Трохи Перемоги

Шо ти блть постійно ниєш і ниєш, все не так зле - казали вони. І були праві. Довелось відвідати лікарню Топольну, і я пішов погуляти довкіллям. Спочатку я погуляв біля якоїсь дуже гарної сучасної будівлі з супер клумбою перед входом, але згодом зрозумів, що це - морг.

Гуляти біля моргу не пасувало, і я звідти звалив на інший бік дороги, де ми років 15 тому ходили на пікнік. В той час там були якісь хащі і дика естетика, тож я очікував, що за горбом на мене чекатиме стандартна захаращена і дика площина. Виліз я на горб, а за горбом - абсолютно чарівний парк з диво-спортмайданчиком.

На цьому майданчику я сидів, гуляв, і тренувався мабуть години три. І не хтів звідти йти. Це доречі перше місце в Україні, де я бачив ідеальний бетон на підлозі під відкритим небом. Щось подібне є біля Єгерзунда, але все одно не так, можливо тому що він старший.

Потім я поїхав в саму лікарню, і офігів вдруге. По-перше, заїзд по розпізнаванню номерів і тачскрін-талончику. І жодних проблем з рагуль-паркуванням всередині, хоча потенціал там для цього - величезний. По-друге, дороги і тротуари довкола  ідеальні, та і всередині теж. Є парковки, причому ідеально розграфлені і з нормальною розміткою. Ну і так далі. Всередині, принаймні в корпусі який ми відвідали - все ідеально, на рівні приватної лікарні. 

Ця лавка остаточно підкорила мою урбаністичну душу!

Лікарня на величезній горі, і вигляд з цієї висоти - захоплює. Єдине що дивитись немає на що :( 

Не повірите, академія барберів на території лікарні. Тут знаходиться центр Unbroken, який дуже масштабно займається реабілітацією поранених.

 Одним словом, круто! Круто, круто, і ще раз круто!