Останнім часом пропозиції роботи нагадують мені початок голівудських бойовиків з дитинства.
Ферма. Чувак з плужком оре грядку. Або стоїть на барі в глухому селі в оточенні бухих ковбоїв. Або сидить зі стаканом піддатий на березі річки. Або...
Видно що товарищ давно приопустився, але з-під потертої майки виступають остаткі билих біцух і грудака, а з-під сомбреро - орліний взор, що натякає на звитяжне минуле.
І тут здалеку чути шум, наче хтось в сусідньому під'їзді херачить перфоратором стіну під час стендапу на ворк фром хоум.
Шум все ближче, і раптом з-за хмар з'являється гвинтокрил з прапором США на борту. Потерта майка піднімає очі вгору, і стиха промовляє: "what's the fuck фака-мазафака??!"
Крилата машина сідає прямо посеред городу чи на березі річки, розганяючи блохастих собак і рибу, на подив о%уєвшим селюкам, які думають, що то Ляшко зі Степановим прилетіли щепити їх від коронавіруса.
З гвинтокрила виходить ошатний добродій у чорному, схожий на трохи постарілого агента Сміта, а за ним афроохоронець в навушнику і зі стволом під пахвою.
Чувак в чорному підходить до того з проблисками колишніх м'язів під подертою майкою-алкоголічкою, і каже:
- Женя! Ти потрібен батьківщині!
"Женя" рефлекторно пробує у%%ати гостя з лівої, але той вправно перехоплює удар, каже охоронцю зникнути назад у гвинтокрил, і, притягнувши нетверезу пику Жені до себе сильною рукою, каже:
Ми обидва знаємо, мазафака, що ти скучив за цією роботою! Бухнувши разом, і позгадувавши славну спільну минульщину, старі корєша виконують міцний хендшейк, і, розвернувшись до села і річки сраками, зникають в гвинтокрилі. Грає музика.
Глядачі ставлять у виїмку в кріслі відра попкорну, і готуються стати свідками порятунку світу.
Дякую, що не забуваєте мене, старі друзі!
No comments:
Post a Comment