Уявімо собі що я наступив на цвях, зеленкою не замазав, і згодом почалась її величність гангрена. Лежу я на ліжку в лікарні з чорною ступнею, температура 38, голівка бо-бо. Заходить лікар і каже - Жека, ти чо бляха не лікувався? Тепер треба ступню відрізати. А я такий - та бляха, Бозя створив мене зі ступнею, а ти кажеш відрізати? Нє, це несправедливо. Лікар розвертається і йде геть.
Минає день-два, нога чорніє по коліно, температура 39, голова вже гуде і не піднімається з подушки, туалет - в утку поруч. Заходить лікар. Жека - каже - оно глянь - тепер вже різати треба по коліно. Я мотаю головою і слабким голосом відповідаю - ніззя! Я тою ногою в 11му класі сім голів забив. Не маю морального права!
Минає ще день, Жека гордо і незламно лежить на штучній вентиляції, з носа стирчать трубки, в туалет ходити нічим, температура 40+. Заходить лікар, питати вже нема кого, Жека нєконтактєн. Лікар розвертається, на ходу зробивши собі помітку в журналі більше не заходити, і натомість записати Жеку на консультацію до патологоанатома. Крізь двері, що закриваються, чути його приглушений коментар - "Зато все Справедливо"...
No comments:
Post a Comment