ненашої. Особливо як щось між собою швидко труть, або, боронь Боже, сваряться - майже ніц не зрозуміло. Час деякі рахують як колись було в Австро-Угорщині - на 2 години назад від Києва.
З села видно гору Пікуй, про яку фолькльор каже: "Хто не бачив Пікуя той не бачив ніх...".
Природа довкола чарівна - ліс, річка, полонинки з купою ожини - є все ! Річка зветься "Жденіївка". Я там навіть купався. Холоднюща і зносить течією, але радості від того ще більше :-) Важке враження справило місце вирубки лісу - запах гнилого дерева, зловісна тиша... бррр, моторошно і не хочеться згадувати.
Наплечник для переноски дитини дозволив нам не обмежувати себе у пересуванні - можна пройти практично скрізь. Раз зайшли у хащі, з яких ледве вибралися і після того бажання екстріму зникло, найкраще то "матрацнічати" на полонинці. Комарів не було майже зовсім - про них ми згадали вже у Львові. Напевне в Карпатах для них надто холодні ночі.

Фото:

Ожина - трапляється на кожному кроці. Єдиний недолік - дуже колеться.















Будяк як будяк, але "size DOES matter" - його висота приблизно 2.5 метри, стовбур як у дерева :-)



















Наш готель, вид спереду. Посередині - бар і магазин, зліва - вхід у власне готель.


Фото зроблено з двору готелю. Вершина на горизонті - Пікуй.


Ярослава штурмує свою першу гору :-)



Вид з полонини на гори, недалеко від готелю.


Файне місце для "матрацнічанія" - стелиш килимок і валяйся хоч весь день. Найімовірніше що за весь день не побачиш жодної людини.


Реклама "Логіки" :-)


Купання у Жденіївці. Холодна і стрімка як все в Карпатах. Але дуже класно.





Ярослава примудрялася спати в наплечнику. В горах сон приходить швидше внаслідок отруєння киснем :-)


Річка після дощів у Карпатах істотно виросла і стала каламутною.


В сонному стані ми дійшли до готелю, поклали дитину на ліжко прямо в наплечнику і так вона проспала належні півтори години.

Deuter Kid Comfort

Deuter Kid Comfort це наплечник (рюкзак) для переноски дитини. З візочком не дуже поїздиш - з ним проблематично впхатися навіть в трамвай або тролейбус, не кажучи вже про маршрутку. Крім того прохідність його невелика, тобто при виїзді на відпочинок батьки вимушені обмежуватись дорогами. В карпатах з візочком взагалі немає що робити - перевірено на власному досвіді в Яремче. Це дуже обмежує свободу пересування батьків. Крім того ,нормальний візочок - штука важка і велика, а маленькі візочки мають нульову прохідність. Отже ми вирішили спробувати спеціальний наплечник для переноски дітей. Вибір тут невеликий - я бачив тільки фірми Deuter - дуже іменита фірма, що робить туристичне спорядження. Тест драйв проводився на самому крутому з усієї серії Deuter Kid Comfort - третій версії. Він же найдорожчий і найбільший з усіх трьох. На фото саме він. Друге фото - сон в наплечнику. Картина насправді вишибає сльозу - голова катуляється збоку, ножки розслабляються і катуляються внизу... краще так не спати :-)

Результати тест-драйву такі:

Плюси:
- прохідність майже дорівнює прохідності батька
- в порівнянні з носінням дитини на руках або на шиї - незрівнянно легше.
- легко вміщається в громадський транспорт і машину
- дитині там досить комфортно

Мінуси:
- на відміну від візка в наплечнику не поспиш, тому треба щось вирішувати зі сном
- по жарі ходити дуже важко. Як зрештою з будь-якою ношею

Висновки:
Дуже потрібна річ для нетривалих мандрівок коли потрібно кудись доїхати громадським транспортом. Незамінний там де не пройде візочок - наприклад при походах на природу. Замінити візочок повністю ним не вдасться - в них різне призначення...
Ми вибрали для себе першу версію - Kid Comfort 1, оскільки він значно дешевший і менший

Шторм у Львові

За все життя не можу пригадати такої бурі. Почалося з нічого майже несподівано. Вітер був такий що страшно було сидіти біля вікна, видимість за вікном нульова - нічого не видно крім майже горизонтальної від сильного вітру зливи. Темно і страшно, справжній катаклізм. Природу ковбасило менше години, потім все стихло лишивши по собі численні поламані дерева і переляканих людей... Фото нижче зроблені в парку Костюшка (Франка) по дорозі додому.

Європотяг

Йдучи в ногу з українською модою додавати до всього доброго префікс "євро" з радістю повідомляю про європотяг. В нього ми потрапили випадково - потяг №147 був призначений єдиний день у році 14.06.08, якраз коли нам потрібно було додому. Він ще зовні викликав великий подив оскільки був як щойно з душу - чистенький і охайний. Заходимо в вагон в Бердичеві - прохолода, свіже повітря, чистота і краса. Все новеньке і дуже гарне. Полички обшиті тканиною, в коридорі і кожному купе індикатори зайнятості клозетів як у Боінгах. І ці туалети чисті. Доречі, злив теж дуже подібний до зливу в боінгах - зі страшним шумом і тягою. Кондиціонер працює, вікна/двері - відкриваються ! Мало того, на них є протимоскітні сітки !!! В купе пульт керування (на фото нижче). В т.ч. кнопка виклику провідника. Правда я помилково її клацнув і ніхто не прийшов, очевидно зрозуміли що мавпа якась клацає не ймучи віри очам... Ще б на такий пульт кнопку стоп-крана :-)
Шкода що це диво нашому народу давати не можна - не протягне довго в країні дикунів...














P.S.
цікаво б глянути на плацкартний вагон...

Поїздка на батьківщину

Перша поїздка на історичну батьківщину всією родиною. Хотіли як краще а вийшло як завше ... Поїздка на кілька днів обернулася двома тижнями і перебором відпустки на тиждень. Ярослава потрапила в лікарню і пролежала там 10 днів.
Лікарня здивувала мене тим що ні за що не потрібно було платити. Все - від шприців до ліків - у них своє. Причому "ліки" це не тільки анальгін, а все що потрібно. Бачу таке за останні роки вперше. Питав чи потрібні якісь додаткові гроші на ліки - ні, не потрібні :-) Це тільки у Львові така жопа з медициною ???
В усьому є свої плюси - з усіма забухав, купу корисної роботи переробив...

Голден Гейт, друга поїздка в Штати, квітень 2008

Сан Франциско, Голден Гейт.

MuirWoods, друга поїздка в Штати, квітень 2008

Цього разу нас було четверо. Знову MuirWoods де минулого разу я поламав ногу. Місце збереглося, жодного меморіального знаку нема...

Lake Tahoe, друга поїздка в Штати, квітень 2008

Нарешті дійшли руки сказати кілька слів про другу поїздку в США. Квітень 2008. З нових місць вдалося відвідати Lake Tahoe. Озеро величезне, ніби є побратимом Байкалу. Знаходиться на висоті біля 6000 футів. Довкола гори вкриті лісом і снігами, в лісах кажуть водиться чимало ведмедів. В озері влітку можна купатися, але нам так не пощастило - холод собачий, особливо страшний вітер.

Дуже гарне місце на кордоні Каліфорнії і Невади. Взимку - гірськолижний курорт. Схоже на карпати, тільки масштаби більше.

День Логіки !

День Логіки - база "Княжі Озера" під Львовом. Свято вийшло зачьотне... Я - самий правий на фото

Happy New Year !

Ось це мій найоригінальніший новорічний подарунок від дружини ! Винищувач на дистанційному керуванні. Пройшов випробовування сьогодні в парку Костюшка у Львові - справді літає, тільки місця йому мало - дерева заважають.
Користуватися можна дітям з 8-ми років, тобто все легально :-)

HNY-2008

"Вазьмітє пішталєт і праштрєлітє грудь маю !" :-)

Наша ковбойська банда :-) Три ковбої зі своїми ковбойками

New Year Party 2008

Новорічна вечірка-2008 чомусь сталася у стилі Вестерн. Шляпою і "камізелькою" що на мені завдячуємо кумі Ані - передала з самого Києва. Знову фуршет :-(

День народження колеги

Скріншот дошки з кабінету одеської команди. День народження колеги...

Європейське весілля

У Львові таки дійсно проблеми з парковкою. Шкода не вдалося побачити молодят...

Івано-Франківськ, дорога додому. Запам"яталася тим що було дико холодно. До поїзда далеко от і гуляли Франківськом години дві. Так і не знайшли де посидіти, хоча раніше Франківськ мені дуже подобався - затишне гарненьке місто. Тепер місто здалося мрачним і холодним. Може через погоду, а може після Львова - розбалуваний став.
Дорога додому це те що мене дещо хвилювало - в нас було багато речей, а маршрутки з Яремче йдуть забиті.

Ми біля ватри в лісі недалеко від хати. Довкола чудовий чистий ліс і скелі. Нажаль досхочу полазити по тих місцях не вийшло з різних причин.

А це те що за парканом...

Довгий шхях від місця проживання до центру Яремче. З візочком подолати досить проблематично. За парканом - обрив і річка прут.

Санаторій Яремче. Величезний радянський санаторій, дещо менш занедбаний ніж інші подібні заклади. Ми там харчувалися. Досить несмачно як на такі гроші - ціни там кафешні, а вибору ніякого - що дають те і лопай. Ярослава там навчилася їсти за столом разом із нами.

Альтанка на дворі. Взагалі двір міг би бути кращим - він знаходиться на схилі і досить незручний. Біля альтанки мангал, на якому ми таки зробили шашлики. М"ясо дістали у спадок від попередніх гостей будинку - вони алярмово виїхали додому і лишили деякі трофеї.

Наша хата зсередини. Сходи на 2-й поверх.

Вся наша компанія. Справа - Оксана та Олексій з Києва. Чорний казан на передньому пляні - наш обід - суп з грибами, надзвичайно смачний. Взагалі на природі все смачне і спиться добре, не те що у Львові.

Що я показую правою рукою... ну не те що я б сам подумав глянувши на це фото. Це просто вдало впійманий камерою "счєлчьок" пальцями перед Ярославою щоб вона повернулася до камери :-)

Це дерево примудрилося вирости прямо на скелі. Скелі там велетенські - є де полазити...

Лісова Казка

Приватна садиба "Лісова Казка" - http://www.karpaty.info/ua/uk/if/jr/jaremche/houses/lisova.kazka/. Все що на сайті є відповідає дійсності. Досить хороше житло, ми жили на другому поверсі (на фото наш балкон). Сусіди - ще одна молода родина з Києва, котедж (зліва) окупований чотирьма киянами. Найбільший плюс садиби - розташування - у Ямні - передмісті Яремче - під самим лісом. Це ж і створювало деякі незручності - до цивілізації йти досить далеко, а з дитиною просто неможливо.

Купе поїзда Москва-Чернівці. Такого забацаного поїзда я не бачив мабуть ніколи. Повна дупа - страшно повірити що таке випускають в Росію. Доїхали спокійно - Ярославі сподобалося.

Боротьба з KLM

Оскільки я не люблю коли в мене щось крадуть і не є мілліонером щоб таке пробачати, я вирішив поборотися за компенсацію за розкрадений багаж. Часу і натхнення я мав досить. Особливо натхнення, бо коли я відкрив акуратно опломбований наплечник моєму обуренню і здивуваванню не було меж. Одразу перезвонив в службу розшуку багажу, там дали телефон представництва КЛМ у Києві. Надіслав їм факсом рукописну скаргу, копію емейлом і на сайт КЛМ (є там такий розділ), і став чекати. Швидко перезвонила дівчина, повідомила що скаргу отримали і з понеділка будуть займатися моєю справою. Чекаю - мовчанка. Біля тижня. Звоню, прошу пояснити стан справ і чую -

- А ми вам відповідь вже відправили
- Яким шляхом ?
- Поштою. Ні, електронною поштою
- Я не отримував, пошту читаю кожну хвилину.
- таааак, ваша адреса...

Ну помилилась - не так написала, буває. Переслала на правильну адресу. Побачив те що очікував - стандартну відписку - не повернемо, не зобов"язані - доведіть що ці речі в вас були. Безглузда вимога - ну як це можливо довести ?! Написав відповідь на підвищених тонах з проханням надіслати офіційну відповідь поштою в вигляді документу, при цьому трохи полякав їх розповсюдженням цієї історії і відмовою фірми від використання КЛМ.

Реакції - ніякої. Почекав дні три і написав повторного листа з проханням зреагувати на моє прохання переглянути мою скаргу. Менеджер відділу по боротьбі з клієнтами передзвонила в той же день. Тон розмови мене здивував - від мене просто відверто відмахувались, причому в не надто ввічливій формі. По десять раз повторювались одні й ті ж самі високопарні фрази про сувору відповідність діяльності КЛМу законам і конституціям, в яких ніби-то прописано що красти можна безкарно і компенсувати це необов"язково.

Виводити наш діалог з поетичного русла у конструктивне було непросто і врешті решт довелося натякнути на судовий позов і роздмухування цієї історії. І тут почалося:

- Давайте не будемо говорити з Вами про суд, Ви ще не подали позов !

- Ви навіть не сказали на яку суму Ви претендуєте, як же ми могли виплатити Вам компенсацію ?!

Нарешті ділова розмова ! Знову довго не могла визначитись які ж документи вона від мене вимагає - що в мене ці речі були чи що я ці речі провозив і сам в себе не вкрав. Знову безкінечні натхненні промови про законність діяльності Компанії і неможливість виплати навіть 10 баксів без доказів крадіжки. Зійшлися на тому що я вишлю документи на ці речі. Всі документи в мене були, на що вона очевидно не розраховувала, але дороги назад вже не було. Навіть чеки на куплені в Штатах цукерки я мав - для звіту по відрядженню. Попросила вислати документи і обіцяла розглянути справу ще раз з попередженням що рішення може бути негативне.

Але я їх переміг ! Через тиждень дзвінок і радісна звістка - гроші повернуть ! За все крім флешки-МР3-плеєра, який є електронним девайсом, а красти такі пристрої не гріх.

Перемога !

Висновки:

Я впевнений що багаж розпатронили багатьом пасажирам того рейсу, але з десятків людей скаргу написав один я. Причина - люди просто не хочуть зв"язуватись з великою Компанією і не вірять що це щось дасть. Майже всі мої знайомі саме так говорили. Результат - наш багаж базкарно крадуть. Проблеми немає - раз скарг ніхто не пише, значить всім добре.

Нікому не раджу пробачати таке. Пишіть скарги і захищайте свої права і справедливість !